День 8 березня безперечно потребує переосмислення: звідки він бере початок, як боротьба жінок за рівність прав трансформувалася з часом та як радянський союз спотворив справжнє значення цього дня? Projector Foundation та «Освіторія.Медіа» створили цей конструктор уроку, щоб нарешті позбутися радянських наративів і показати сучасним підліткам яскраві рольові моделі видатних українок. Будьте певні, після такого уроку кожна учениця скаже про себе «Я можу все!» Учительський конструктор створено в рамках проєкту «Сама собі ціль» до дня боротьби за права жінок у партнерстві Projector Foundation та ГО «Дівчата» за підтримки ГС «Освіторія» та проєкту «Не дрібниці». Авторки уроку: Лідія Поворознюк та Віо Карпенко
У цьому вчительському конструкторі ми підготували різні варіанти уроку, залежно від напрямку, який ви оберете для обговорення. Проте на початку уроку варто доступно пояснити важливість 8 березня як дня, присвяченого жінкам, і звернути увагу, що в основі цього дня — рух жінок за рівні права та можливості.
У результаті уроку діти мають:
зрозуміти значення Міжнародного жіночого дня та чому 8 березня — це не «свято весни та краси»; познайомитись із видатними жінками у світовій історії й українським жіночим рухом; дізнатися про деякі з актуальних проблематик у жіночому русі сьогодення.Щоб розпалити цікавість учнів та учениць до теми уроку, пропонуємо кілька варіантів вступу. Оберіть той, який найбільше пасує інтересам вашого класу.
Попросіть дітей назвати сучасних жінок, якими вони захоплюються чи досягнення яких вважають непересічними. Це можуть бути жінки абсолютно різних професій — не обмежуйте свободу у відповідях. Запишіть запропоновані імена на дошці. Поруч напишіть риси цих жінок та їхні професії. Від себе можете дописати такі очевидні для нашого часу права жінок, як «виходити самій з дому», «пересуватися містом без супроводу чоловіка», «здобувати освіту», «видавати твори під власним ім’ям». Далі підкресліть ті риси, які стосуються самореалізації, самостійності, прав. Попросіть дітей подивитися на ті риси, що лишилися непідкресленими. Поясніть: якби ми жили кілька сотень років тому, наші натхненниці не могли б так реалізуватися, бо просто не мали б прав. Послухайте реакції дітей. Запропонуйте переглянути відео, щоб дізнатися більше про те, як жінки отримували права.«14 лютого 2023 року група депутатів Верховної Ради запропонувала внести зміни до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят. Замість Жіночого дня 8 березня, Дня праці 1 травня і Дня перемоги 9 травня нардепи запропонували встановити такі українські свята:
25 лютого — День української жінки (День українки) — День народження Лесі Українки; 9 березня — Шевченків день — День народження Тараса Шевченка; друга неділя травня — День матері.Ініціатива спрямована «на визнання усталених традицій і вкорінення історичної пам’яті в українському культурному просторі».
Співавторка законопроєкту Оксана Савчук розповіла, що для неї свято 8 березня не асоціюється із днем боротьби за жіночі права, натомість святкування дня народження Лесі Українки було б символом стійкості жінок:
«По-перше, я теж дуже багато роблю для того, щоб жінки в українському суспільстві працювали, відстоювали ту іншу якість політики. При цьому ніколи сама не відзначала і не святкувала 8 березня, для мене воно не є днем боротьби за якісь права. І таких жінок багато сьогодні… День народження Лесі Українки вихідним ми вибрали як альтернативу для тих, кому важливо мати саме вихідний. Я вважаю, що Леся Українка є тим правильним українським символом стійкості і боротьби за свої принципи й позицію. На нашу думку, день її народження міг би бути гарним днем української жінки».
Запитайте у дітей, чи підтримують вони таку ініціативу? А потім попросіть аргументувати позицію. Запитайте, на які історичні чи суспільні факти вони можуть спиратися? Після короткого обговорення запропонуйте дізнатися про 8 березня трохи більше із цієї статті:
Після актуалізації знань учнів та учениць про 8 березня час переглянути відео, яке підготували Projector Foundation у партнерстві з ГО «Дівчата» за участі таких крутих українських інфлюенсерок, як Марія Туча, Кажанна, Евеліка та зірки ТІкТоку Тумазара.
Відео триває близько 11 хвилин, тож радимо для обговорення обрати один із напрямків: історичний або літературний.
Обговорення після відео
Після перегляду відео ініціюйте обговорення:
Яка інформація була новою для вас? Що найбільше здивувало? Що ще ви знаєте про жіночий рух за рівні права?Історичний вимір: як жінки робили цей світ кращим
1. Намалюйте лінію часу. Візьміть проміжок між 1880 і 1920 рр. Поставте позначку на 1908 році. Потім, скориставшись довідкою про історію винаходів, додайте на цю лінію часу важливі для людства винаходи: кінокамера, двигун, радіо. Попросіть дітей зіставити процес технічного розвитку з розвитком людських прав. Для цього учні й учениці можуть самостійно провести пошук інформації щодо головних віх прав людини. Наприклад, вони можуть знайти конкретні дати, коли жінкам дали право здобувати вищу освіту в різних країнах.
2. Розгляньте зображення нижче. Що вони означають у контексті історії боротьби за жіночі права? Чому сьогодні нам важливо це знати?
.
3. Покажіть учням та ученицям фотографії цих жінок. Попросіть спрогнозувати, чим вони могли прославитися?
Ада Лавлейс
Стефані Кволек
Леді Гамар
Попросіть дітей скласти досьє на кожну та «прорекламувати» їх самих та їхні винаходи. Учні й учениці можуть працювати у малих групах або парах.
4. Підготуйте вибірку фотографій відомих жінок. Ви можете обрати як виключно українських діячок, так і міжнародних. Учні та учениці мають відгадати, ким є ця жінка та які досягнення вона має. Спершу не показуйте ім’я. Якщо діти не впізнають фотографію, повідомте їм ім’я. Якщо і це не допоможе, розкажіть самостійно, ким є ця діячка та чому важливо про неї знати. Ми радимо обрати відомих жінок з різних сфер — наука, мистецтво, політика, аби показати, що жінки можуть займатися чим забажають.
Потім можна пограти з дітьми в тематичний варіант «Хто я?». Учень/учениця стають спиною до екрана або портрета та намагаються вгадати діячку. Вони можуть ставити лише ті запитання, на які можна відповісти тільки «так» або «ні»: «Я письменниця?», «Я відома лише в Україні?»
5. Альтернативно ви можете запропонувати учням та ученицям підготуватися до уроку і прийти з розповіддю про відому жінку, що зробила значний внесок у боротьбу за рівні права.
Літературний вимір: коли слово стає зброєю
1. Запропонуйте учням та ученицям змоделювати день із життя відомої української письменниці. Наприклад, хай вони уявлять день із життя Лесі Українки. Які в неї були можливості? Що вона робила, а що було їй недоступно? Заохочуйте порівнювати її можливості з тими, які мають жінки сьогодення. Якщо дітям бракуватиме знань про її життя, використайте заздалегідь підготовлені цікаві факти, що допоможуть усвідомити особливості життя жінки в Україні 150 років тому.
2. Запропонуйте учням та ученицям розглянути портрети. Чи впізнають вони цих жінок? Що вони про них знають?
На фото: Наталя Кобринська, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Леся Українка
Зберіть невеличке досьє про кожну з них. Дізнайтеся про погляди на життя, цінності, цікаві факти з біографії. Запишіть кілька цитат письменниць, які б відображали їхню позицію. Чому ми говоримо про них у контексті українського фемінізму? Можете скористатися цими аркушами для досьє:
Після того як учні й учениці опрацюють ці досьє у малих групах, запропонуйте їм написати «Лист підлітку, що живе в Україні 2024 року» від імені когось із письменниць. Як ви думаєте, про що б вони з нами говорили, якби могли?
Дайте можливість усім групам зачитати їхні листи. Для глибшого обговорення або як домашнє завдання можна попросити учнів та учениць знайти окремі твори або цитати з праць, які підтверджують позицію письменниці в боротьбі за жіночі права:
Як її позиція відобразилась у текстах? Які образи жінок вона створювала у своїх творах? Чим вони відрізняються від робіт їїСучасний контекст: вона може все
Щоб розкрити сучасний контекст гендерного балансу та рівних прав для жінок і чоловіків в Україні, пропонуємо кілька можливих вправ та обов’язкове обговорення після них. Оберіть, який саме напрямок і тематика зацікавлять ваш клас.
Запросіть учнів та учениць разом скласти список викликів, з якими стикається сучасна жінка. За потреби допоможіть його доповнити. Зафіксуйте цей список. Об’єднайте дітей у групи і запропонуйте їм обрати один виклик для обговорення. Завдання учасників кожної групи — запропонувати нестандартні розв'язання обраної проблеми. Заохочуйте їх думати широко та креативно. Після спільної роботи кожна група має презентувати свої пропозиції назагал. Об’єднайте учнів у дві групи. Одну групу попросіть написати відповідь на питання «Якою має бути жінка»? Другу — «Яким має бути чоловік?» Після того як групи поділяться записаним, зверніть їхню увагу на стереотипні тези, які можуть бути в кожної групи. Поговоріть про те, чи правда якась характеристика може бути суто чоловічою чи суто жіночою. Адже добре готувати може і чоловік, а керувати проєктом прекрасно може і жінка, як і навпаки. Поміркуйте, чому з’являються ті чи ті стереотипи, чим вони шкідливі. Окремо зверніть увагу учнів та учениць на жінок у лавах ЗСУ: нині близько 50 тисяч українок є військовослужбовицями. Це один з найвищих показників чисельності жінок у збройних силах серед армій світу. Запропонуйте дітям ознайомитися, як військова справа в Україні стає більш гендерно справедливою. Познайомте їх з історіями сміливих жінок-військових з матеріалу «Війна жіночими очима» від Міністерства оборони України. Ініціюйте обговорення в класі: про що свідчить така велика кількість жінок в українській армії? Попросіть учнів та учениць ознайомитися з дослідженнями та матеріалами на тему гендерної нерівності в Україні, та як вона змінилася під час війни: «Гендерні диспропорції в Україні під час війни». Після цього обговоріть разом у класі: а) що можна назвати гендерним балансом/дисбалансом? б) чи можна стверджувати, що в Україні є гендерний баланс? Які кроки ми можемо робити, щоб наблизитися до цього?Втілюємо проєкт «Як я бачу рівність»
Після цих вправ та обговорень на окремому уроці (або як позакласна діяльність) можна створити разом з учнями та ученицями постер або колаж, на якому вони відобразять своє бачення рівних прав жінок та чоловіків. У свої роботи діти можуть додати цитати відомих жінок чи підписи, що підтримують рівність.
Існують різні техніки створення колажів та постерів — ваші учні та учениці можуть обрати, який їм до вподоби. Ось кілька ідей:
колаж із вирізаних зображень: можна вирізати зображення із журналів, газет або просто роздрукувати картинки із соцмереж; колаж із фотографій: можна використовувати власні фото або, за згоди, світлини друзів та родини. Можна додати цитати або підписи, щоб підкреслити важливість рівних прав; використання комп’ютерних програм: можна скористатися програмами для створення колажів або постерів, такими як Canva, Adobe Spark або PicCollage. Ці програми мають багато інструментів для творчості, таких як шаблони, зображення і тексти; ручна робота з малюнками: малюнки можна намалювати власноруч — головне, щоб вони відображали бачення рівних прав. Діти можуть використовувати різні малюнки, які символізують жінок і чоловіків, а також символи рівності.Ці ідеї допоможуть вам створити цікаві та виразні постери або колажі, які відображатимуть сучасне розуміння рівних прав жінок та чоловіків. Радимо не обмежуватися використанням лише графічних елементів (зображення, малюнки), а додавати цитати, підписи або міксувати кілька форматів з описаних вище. Для натхнення можете використати ось цей приклад колажу:
На завершення проєкту можна влаштувати шкільну/класну виставку постерів та колажів — це чудовий спосіб підкреслити важливість теми рівних прав для інших класів. Учні та учениці можуть підготувати короткі презентації або описи до проєктів, у яких розкажуть про свої вибори та ідеї, які вони вклали у свої артроботи.
{{read_more|Читайте також| 3459, 5919}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram