Osvitanova.com.ua

День журналіста в Україні відзначають з 1994 року, коли було видано відповідний указ президента Леоніда Кравчука. Саме 6 червня 1994-го Спілку журналістів України прийняли до Міжнародної федерації журналістів.

Цьогоріч професійне свято працівників ЗМІ затьмарене війною в Україні і загибеллю десятків медійників під час бойових дій.

З нагоди Дня журналіста Президент України Володимир Зеленський вручив державні нагороди українським працівникам медіа та членам родин представників ЗМІ, які загинули внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. 

Президент також зазначив, що з 24 лютого через збройну агресію Росії в Україні загинули 32 працівники українських та іноземних медіа. Частина з них загинула, захищаючи Україну в лавах ЗСУ, деякі – під час обстрілів мирних міст, інші були вбиті окупантами у зоні бойових дій саме під час щоденної журналістської роботи. Президент поіменно згадав кожного з них; присутні вшанували їхню пам'ять хвилиною мовчання.

журналіст, письменник, волонтер Євген Баль, помер 2 квітня унаслідок катувань у Маріуполі; журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального Оксана Бауліна, загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві; Оксана Гайдар, відома як Руда Пані, котра загинула під час обстрілу російською артилерією села Шевченкове Броварського району на Київщині між 11 і 12 березня; журналістка Радіо Свобода Віра Гирич, загинула внаслідок ракетного удару по Києву 28 квітня; випускниця факультету журналістики, яка перебувала в декретній відпустці, Валерія Глодан, загинула 23 квітня зі своєю мамою та тримісячною донькою унаслідок ворожого ракетного обстрілу в Одесі; викладачка журналістики й завідувачка художнього відділу Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості Лілія Гумянова, була вбита 19 березня під час російських обстрілів Маріуполя; журналіст із Тернополя Віталій Дерех, який був мобілізований і загинув унаслідок авіаудару в районі Попасної 28 травня; оператор телеканалу «Сігма» Віктор Дєдов, загинув 11 березня в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку; військовий журналіст Віктор Дудар, загинув 6 березня під час боїв із російськими загарбниками під Миколаєвом; публіцист, історик, перекладач Сергій Заїковський, загинув 24 березня в бою з російськими окупантами під Києвом; оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії П'єр Закржевський, загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області; Зореслав Замойський, тіло якого з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня в Бучі; фотокореспондент та відеограф з Мукачева Роман Жук, один із засновників волонтерського проєкту Chysto.de. Він був солдатом-розвідником і загинув 26 травня; литовський режисер й документаліст Мантаса Кведаравічюса, загинув в Маріуполі; оператор луцького каналу «Аверс» Костянтин Кіц, загинув, захищаючи Україну на фронті; працівник пресслужби Міністерства ветеранів Дениса Котенка, загинув 24 березня в бою з російськими окупантами під Києвом; українська журналістка-фрилансерка Олександра Кувшинова, загинула 14 березня разом з П'єром Закржевським у селі Горенка на Київщині; фоторепортер, воєнний кореспондент Максима Левіна, який зник 13 березня, а 1 квітня його було знайдено вбитим французький тележурналіст каналу BFM TV Фредерік Леклера-Імхофф, загинув від осколкового поранення під час обстрілу, коли висвітлював евакуацію мирного населення з українського міста Сєвєродонецька 30 травня; актор й ведучий телеканалу «Дом» Павло Лі, який на початку війни вступив до лав територіальної оборони й загинув 6 березня під Ірпенем під час евакуації населення; журналіст «КNК Медіа» Олександр Литкін, загинув 13 березня в с. Романівка унаслідок обстрілу військовослужбовцями збройних сил РФ; журналіст каналів «Україна», «Україна24», «Дом» Олександр Махов, який пішов на фронт і був убитий 4 травня під час ворожого обстрілу; комунікаційника та військовослужбовця Максима Мединського, який трагічно загинув під час оборони країни; відеоінженера чернігівського каналу «Дитинець» Романа Нежиборця, якого у квітні вбили російські військові у селі Ягідне біля Чернігова; оператор 24 каналу Юрія Олійника, який загинув 23 березня в боях біля Попасної на Луганщині; графік й живописець, культуролога, члена Національної спілки журналістів України, лауреата журналістських премій Сергія Пущенка, який був волонтером і ветераном АТО та загинув 2 березня у Василькові разом із побратимами з тероборони; оператора телеканалу LIVE Євгена Сакуна, який згинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві; документаліста, колишнього кореспондента The New York Times, репортера Time Брента Рено, якого розстріляли російські військові 13 березня на блокпосту в Ірпені; екс-менеджер філії «Суспільне Черкаси», військовослужбовець Євген Старинець. журналістка, письменниця, член НСЖУ та Національної спілки письменників України, керівниця літературного клубу «Азов'є» Наталя Харакоз, загинула в заблокованому росіянами Маріуполі; цивільний журналіст інформаційного тижневика «Навколо тебе» Ділєрбек Шакіров був розстріляний 26 лютого в передмісті Херсона; редактор запорізького сайту misto.zp.ua Олег Якунін загинув 18 березня, захищаючи Україну від російських окупантів.

Міжнародне визнання ролі українських журналістів у війні з Росією

На початку травня рада Пулітцерівської премії присудила спеціальну нагороду 2022 року усім українським журналістам — «за їхню мужність, стійкість та відданість правдивому висвітленню подій під час нещадного вторгнення Володимира Путіна в їхню країну та його пропагандистської війни в Росії». При цьому було наголошено, що попри обстріли, викрадення, окупацію і навіть смерті колег, українські журналісти наполегливо намагаються передати точну картину жахливої реальності, «що робить честь Україні та журналістам усього світу».

Окрім того, головна редакторка Української правди Севгіль Мусаєва разом із президентом Володимиром Зеленським і головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним увійшла до переліку 100 найвпливовіших людей планети у 2022 році за версією журналу Time.

«Звичайно, я б хотіла такої відзнаки зовсім за інших умов. Якби у мене був вибір, краще б цієї війни не було — немає жодних сумнівів, — розповіла Мусаєва Радіо НВ. — Коли мені про це повідомили, з одного боку, було дійсно приємно, бо це відзнака роботи всіх українських незалежних журналістів, мені здається, і це відзнака свободи слова як однієї з базових цінностей, які важливі для нашої країни, які нам допомагають зараз перемагати. А з іншого боку — я згадала всіх колег, знайомих, які загинули під час цієї війни. І, звичайно, радіти щодо цього дуже-дуже складно».

За матеріалами НВ та офіційного онлайн-представництва Президента України  

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Поширити у соц. мережах: