Мікронавчання заманює швидкістю, але програє глибині

28.07.2025

426

Освітня консультантка Мар’яна Калабухова у своєму блозі влучно підмітила: сьогодні ми всі стали учнями нового формату — мікронавчання. Короткі відео, картки, інфографіки, чеклісти — швидкі, легкі, зручні. Але така «освіта на ходу» має свій побічний ефект: вона не розвиває глибоке мислення. Це швидше емоційний перекус, ніж інтелектуальний обід. І тому, щоб обрати бакалаврат, потрібно подорослішати.

Сьогодні усі ми стали учнями нового формату – мікронавчання (microlearning). Це короткі відео, картки, чеклісти, інфографіки та мінікурси.

Такий формат справді зручний. Він активує короткочасну пам’ять, дає миттєве відчуття «я щось дізнався» і добре працює для:

повторення інформації,
опанування простих навичок,
швидкого входу в тему.

Але є нюанс: мікронавчання не створює міцних нейронних зв’язків. Це як інтелектуальний фастфуд — смачно, швидко, ніби ситно, але вже за годину хочеться ще. І завжди не достатньо.

На відміну від цього, глибинне пізнання — це «повільна їжа» для мозку.

Глибинне пізнання потребує часу, тиші, концентрації. Воно може бути виснажливим — але саме так формуються стійкі зв’язки в мозку, розвивається критичне мислення та здатність бачити світ не пласким, а об’ємним.

Старша школа, коледж, університет – це про глибинне знання. Мінікурси, воркшопи, відео – мікронавчання.

Мікронавчання та дитяче сприйняття тісно пов’язані через принцип коротких, яскравих, легко засвоюваних доз інформації, що відповідає особливостям дитячого сприйняття. Діти сприймають світ через інтенсивні стимули — картинки, швидкі дії, змінювані події.

Глибинне навчання пов’язане з розвитком довгої волі — здатності концентруватися на довгострокових завданнях, опановувати складні концепції і долати когнітивні труднощі. Це вимагає зусиль, терпіння і стійкості до тимчасових невдач.

На відміну від мікронавчання, глибинне навчання розвиває навички самоорганізації, критичного мислення і здатності працювати зі складними питаннями, що потребують часу і глибокого осмислення. Таким чином, воно формує внутрішню силу волі і самодисципліну — необхідні для справжнього розуміння і засвоєння знань.

Для дітей більш природними є методики мікронавчання. Бо довго концентрувати увагу і напружуватись вони поки що психофізіологічно не здатні.

Доросла людина вже має розвиненішу когнітивну структуру і здатна до тривалої концентрації уваги і сприйняття складних концепцій. Саме тут глибинне навчання важливе для дорослого, бо воно розвиває не лише аналітичне мислення, а й довгу волю — здатність працювати з завданнями, які потребують терпіння, зусиль і тривалих роздумів.

Принцип вибору формату навчання:

Мікронавчання зазвичай обирається за принципом: «щоб було цікаво» — це емоційний імпульс, новизна, бажання розваг. Ось чому я вважаю найбільш неефективним вибір навчання після школи за принципом «щоб було цікаво». Це для дітей. А не для дорослих.

Глибинне пізнання обирається за принципом «щоб було ефективно» — це усвідомлений вибір, заснований на цілі, значущості та довгостроковому баченні.

Методики дитячого садочку і тіктоку ніяк не можуть бути імплементовані в університет або інший тип вищої освіти. Простими словами, в університеті вас ніхто «розважати» не повинен! Там завдання абсолютно інші.

Читайте також