Настали страшні часи. І якщо дорослі відчувають хвилювання з приводу поточних подій, уявіть, що мають відчувати наші діти.  Почесний консул Латвійської Республіки у Чернігові, Олена Вишнякова, спеціально для УП. Життя з порадами, як батькам надати дітям психологічну підтримку у воєнні часи. 

У дітей є вагомі причини переживати занепокоєння. 

Діти стресують, коли починаються розмови про повномасштабну війну, про те, що один з батьків може податися в армію.

Ще більше, коли диктори новин розповідають про обстріли шкіл, а батьки закуповують гречку та туалетний папір, перетворюючи будинки та квартири на бункери. 

Додається напруга й через те, що діти думають, що через проблеми в економіці мама чи тато можуть залишитися без роботи.

Ось декілька способів допомогти їм (і вам!) полегшити надмірну тривогу, які запропонувала відомий консультантка та педагогиня Мішель Борба, авторка книжки No More Misbehavin': 38 Difficult Behaviors and How To Stop Them.

Поставтеся до тривоги серйозно

У тривожних дітей більша ймовірність розвитку депресії, а в підлітковому віці вони набагато частіше зловживають психоактивними речовинами. Симптоми стресу проявляються у дітей у віці від трьох років. 

Тому раджу спробувати стратегію TALK від Мішель Бурби.

Т – Налаштуйтеся на емоційний стан вашої дитини. Уважно спостерігайте за дитиною і подивіться, як вона справляється зі стресом.

Наприклад: чи боїться вона залишитися на самоті чи перебувати в темних чи закритих місцях, чи має труднощі з концентрацією уваги, чи надмірно дратівлива, чи надто емоційно реагує на будь-які раптові звуки, повертається до моделей поведінки, притаманних попереднім періодам розвитку, чи страждає від нічних кошмарів тощо.

А – Створіть по можливості безпечне середовище.

Першочерговим завданням дорослих є запевнити дитину, що їй нічого не загрожує.

Наголошуйте своїй дитині на тому, що люди вживають заходів, щоб зберегти нашу країну в безпеці та допомогти тим, хто постраждав: поліцейські, медики, військові, пожежники. Обіймайте, слухайте і будьте поруч. Пам’ятайте, що травмовані діти є вразливішими.

L – Слухайте дитину.

Діти повинні знати, що це нормально – ділитися своїми почуттями з вами, і що це нормально – засмучуватися.

Підтримуйте постійний діалог зі своєю дитиною. Вам не потрібно пояснювати більше, ніж вона готова почути. Найважливіше – це дати дитині зрозуміти, що ви готові слухати.

K – Розпаліть надію і зробіть щось позитивне.

Один із найкращих способів зменшити почуття тривоги та безнадійності – допомогти дітям знайти активні способи розвіяти свої страхи.

Це також дає можливість дітям усвідомити, що вони можуть змінити ситуацію у світі, який може здаватися страшним і небезпечним. Запропонуйте написати листа/імейл військовим зі словами віри й підтримки або створити малюнок чи аплікацію.

Виділіть час для сімейних розваг

Під час стресу ваша дитина повинна відчувати, що її обіймає її сім’я. Ось чому варто приділяти багато часу спільним заняттям – це допомагає їй відчувати себе в безпеці та посилає повідомлення «ми всі в цьому разом».

Знайдіть заняття для зняття напруги, якими може займатися вся сім’я разом, враховуючи особисті обставини. Наприклад, гуляйте, грайте в слова чи в рухливі ігри, слухайте заспокійливу музику чи дивіться відео з котиками на YouTube.

Навчіть дітей прийомам для подолання напруги й тривожності: 

«Розмова з собою». Проговорюй про себе слова, які допоможуть впоратися зі стресом: «Я можу це зробити», «Зберігай спокій і дихай повільно», «Все з часом налагодиться».

«Ліфт-дихання». Закрий очі, тричі повільно видихни, а потім уяви що ти в ліфті на найвищому поверсі дуже високої будівлі. Натисни кнопку першого поверху й спостерігай, як повільно загоряються кнопки поверхів, які ти минаєш. Коли ти досягнеш першого поверху, напруга зникне.

«Розтанення стресу». Знайди місце в тілі, де відчуваєш найбільшу напругу; це може бути шия, плечі, щелепа чи живіт. Закрий очі,  сконцентруйся на цьому місці, напруж декілька разів на 3-4 секунди, а потім розслаб. Стрес по ходу виконання вправи зменшуватиметься.

«Візуалізуй спокійне місце». Подумай про місце, де ти почуваєшся спокійно. Наприклад: пляж, ліжко тощо. Коли виникає тривога, уявляй щоразу це місце.

Обмеж перегляд новин. Переглядаючи новини більше звертай увагу на позитивні події і історії героїв. У світі є щось більше, ніж загрози та страх.

Опануй свій гнів. Життя під час війни транслює ідею про те, що агресія та насильство – це нормально. Це не так. Говоріть з дітьми на дотичні до цієї те. 

Висловлюй свої почуття. Багато дітей проявляють агресію – б’ються, кусаються, кричать і т. д. Така поведінка пояснюється тим, що вони не знають, як прожити і висловити фрустрацію. Разом давайте назви почуттям: «Зараз ти гніваєшся/тобі страшно/ти засмучений».

Використовуй формулу самоконтролю 1+3+10. Скажи собі «Я джерело спокою». Потім зроби три глибоких, повільних вдихи животом. Тепер подумки повільно порахуй до десяти. 

Поговори про війну з близькою людиною. На поширені питання дитини про війну тут ви знайдете приблизні відповіді

Ми не повинні захищати наших дітей від новин про війну, але й не повинні дозволяти їм зациклюватися на ній або розглядати світ як небезпечне місце. Частина нашої роботи як батьків полягає в тому, щоб допомогти нашим дітям навчитися жити  щасливо в реальному світі, яким би недосконалим він не був.

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram