Підготовка

Я була в 10 класі у київській школі «Фортуна». Влітку, перед 11 класом, я вирішила податися на програму Ukraine Global Scholars. Тривав перший відбір на програму, тому попередніх фіналістів не було. Але наші ментори вже перебували в Штатах – хтось теж навчався, хтось працював. Це було щось несподіване, але мене дуже зацікавила ідея і я таки подала документи і з великою радістю вступила на програму. Відібрали 13 фіналістів, і ми почали подаватися на навчання в Штатах.

Коли я пройшла на програму Ukraine Global Scholars, хотіла вступати в університети, а не в школи. Але перед подачею ментори звернули увагу на мій вік. В Америці у школі 12 класів, тому, коли вони йдуть в університет – їм уже 18 років, а я була молодшою. Тому мені рекомендували подаватися саме в школи. Тільки приїхавши сюди, я змогла відчути справжню силу цього рішення.

Вступ і стипендія

Для українських студентів є дві стадії вступу: треба подати документи про свої досягнення та оцінки і фінансові документи. Саме так у школі вирішуватимуть, яку фінансову допомогу вам надавати. Також є сайт SAO – його ще не було, коли я подавалася. На ньому можна написати одну стандартну заявку і відсилати до всіх шкіл, які вас цікавлять. А потім надсилати документи, якщо кудись потрібно щось додатково. Для університетів теж є така стандартна подача. Вступ до школи і до університету суттєво відрізняється тестами. Для шкіл треба TOEFL і SAT, а для університету – ще предметні тести. Подача у виш – складніша і має більше аспектів, але процеси більш-менш однакові.

 Школа – це важливий етап для міжнародного студента

Школа – це важливий етап для міжнародного студента. Це ще не університет, але місце, де можна зрозуміти атмосферу країни і суспільства, спробувати себе. Школа – це такий перехідний момент, коли ти ще в Америці і навчаєшся, але ще не в університеті. Це справді допомагає і готує до життя в коледжі. Багато менторів у Ukraine Global Scholars теж спочатку закінчували топові школи в Америці, а потім уже починали навчання в університеті.

Навчання

Я подавалася десь у десять шкіл. Одною з них була Emma Willard School – одна з найкращих шкіл, тільки для дівчат. Коли я вступила сюди, моя бабуся дуже зраділа. Треба буде якось їй розкрити секрет, що це не такий пансіон, як вона думала. Наша школа дуже прогресивна. Це проявляється у багатьох аспектах. У нас багато міжнародних студенток. Багато доступних видів спорту, творчі класи, які можна обрати. У нас значне різноманіття в професійній сфері – студентки займаються дуже різними справами. Завжди є з ким поговорити. Наприклад, ти сидиш за обідом з дівчинкою, яка нещодавно зробила стартап, а ти засновуєш свій – і можна обмінятися досвідом. Також у нас понад 50 клубів, не таких, де танцюють, а інтелектуальних. Наприклад, є клуби для міжнародних студентів, є для феміністок, є для математикинь. На таких позакласних заняттях ти знаходиш друзів і говориш про те, що цікавить.

 Наша школа підтримує свободу самоідентифікації студентів – ти є тим, ким хочеш бути

У нашій школі є така «фішка» – прямо через дорогу є чотири братства. У нашому районі розміщено багато університетів. При університетах дуже модно мати братства –  у яких або всі хлопці, або всі дівчата. Fraternities – це для хлопців, sororities – для дівчат. І от у нас через дорогу – чотири братства і всі для хлопців. Можливо, те, що напроти школи для дівчат хлопчачі братства, було проблемою кілька десятків років тому. Наприклад, викладачі, які тут довго працюють, розповідають що колись виникало дуже багато казусів. Десь 30 років тому хлопці вкрали білий шкільний автобус і врізались у шкільну арку. Відтоді ні арки, ні автобуса нема, а от їм довелося ще довго виправдовуватись перед слідчими.

У нас навчаються трансгендери і розвинута ЛГБТ-спільнота. Як показує статистика, це нормально для школи, де навчаються тільки дівчата чи тільки хлопці. Наша школа підтримує свободу самоідентифікації студентів – ти є тим, ким хочеш бути. Тобі дають повну свободу пізнавати себе. Коли мене спитали, ким я хочу бути – я зрозуміла, що хочу бути бізнесвумен. Мені здається, важливо було отримати цю незалежність: я могла сама обирати класи, які хочу вивчати, клуби, які бажаю відвідувати – наприклад, клуби для початківців у бізнесі. Саме завдяки цьому я виграла конкурс із стартапів та пройшла вже кілька стажувань.

 Тут немає такого поняття, як «відмінники»

В Україні – 20 предметів на рік, де ти намагаєшся вивчити все. Коли я приїхала в Штати, то могла обрати лише 6 предметів. Це не така система, що всі одинадцятикласники, наприклад, ходять на одній й ті самі заняття. Спочатку ти пишеш тести – наша школа дивиться на рівень знань з математики, англійської мови і так далі та пропонує, які предмети треба обрати студентові, аби покращити свій рівень. Наприклад, на вивченні мови та літератури в Україні намагаються охопити весь матеріал з боку літератури, граматики. А тут великий акцент роблять на аналіз і критичне мислення – читають не більше ніж 4-5 книжок на рік, але по них треба писати есе. 90% часу йде саме на осмислення тексту. Спочатку це було дуже незвично. Ось, наприклад, з історії мені треба було зробити ціле дослідження. Коли мені вперше сказали про це, я здивувалася: яка з мене дослідниця? Але пішла в бібліотеку, брала від семи до десяти книг, знаходила там те, що мені цікаво – і писала про це.

Тут немає такого поняття, як «відмінники». Є найвища оцінка – А, але «синдром відмінника» тут у мене пройшов. Найважливіший навик, який я отримала в школі – це тайм-менеджмент. Коли приїжджаєш сюди, розумієш, наскільки швидкий ритм життя. Мені знадобилося кілька місяців, аби влитися.

Коли ти в школі – весь час думаєш, що треба готуватися до навчання в університеті, і це тебе мотивує. Студенти подаються у виші в першому семестрі 12 класу. Тому другий семестр – це час, коли ти не переживаєш за оцінки і розвиваєш професійні навики. Наразі я проходжу різні стажування, вивчаю іноземні мови, ходжу на тренінги і займаюся розвитком лідерських якостей. Тим, хто буде подаватися в школу – цей шлях не буде легкий, але він справді того вартий, а найкраще, що вас чекатиме – це другий семестр останнього року навчання.

  США були моєю мрією. Але тепер я навчилася мріяти по-іншому.

Із самого початку США були моєю мрією. Але тепер я навчилася мріяти по-іншому. Зараз я мрію, маючи чіткі плани і цілі на рік. Лише тут я справді усвідомила, чому так хотіла приїхати сюди. І зрозуміла, який великий масштаб можливостей, що можна отримати, і наскільки людина міняється, якщо вона відкрита до змін. У цій системі я змогла знайти, чим хочу займатися у майбутньому, стала більш свідомою громадянкою світу. Це дуже незвичний досвід для дітей та студентів з України, але він того вартий. Саме в Америці я знайшла правильний шлях до своїх цілей. Тепер я хочу привнести такі ж можливості у наше суспільство, яке має великий потенціал.