Меню
Вхід і реєстрація
Проблема читання у дітей сьогодні дедалі частіше виходить за межі звичних дискусій про гаджети. Нові дані британських досліджень свідчать: частина першокласників не лише не читає, а й не розуміє, як користуватися книжкою як об’єктом. Експерти у сфері дитячого читання пояснюють це не лише впливом екранів, а й зміною середовища, у якому зростають діти.
Майже третина першокласників у Великій Британії не вміє користуватися книжками. Деякі з них намагаються «зумити» сторінки або гортати їх, як на планшеті. Про це йдеться у матеріалі Children ‘trying to zoom in on pages’ survey, який базується на опитуванні благодійної організації Kindred Squared.
За даними цього ж дослідження, понад половина вчителів вважає, що ключовою причиною неготовності дітей до школи є надмірний час перед екранами, а понад третина дітей приходить у школу без базових навичок самостійності.
Це легко сприйняти як наслідок «цифрового дитинства». Але проблема глибша.
Дитина не народжується з розумінням, що таке книжка. Вона засвоює це через середовище. І якщо в цьому середовищі книжки відсутні або не є помітною частиною життя, вони перестають бути «нормою».
Саме на цьому наголошують у дослідженнях і кампаніях читання у Великій Британії: доступ до книжок і приклад дорослих мають критичне значення.
Зокрема, за даними кампанії World Book Day, кожна п’ята дитина читала б більше, якби бачила, що це роблять батьки. Це означає, що питання не лише в гаджетах, а в тому, що читання перестає бути видимою практикою.
Ще один тривожний сигнал – зниження читання «для себе».
За даними масштабного дослідження HarperCollins, NielsenIQ та The Reading Agency, про яке пише The Guardian, дитяче читання для задоволення у Великій Британії стрімко скорочується: частка дітей 5–17 років, які читають щодня, впала з 39% у 2012 році до 25% у 2025-му. Водночас кількість дітей, які читають рідко або майже ніколи, зросла утричі.
Це не лише історія про гаджети. Дослідники звертають увагу й на інший парадокс: коли читання дедалі частіше сприймається як шкільний обов’язок і тренування навички, воно втрачає головне – відчуття радості, вибору й особистого задоволення.
При цьому дослідники наголошують, що діти, яким читають щодня, у три рази частіше стають регулярними читачами.
Цікаво, що навіть дослідження в галузі освітніх технологій показують: інтерактивні формати можуть підвищувати інтерес до читання, але не замінюють сам процес глибокого читання. Іншими словами, екрани можуть залучати, але саме читання потребує окремої навички.
У результаті вчителі змушені витрачати значну частину часу не на навчання, а на базові речі. За оцінками педагогів понад годину на день вони витрачають на допомогу дітям із базовими навичками, через що втрачається навчальний час і падає загальна успішність.
Це вже не індивідуальна проблема дитини. Це системний зсув. Ми говоримо, що«діти стали менше читати». Але точніше буде сказати, що діти більше не живуть у світі, де читання є очевидною частиною життя.
І поки це не зміниться, школа буде змушена починати з нуля – пояснювати не лише, як читати, а й навіщо це робити.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Теги: читання
Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook
«Освіта Нова» — у вашій стрічці новин