Повернути радість в освіту — із таким завданням із 7 до 18 грудня 2021 року відбудеться Національний EdCamp для радості «Тримай п’ять, освіто!». Це онлайн-подія для дорослих, які працюють із дітьми, учительства, батьківства і всіх, хто шукають шляхи до радості в цей непростий час пандемії, карантинів та дистанційного навчання.
Організатори події — ГО «Едкемп Україна» — є найбільшою в Україні освітянською спільнотою (понад 40 000), яка бере участь у реформуванні освіти, зокрема у розбудові Нової української школи. EdCamp Ukraine п’ять років поспіль проводила національні події, котрі збирали тисячі освітян з усіх регіонів і найкращих іноземних експертів/-ок, але у зв’язку з пандемією вже вдруге проводить масштабні всеукраїнські заходи в онлайн-форматі (наприклад, «Антикризовий національний онлайн-EdCamp 2020» зібрав одночасно 10 019 учасників і учасниць, встановивши рекорд України).
У програмі події — онлайн-зустрічі зі всесвітньо відомими науковцями, освітянами, психологами, лідерами думок, які досліджують в різних аспектах феномен радості і знають, як її повернути і розвивати. А також — практичні заняття, корисні вправи, кола взаємопідтримки та участь у відеофлешмобі для вчительства — у коротеньких відео освітянам пропонують назвати п’ять речей у своїй роботі, котрі дарують радість.
Серед експертного кола цьогорічного EdCamp’у: знані освітяни Шалва Амонашвілі (Грузія), Андреас Шляйхер (Німеччина), Тед Дінтерсміт, Сюзан Енгель, дослідники Деніел Ґоулман, Соня Любомирські (всі — США), психологиня Світлана Ройз, ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин. Батьківство представляє батько трьох дітей, член опікунської ради ГО «Едкемп Україна», друг Фонду ООН у галузі народонаселення — UNFPA, фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя.
Причин для проведення EdCamp’у для радості багато, говорить голова Ради ГО «ЕдКемп Україна» Олександр Елькін. «Це наслідки «ери ковіду»: соціальна ізоляція і невизначеність, страх заразитися, почуття економічної незахищеності, втрата близьких, знесилення після перенесеної хвороби — усе це спричиняє депресії, тривогу, гнів, розпач», — пояснює Олександр Елькін. І, хоч у світі існують системні дослідження про радість, про них мало що відомо широкому загалу. Так, посилається на вчених Олександр Елькін, лише 50% нашої радості визначаються незмінними чинниками, як-от гени або темперамент, а ще рівно половина залежить від нас самих.
Американський Psychological Bulletin в одній з статей підсумовує результати 225 досліджень про радість. Вчені дійшли висновків, що щасливі люди продуктивніші на роботі, більш креативні, а відтак заробляють більше грошей і мають кращу роботу. Крім того щасливіші здатні краще долати стрес, мають сильніший імунітет та живуть довше. До того ж їх суспільне життя більш насичене й різноманітне: вони частіше за інших готові прийти на допомогу, є більш чуйними, є кращими лідерами/-ками, із більшою вірогідністю матимуть щасливі й міцні сімейні взаємини, мають більше друзів та більшу соціальну підтримку.
«Зберігати й примножувати радість, розвивати її в собі — це вміння і навичка, яким можна навчити. Якщо ми створимо всередині оцей “фон радісності” — це допоможе протистояти більшості труднощів у нашому житті. Тому для вчителів і вчительок надзвичайно важливо розумітися на радості та навчати цього дітей» — пояснює психологиня Світлана Ройз.
Наука про радість — дисципліна, що цікавить увесь світ. Так, програма заходу побудована на 8 стовпах радості, що були науково осмислені й сформульовані двома лавреатами Нобелівської премії Миру — архієпископом Десмондом Туту та Далай-ламою XIV. Сьогодні важливу роль радості підтверджують провідні освітяни, які є запрошеними іноземними спікерами і спікерками EdCamp’у для радості: світовий освітній експерт та розробник міжнародного тестування PISA Андреас Шляйхер (Німеччина), фахівець у галузі освіти, продюсер документальних фільмів, венчурний інвестор та письменник Тед Дінтерсміт (США), психологиня, письменниця, засновниця програми викладання у Коледжі Уільямсон Сюзан Енгель (США), американський письменник, психолог, науковий журналіст, автор концепції емоційного інтелекту Деніел Ґоулман (США), професорка Каліфорнійського університету, письменниця, співавторка згаданої статті про радість Соня Любомирські (США), видатний педагог Шалва Амонашвілі (Грузія).
Окрім іноземних експертів, у події вперше братимуть участь і педагоги з інших країн. Це представники/-ці освіти з країн Східного партнерства, які впроваджують формат EdCamp за підтримки ГО «ЕдКемп Україна»: Вірменії, Грузії, Молдови, Білорусі.
Також освітян запрошують приєднатися до відеофлешмобу #5речейдлярадості про радість у вчительській професії. На відео треба назватися, вказати посаду і місце проживання, розповісти про п’ять речей, що дарують радість у професії та пояснити, чому. Відео треба надсилати у спеціальний телеграм-канал. Першим, хто записав відео для флешмобу, став Олександр Елькін.
EdCamp Joy є також програмою підвищення кваліфікації — усі охочі за результатами навчання зможуть отримати сертифікат про підвищення кваліфікації.
Для участі в Національному EdCamp’і для радості «Тримай п’ять, освіто!» треба зробити символічний учасницький внесок на платформі Спільнокошт. Скріншот оплати необхідно підвантажити в реєстраційну форму.
«Як батько, я щодня ставлю перед собою завдання: допомогти своїм дітям бути щасливими. Звісно ж, я хочу, аби вони не втрачали цю радість і в той час, коли перебувають у школі, дитсадку. Тому для кожного батька, кожної матері так важливо знайти спільну мову з учительством. Зробімо так, щоб цією мовою була мова радості», — говорить батько трьох дітей, друг Фонду ООН у галузі народонаселення — UNFPA, фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя.
Реєструйтесь за наступним посиланням http://bit.ly/applyedcampjoy2021
Інформаційна підтримка: Медіагрупа «Накипіло», PR-аѓенція «Bagels&Letters», Суспільне, Видавнича група «Шкільний світ», портал «Нова українська школа» та ГО «Смарт освіта», Громадське радіо, Радіо «Культура», громадська спілка «Освіторія».
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram