67% українців кажуть, що знають про освітню реформу, при цьому 30% опитаних не підтримують зміни в освіті.

Такі результати соціологічного дослідження “Критичне мислення проти популізму“, яке ініціював Центр економічної стратегії.

17,3% опитаних добре обізнані зі змінами, які впроваджує новий закон “Про освіту”. Майже 50% – дещо знають, але воліли би знати більше. Третина ж українців – або знають мало, або ж взагалі нічого.

При цьому 55,4% тих, хто знає про реформу, підтримують її, а 39,5% – проти неї.

Дослідники зазначають, що люди, які підтримали такі тези, схильні підтримати реформу в цілому:

  • Будівництво, ремонт та обладнання шкіл має оплачувати місцевий бюджет, а з державного бюджету гроші мають йти лише на зарплати вчителям та підручники.

“Підтримка реформи освіти корелює із підтримкою децентралізації. Добре обізнані люди владі на місцях довіряють більше, ніж центральній“, –пояснюють у дослідженні.

  • Дитина для вчителя має бути рівним партнером, а не підлеглим.

Дослідники зазначають, що, швидше за все, люди добре обізнані з цим принципом реформи, оскільки вона добре прокомунікована.

Водночас, люди які підтримують такі тези, схильні не підтримувати реформу в цілому:

  • Навіть хороші ідеї у вітчизняній системі освіти не зможуть нормально втілити.

Така думка показує загальну недовіру людей до реформ: майже третина тих, хто проти реформи, просто не вірить, що щось зміниться. Дослідники радять більш детально розповідати про окремі кроки, які втілюватиме реформа. Наприклад, акцентувати на збільшенні зарплати вчителів.

  • 12 років навчання в середній школі – це забагато.

“Це поширена спонтанна відповідь респондентів, хто не підтримує реформу –високий рівень спротиву. Одночасно люди вимагають спрощення програми та підвищення якості освіти і розвитку професійних навичок“. – зазначається у дослідженні.

Дослідники дійшли висновку, що українці підтримують саме необхідність змін –люди підтримують тези, що зміни давно назріли, проте вони слабо обізнані про деталі реформи.

“Важливо в комунікації не відштовхнути таких людей, пропонуючи їм тези, з якими вони схильні погодитися“, – зазначають у дослідженні.

Тези про європейський вектор розвитку та відхід від СРСР актуальні лише для міст. У селах же важливіша комп’ютеризація та зарплата вчителів.Також у селах поширеніший негатив стосовно опорних шкіл.

В селах вимагають спрощення програм, а в містах приблизно стільки ж людей хоче спрощення, скільки виступає проти через ризик зниження якості освіти.

Опитування здійснила компанія GfK Ukraine методом телефонних інтерв’ю та фокус-груп у липні-вересні 2017 року. Проведено 2070 інтерв’ю за ключовими реформами – пенсійною, освітньою, медичною, земельною та приватизацією. З метою оптимізації тривалості опитування кожний респондент оцінював в середньому дві випадково вибрані реформи.