Домашнє навчання – homeschooling – бере початок у США 80-х років, на початку нового тисячоліття почало набувати популярності на пострадянському просторі, і стрімко поширюється в Україні сьогодні.
Ідея домашньої освіти в тому, щоб вчитися поза школою, у власному темпі, в дружньому оточенні – але при цьому отримати атестат державного зразка.
Для довідки, у 2010 році в Америці було зареєстровано 2,35 мільйонів хоумскулерів, у Росії на сімейній формі навчання – понад 100 тисяч школярів.
В Україні сімейна (домашня) освіта наразі не легалізована.
Але на екстернатній, заочній, індивідуальній та дистанційній формах навчання знаходяться приблизно 6500 дітей, і ця цифра постійно збільшується.
Фактично ці чотири форми означають самоосвіту в домашніх умовах із подальшим оцінюванням знань в державних і приватних закладах – отже, той-таки хоумскулінг.
Ще 10-20 років тому дитина, яка не ходить до школи і вчиться вдома, була винятком: нездорова, нерозвинена або навпаки – геніальна, обдарована. Таких дітей оформлювали на екстернат чи на індивідуальний графік у звичайну школу.
В 1997 році у Києві відкрилась "Школа екстернів" – перший заклад для тих, хто хотів вчитись самостійно. Раз на півроку дитина пише контрольну з кожного предмету, отримує оцінки, а згодом і заповітний атестат.
Раніше дитина, яка не ходить до школи і вчиться вдома, була винятком: нездорова, нерозвинена або навпаки – геніальна, обдарована. Фото RobHainer/Depositphotos
Директор "Школи екстернів" Едуард Войтович відмічає, що раніше до школи в основному переводили старшокласників, які вже обрали майбутнє заняття. Однак протягом останніх п'яти років екстерни значно помолодшали: черга у 1-4 клас.Прихильники екстернату впевнені, що така форма навчання дозволяє приділяти більшість часу здоров'ю, спорту, мистецтву, профільному навчанню – за умови, що обов'язковий державний стандарт діти опанують самостійно.
Того року подарунком для українських хоумскулерів став державний експеримент з дистанційної освіти на базі Сімферопольської школи №31.
За задумом, дистанційна школа мала не тільки атестувати, а й забезпечити учня навчальними матеріалами та консультаціями. При цьому дитина залишалася у комфортних домашніх умовах, родина могла обрати зручний час занять і оптимальне навантаження.
При такому навчанні дитина залишається у комфортних домашніх умовах, а родина може обрати зручний час занять і оптимальне навантаження. Фото Bignai/Depositphotos
А на материковій Україні, на жаль, державних шкіл з дистанційною формою навчання не залишилось.За шість років, після анексії Криму у 2014-му, учнів із Сімферополя на пільгових умовах прийняла до себе приватна гімназія "Очаг" у Харкові, яка навчає, в тому числі, дистанційно.
Державний експеримент по сімейній освіті на базі Переяслав-Хмельницької школи-інтернату дав батькам можливість офіційно вчити дітей вдома.
Згідно з договором між школою і родиною, батьки "самостійно організовують та здійснюють навчальний процес з учнем відповідно до державних навчальних програм та забезпечують дотримання вимог Державного стандарту початкової, базової і повної середньої освіти". Школа супроводжує учня, оцінює його знання і видає табель чи атестат.
Згідно з договором між школою і родиною, батьки "самостійно організовують та здійснюють навчальний процес з учнем відповідно до державних навчальних програм. Фото iakovenko123/Depositphotos
На відміну від семестрових контрольних "Школи екстернів", для атестації в Переяслав-Хмельницькому необхідно надіслати поштою цілу бандероль: стоси самостійних робіт з кожного предмету, описи лабораторних, малюнки. Англійські теми та українські віршики записують на відео, проекти з інформатики пересилають електронною поштою. Роботи багато.
Зручною для домашніх учнів залишається дистанційна школа. У відповідь на запит суспільства за три роки відкрилися приватні заклади з дистанційною формою навчання: НВК "Всезнайко", "Оптіма", "Мир" та "Ангстрем". У школі "Афіни" кількість дистанційників протягом року зросла з 50 до 140.
Очевидно, що екстернат, дистанційна, сімейна форма вимагають значних вкладень часу, грошей, зусиль задля навчання дитини.
Екстернат, дистанційна, сімейна форма вимагають значних вкладень часу, грошей, зусиль задля навчання дитини. Фото Jim_Filim/Depositphotos
Так чому ж батьки все частіше відмовляються від безкоштовної державної школи?
Історій переходу на домашнє навчання багато, але причина здебільшого одна: незадоволення державною школою.
Перевантажені підручники, великі класи, суто академічна, відірвана від життя програма, причому одна на всіх, незалежно від здібностей і талантів – усі ці фактори перетворюють науку на муку для всієї родини.
Батьки помічають, що вже у п'ятому класі діти втрачають бажання вчитися, псують зір і поставу. У середній школі доводиться звертатись до психолога через депресію або агресію. У старшій школі виявляється, що після 10 років за партою треба наймати репетиторів, щоб підготуватись до ЗНО.
Тож про альтернативну освіту замислюється дедалі більше батьків.
"Моїй дитині чотири, але я знаю, що не віддам її до школи", "після першого класу нема бажання вчитися, тому у другий не підемо", "у школі діти не вчаться, а проводять час", – говорять мами і розпитують про домашнє навчання.
