14 лютого – День книгодарування: як запитання за сніданком народило ціле свято

Уявіть собі звичайний ранок 2012 року в американській родині. Емма Бродмур, мама і книжкова блогерка снідає зі своїм сином. І раптом хлопчик питає: «Мам, а чому не існує особливого дня, коли люди дарують книжки усім навколо?»

Для їхньої родини дарувати книжки було настільки природно, як дихати. Але питання сина зачепило у жінці щось глибше. Емма раптом усвідомила: а що з мільйонами дітей, які не мають навіть однієї власної книжки? Які не можуть закрити свою потребу в цікавих історіях самостійно?

Так народився Міжнародний День книгодарування. Емма не витрачала роки на бюрократію, а просто написала пост у блозі про те, що 14 лютого може бути не лише днем валентинок, а й днем, коли ми ділимося любов'ю до книг. Адже коли ще робити це, як не в день, який є синонімом кохання?

Світ відгукнувся миттєво. Спочатку США, потім Європа, Азія, Африка. Сьогодні це 100% волонтерська ініціатива, яка об'єднує 44 країни, від Чехії до Таїланду, від Нігерії до Китаю. Люди почали дарувати книги не тільки близьким, а й бібліотекам, дитячим будинкам і загалом усім, хто їх потребує.

Як День книгодарування прийшов в Україну

У 2018 році Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок», натрапив на цю традицію за кордоном. Він побачив, як дарування книжок може об'єднувати людей, як воно повертає книжкам їхню справжню цінність, не лише товарну, а й цінність емоційного зв'язку між людьми.

І він одразу зрозумів, що це вкрай необхідно українцям. Український книжковий ринок тільки відновлювався. Читання поступалося місцем гаджетам і швидким задоволенням. Людям потрібен був спосіб заново відкрити для себе книжки і читання для задоволення, як спосіб об'єднатися навколо історій.

Круглов запустив День книгодарування в Україні власними силами. Через своє видавництво, книгарні-партнери, соцмережі. Без держпідтримки і великих бюджетів, а лише з вірою в те, що українці полюблять цю ідею і зрозуміють, що подарувати книгу – значить піклуватися про психологічне здоров'я та розвиток людини. Дарувати не просто річ, а час, емоції, розмови і спогади.

І він не помилився.

Українці підхопили ініціативу з такою силою, що це перевершило всі очікування. Почали масово дарувати книжки. Збирали для бібліотек у маленьких містах. Відправляли захисникам на фронт. Створювали флешмоби в соцмережах. Організовували книжкові обміни серед друзів і колег.

Видавництво «Ранок» і книгарні влаштовували спеціальні знижки та розіграші. Але головне, що людям це сподобалося не через акції, а тому, що вони нарешті знайшли альтернативу стандартним подарункам. Знайшовся спосіб показати: «Я слухаю тебе. Я пам'ятаю про те, що тобі цікаво. Я розумію тебе».

Так Віктор Круглов став основоположником цієї традиції в Україні. І сьогодні День книгодарування це не просто свято. Це культура осмисленого дарування, де література виступає новою сучасною мовою кохання зі змістом.

Ви можете піти стандартним шляхом: валентинка, букет, цукерки. Все як завжди і передбачувано. Але це все зів'яне, буде з'їдено і забудеться.

Або, як альтернативу, ви можете подарувати щось, що залишиться на полиці роками, нагадуючи про вас. Щось, що дарує емоції, до яких можна повертатися знов і знов, а також, щось, що стане частиною спогадів.

Подаруйте книжку, яка стане доказом вашої уваги, світом, у який ви запрошуєте і спільною книжковою полицею, яка ростиме разом з вами. Подаруйте історії, які ви проживаєте разом, сторінка за сторінкою.

Цього 14 лютого говоріть тією мовою кохання, яка залишається назавжди.

З Днем книгодарування!

Читайте також

Читання перед сном може знизити рівень стресу майже на 60 %. Що про це кажуть дослідження

Як зрозуміти, що ви хороші батьки: 7 ознак, на які рідко звертають увагу

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram