Тож ЗМІ з’ясували, де і чому хочуть вчитися сучасні абітурієнти в 2017 році, і які у них перспективи на гідне працевлаштування.
Цього року за право отримати вищу освіту борються понад 500 тисяч абітурієнтів. За останніми даними, на всі освітньо-кваліфікаційні рівні – молодший спеціаліст, бакалавр та магістр – вони в сумі подали 1,7 млн заяв.
У пріоритеті у вступників, як і раніше, – навчання в столиці. Так, серед українських університетів найпопулярнішим вже за традицією виявився столичний КНУ ім. Т. Шевченка, який отримав майже 60 тисяч заяв. Слідом за ним – вузи Львова: ЛНУ ім. І. Франка та НУ “Львівська політехніка”.
Четверте місце займає КПІ ім. І. Сікорського. За ним йдуть Київський національний торгово-економічний університет, Чернівецький національний університет ім. Федьковича, Національний авіаційний університет, Харківський національний університет ім. Каразіна, Національний педагогічний університет ім. Драгоманова. ТОП-10 вузів замикає Київський національний економічний університет ім. Гетьмана (24 163 заяви).
Нагадаємо, що в 2017 році вступники могли подати максимум дев’ять заяв на бюджетні місця, але не більше ніж на чотири спеціальності. Подача заяв на навчання за контрактом обмежувалося. При цьому кожній заяві присвоювався певний пріоритет – в залежності від вузу, в якому найбільше хотів би вчитися абітурієнт.
Але набагато важливіше не де, а на кого хочуть вчитися випускники українських шкіл.
Економіка перемогла комп’ютер.
У минулому році, за інформацією МОН, абітурієнти в основному надходили на філологію, право і менеджмент. А в 2017 році найпопулярніша спеціальність – економіка. Також студенти охоче подавали документи на право, туризм, міжнародні відносини. Трохи меншою популярністю користуються ІТ-спеціальності, – повідомляє Страна.
За словами проректора КНУ Володимира Бугрова, єдина спеціальність, попит на яку з роками в Україні тільки зростає – інформаційні технології. А ось по природознавчих і технічних спеціальностей – хронічний недобір. Щоб заманити на них більше студентів, в цьому році МОН навіть збільшив держзамовлення на відповідні спеціальності. Але поки що це, мабуть, не дуже допомагає.
“Кількість заяв на фізику, прикладну фізику, хімію і біологію в деяких вузах України близька до нуля. В нашому вузі останні роки на ці спеціальності також зберігається невеликий конкурс, хоча вони стратегічно важливі і для економіки, і для безпеки держави, і фахівці в цих галузях країні потрібні”, – зазначає Бугров.
У тому, що такі важливі спеціальності не користуються попитом у вчорашніх школярів, експерти частково звинувачують відсутність профорієнтації в українських школах. Через що випускники не розуміють перспективність тієї чи іншої професії і женуться за вже усталеною модою вчитися на економіста і юриста. При цьому біологи або фізики сприймаються школярами виключно як жебраки “науковці” або викладачі.
“Досвід останніх років показує, що абітурієнти для себе сформували перелік “популярних і затребуваних”, як вони думають, спеціальностей, і, очевидно, вважають, що з такою освітою будуть затребувані на ринку праці через 5 років і будуть заробляти сотні доларів на годину – це утопія. Випускників за цими спеціальностями в більшості своїй чекає розчарування. І швидше за все їм доведеться отримувати іншу спеціальність, щоб добре влаштуватися в житті”, – вважає експерт з питань вищої освіти Андрій Черних.
“В цілому, по всіх популярних спеціальностях цього року в Україні досить жорсткий ринок праці, – в свою чергу, відзначає директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров. – Бувають дуже успішні економісти, юристи, міжнародники, яких знає вся країна. Але бувають і ті, які змушені після випуску з університету міняти професію. Але тут вже все залежить від конкретної людини, а не від вузу або економіки країни”.
Вивчайте математику та англійську – і не пропадете.
Вибір абітурієнтів абсолютно не відповідає запитам сучасного ринку праці, вважають HR-експерти.
“У найближчі роки IT – найперспективніший напрямок. І мене дивує, що комп’ютерні науки – тільки на п’ятому місці в сьогоднішньому ТОП-5 рейтингу спеціальностей”, – коментує переваги абітурієнтів 2017 року Юрій Перч, директор кадрового холдингу АНКОР в Україні.
Майбутнє – за трьома ключовими галузями, запевняє він. Це IТ (включаючи вивчення штучного інтелекту), біо-технології і агросектор. У сфері АПК, до слова, зараз катастрофічно не вистачає фахівців.
“Українські абітурієнти даремно недооцінюють фундаментальні науки – фізику, хімію, математику, біологію, – зазначає Юрій Перч. – Те, що абітурієнти не хочуть йти на інженерно-технічні спеціальності, в майбутньому зіграє з ними злий жарт. Тим більше, що з конкурентної точки зору українські вузи сильніші саме технічними спеціальностями, а не гуманітарними. Ніхто не сперечається, що гуманітарні професії теж будуть потрібні, але якщо роботодавець шукає фахівця з Big Data, виїхати на філології тут не вийде”.
Що стосується інших спеціальностей зі списку ТОП-5 в нинішньому році, то, наприклад, вивчення міжнародних відносин в нагоді може, хоч і небагато вузи готують таких фахівців. Це гарна, фундаментальна освіта, яка допомагає знаходити себе і в підприємництві, і в міжнародних корпораціях, – вважає експерт.
А ось у юристів і економістів перспективи не дуже райдужні. Як і у туроператорів, потреба в яких в епоху digital відпадає: люди вже давно підбирають собі тури самі онлайн.
“Економіка – поняття надто абстрактне, – аналізує Юрій Перч спеціальність, яка в 2017 році лідирує за кількістю заяв від абітурієнтів. – І мені не дуже зрозуміло, як з такою освітою люди збираються працевлаштуватися. Але якщо мова йде про більш вузьких економічних речах – наприклад, фінансовому менеджменті, бухгалтерії, аудит, – то тут попит на хороших фахівців буде завжди. Особливо якщо вони вибрали хороший вуз”.
В цілому, отримавши освіту в технічній сфері, українські випускники зможуть без проблем самореалізуватися і за кордоном. Випускникам інших спеціальностей на роботу буде влаштуватися проблематично. “Словом, вчіть математику і англійську – і не пропадете”, – радить Юрій Перч.
“Досвід показує, що людина, яка хоче і вміє працювати, в будь-якому випадку знайде собі гідне застосування в нашій економіці, – в свою чергу, вважає Олег Шаров. – Звичайно, важливо, щоб людина мала гарну освіту, але не завжди важливо, по який саме спеціальності. Людина просто повинна вміти вчитися, хотіти працювати і бажати чогось досягти”, – резюмує експерт.
Нагадаємо, раніше у Міносвіти розповіли, скільки коштує підготовка студентів гуманітарних і точних наук.