Часто батьки зазначають, що у дітей "немає бажання вчитися" та "у школі не вчаться, а проводять час". Фото Purple_Queue/Depositphotos
Закон "Про освіту" передбачає три форми, які дозволяють вчитися самостійно і отримати атестат державного зразка – екстернат, заочна та дистанційна форми навчання.Перше традиційне запитання "новобранців" домашнього навчання: як законно не ходити в школу, але отримати атестат?
Екстернат означає повністю самостійне навчання з атестацією у будь-якій школі. Ця форма ніколи не вважалась повноцінною. Тому для переведення на екстернат потрібні вагомі підстави: довідка від медико-педагогічної комісії, довідка з музичної чи спортивної школи, випередження чи відставання по програмі на рік, часті переїзди родини.
Заочна форма також передбачає самостійне опрацювання програмного матеріалу і так само розглядається як виключення. Донедавна заочниками легко було уявити старшокласників чи студентів. Сьогодні ж на заочну форму в 5-11 класи київської школи №328 стоїть черга.
Дистанційна форма була введена окремим положенням у 2013 році. Для батьків вона зручна тим, що не потребує обґрунтувань. Необхідно лише знайти заклад, який має відповідну акредитацію, написати заяву і оплатити навчання. Нагадаємо, дистанційні школи України – заклади виключно приватні.
Вартість навчання на дистанційній формі становить в середньому 4000 гривень на рік. При цьому варто добре усвідомлювати, які саме послуги надають дистанційні школи.
Більшість з них пропонує перевірку знань без особистої присутності – назвемо це "дистанційною атестацією". Школа забезпечує учня деякими навчальними матеріалами, пропонує консультації з викладачами через Skype, перевірку робіт, онлайн-тестування та інші форми контролю, видає документ про освіту.
Але власне організація навчання лягає на родину і дитину. Це означає, що батьки не тільки платять гроші за свободу від всюдисущої парти, а й знаходять час для допомоги своїм дистанційникам.
Організація навчання лягає на родину і дитину. Це означає, що батьки мають знаходити час для допомоги своїм дистанційникам. Фото photographee.eu/Depositphotos
Нарешті, в проекті нового закону "Про освіту" від 30 березня 2016 року з'явилась сімейна (домашня) форма здобуття освіти: "Спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їх батьками або законними представниками для здобуття формальної та/або неформальної освіти.Проте повноцінне "дистанційне навчання" на кшталт масових відкритих онлайн курсів Coursera чи Prometheus потребує набагато серйознішої технічної бази та наявності всіх навчальних матеріалів у електронному вигляді. Поки що подібну платформу має лиш "Оптіма". Деякі альтернативні школи ("Древо пізнань", Freeschool) також розпочнуть розвиток цього напрямку з поточного року.
Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки або законні представники.
Щорічне оцінювання результатів навчання, а також присвоєння освітньої кваліфікації здійснюється у відповідному закладі освіти за визначеними процедурами або в інший спосіб, визначений законодавством".
Прихильники екстернату впевнені, що така форма навчання дозволяє приділяти більшість часу здоров'ю, спорту, мистецтву та профільному навчанню. Фото tan4ikk/Depositphotos
Отже, наразі актуальними для хоумскулерів залишаються лиш екстернат, заочна та дистанційна форми освіти.Однак, щоб батьки могли прийти в найближчу або обрану школу і записати дитину на сімейну форму навчання, – потрібне окреме положення про те, хто і як атестуватиме "сімейників". Сімейна форма запрацює на практиці, лише якщо буде визначено процедури оцінювання і відповідні заклади, які його проводитимуть.
При переході на домашнє навчання можливі два підходи:
1. Шлях найменшого супротиву: дистанційна форма, довідка для екстернату, заочна школа №328 у Києві.
2. Бійка за екстернат в будь-якій державній школі. Батьки можуть довести своє право навчати дитину, спираючись на 59-му статтю закону "Про освіту", першу частину 3-го пункту положення "Про екстернат", Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Прецеденти були.
Часто сільські школи охоче беруть дітей на екстернат, оскільки це дозволяє їм доукомплектувати заклад.
Отже, коли батьки з більшими чи меншими зусиллями оформлюють домашнє навчання, постає друге традиційне запитання: а як саме вчитися вдома?
Хоумскулінг дозволяє суттєво зменшити тиск шкільної системи на дитину. Можна обрати зручний темп і навантаження, прийнятний ступінь свободи, побудувати навчання на довіри і доброзичливості...
Проте так чи інакше, батьки і вчителі хоумскулерів прив'язані до програм. Раз на місяць, семестр, рік дитина має пройти оцінювання, щоб перейти до наступного класу або отримати атестат.
Тому доводиться балансувати між перевантаженим сухим підручником і актуальними для дітей і дорослих знаннями. Щоб реанімувати програму, часто необхідно розробляти власний курс з дисциплін, підбирати матеріали, писати опорний конспект.
Затрати батьківського часу на навчання вдома – приблизно три години в день на одну дитину. Мами хоумскулерів часто працюють дистанційно або у фрілансі.
З власного досвіду знаю, що до шостого-сьомого класу включно можна обійтись без репетиторів. Можна вчитися своїми силами і до 11го класу. В "Школі екстернів" зустрічала 10-класницю, яка справляється з державним стандартом самотужки.
Отже, домашнє навчання потребує часу, самоорганізації і бажання ділити своє життя з дітьми. Це можливо, але важко для родини.
Тому не дивно, що батьки об'єднуються у сімейні школи.
Аліна Туз, засновник КІТЕРРА, Євген Матвєєв, староста школи "Соняшник", для УП.Життя
Текст написаний у рамках освітнього вікенду "Діти. Освітній експеримент"