Osvitanova.com.ua

Без пам’яті навчання не відбувається. То як її розвивати і як посилювати ефект від навчання? Нижче ви знайдете поради й рекомендації від учителів, які зібрала журналістка «Нової української школи» Ольга Головіна.

МНЕМОТЕХНІКИ

Учителька початкових класів Сем’янівського НВК Полтавського району Наталія Білокінь зацікавилася мнемотехнікою 17 років тому, коли в клас прийшла дівчинка, яка не могла запам’ятати навіть два рядки вірша.

“Усі, напевно, помічали, з якою легкістю дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень. А скільки зусиль їй треба докласти, щоби запам’ятати віршик, правило чи таблицю множення?

До того ж, вивчений віршик дитина забуває через тиждень–два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. Молодші школярі сприймають та запам’ятовують інформацію через світ образів”, – пояснює вчителька.

Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку досить активна. Діти краще запам’ятовують конкретні предмети, обличчя, факти, кольори, події.

“Тому потрібно спрямовувати дитину на використання своєї уяви, а не примушувати зубрити шкільну програму. Саме тут у пригоді стає ейдетика”.

Ейдетика – це напрям психології, освітня технологія, яка розвиває і вдосконалює пам’ять на основі образного мислення. “Eidos” в перекладі з грецької – яскравий образ.

“Методів і прийомів – багато. Ми часто ними користуємося свідомо чи підсвідомо, коли потрібно запам’ятати інформацію”.

Пані Наталя пропонує такі лайфхаки:

Прийом “Трансформація”

Трансформація – це прийом, за якого об’єкти, що треба запам’ятати, перетворюються на інші за значенням та образом, що легші для запам’ятовування. Метод ефективний для молодших школярів.

Слово “трансформери” – зрозуміле для дітей, які уявляють, як робот може перетворитися на космічний корабель, автомобіль тощо.

У початковій школі іноді складно запам’ятати написання словникових слів. Для успішного засвоєння правопису за допомогою прийому “Трансформація”, або “Спирання на картинку”, потрібно трансформувати правило, поняття, букву в образ.

Цей прийом пані Наталя використовує під час вивчення правопису словникових слів, слів із ненаголошеними -е, -и тощо. Дітям подобається брати участь у створенні образної картинки, у якій зашифроване правильне написання слова.

Ось приклади такої творчості:

Футбол – це слово часто пишуть із буквою “д” навіть дорослі. А якщо запропонувати дітям “оживити” букву “т”, перетворити її на футболіста, дати кожному можливість у слові “футбол” букву “т” “одягти” у футболку з номером улюбленого гравця, спортивні шорти, бутси, рукавиці голкіпера. Не шкодуйте часу, витраченого на творчість, фантазуйте, уявляйте, програвайте різні ситуації. Пограйте з дітьми у футбол, де гравці – саме букви “те”: просовуємо гімнастичну палицю в обидва рукави – і руки зафіксовані! Така гра запам’ятається надовго, а отже – і правопис слова відкладеться в пам’яті. Пшениця, зерно – можна перетворити букву “е” на зернятко й домалювати паросток, скласти казку про букву, яка потрапила в ґрунт і проросла колоском пшениці з буквами “е” замість зерняток. Сонечко – слово багатозначне, й цю його властивість можна обіграти. Дайте одній групі дітей розфарбовку жучка, а іншій – світила. Перенесіться у творчу майстерню художників, дизайнерів, мультиплікаторів чи навіть інженерів 3D-друку. Завдання – не просто розфарбувати картинку, а й зобразити “проблемну” букву. Так крильця жучка можуть перетворитися на букви “е”, а світило бути одягнене в бездротовий головний мікрофон у формі “е” (на голові петля, від якої півколом спускається хвостик із маленьким мікрофоном на кінці) та провести брифінг чи пресконференцію;

Візуалізувати можна не лише слово, а і правило.

Наприклад: апостроф пишеться після букв б, п, в, м, ф, р. Можна “зазубрити” ці букви, а можна погратися. Уявимо себе апострофом. Яким саме? Це залежить від настрою. Можна – веселим і непосидючим. Можна – “вискочкою”, який роз’єднує і “сварить між собою” букви.

Тепер посадимо нашого героя в авто. Звісно, в BMW. Є перші три букви – “бе”, “ем”, “ве”. Заводимо автомобіль, який чомусь видає звуки трактора: “р-р-р-р-р”. Мабуть, щось зламалося. Заводимо раз, другий, третій, доки не почуємо характерний вихлоп: “Пф-ф-ф!”.

Обіграні всі букви. Чим більше позитивних емоцій, абсурдних, незвичних ситуацій під час “інсценізації” правила – тим довготривалішою буде пам’ять про нього. Створення уявної емоційної участі – головний секрет ефективності запам’ятовування.

Прийом “Візуалізація”

Візуалізація – це прийом, за якого для посилення запам’ятовування уявляють фізичний вплив подій, явищ та об’єктів на відчуття (зір, слух, нюх, дотик, термочутливість, рівновагу, орієнтування, кінестезію), що надає відчуття максимальної реальності цієї події.

Діти найкраще запам’ятовують, проживаючи події. Враження, отримані від усвідомлення своєї присутності і проживання певних подій, передбачають високу концентрацію уваги й дають змогу мозкові інтенсивніше засвоювати інформацію.

Гра “Живий конструктор” – саме для цього прийому.

Пані Наталя практикує колективне “конструювання” нових для дітей букв, використовуючи власні тіла. Алгоритм відтворення літери краще подати у вигляді жартівливих віршиків.

Наприклад, віршик для “оживлення” букви “і”:

Рівно станьте – зверху шапка.

Ні, не шапка це, а крапка!

Наче свічечки малі,

У класі засіяли І!

Авторські вірші для гри “Живий конструктор” можна знайти в блозі Наталі Білокінь.

Прийом “Піктограми”

Піктограми – маленькі прості малюночки чи значки, у яких виділяються суттєві ознаки предмета або поняття. Цей прийом можна використовувати не лише для розвитку мовної активності. “Намалювати” вірш – це весело й незвично, а отже – ефективно!

Правила:

зображуємо схематично кожне слово окремо; мінімум кольорових картинок, що полегшує обробку інформації мозком; короткі або службові слова можна прописувати, позначати розділові знаки; до піктограм дій краще додавати стрілочки – вектори; зображуємо перший варіант із запропонованих дітьми – він, як правило, запам’ятовується найкраще.

Якщо запропонувати дітям створений кимось раніше ряд піктограм, то ефекту не буде. Головна умова – “прожити” вірш, створити власний малюнок.

“Коли на уроках фізики ми вивчаємо звук, то спочатку я показую дітям різні досліди, щоби вони самі прийшли до думки, що звук – це хвиля”, – розповідає Олена Лиходід. 

Прийом “Тлумачення”

Для посилення запам’ятовування слова чи терміну з’ясовується й роз’яснюється його лексичне або етимологічне значення. Слова “освіта” і “світло” мають спільний корінь.

Можна для цілісного сприйняття світу дітей ознайомити з образами буквиць слов’янської азбуки, у яких “захований” величезний пласт знань про картину світу. Щоби ширше розкрити образи буквиць, пані Наталя використовує не лише вірші, пояснення, а і звук, колір, об’ємні зображення. Усі презентації є також у блозі вчительки.

РУХ, ОБРАЗИ, АКТИВНЕ МИСЛЕННЯ Й ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ

Учителька 2 класу і викладачка біології у вальфдорфській школи в Дніпрі Олена Лиходід дає такі поради щодо ефективного навчання:

1. У молодшій школі для того, щоби дитина запам’ятала, потрібно найбільше акцентувати на завданнях, які пов’язані з діяльністю – рухи, малювання, ліплення, відтворення ритмів.

“Має бути багато руху”, – зазначає вчителька.

2. Образна розповідь.

“Коли я розповідаю казку, легенду, байку, то перед тим уявляю для себе картини, образи, немов малюю їх у своїй уяві. Виходячи з того, я починаю розповідати. Це сприймається дітьми по-іншому. Потрібні деталі й подробиці, щоби дитина співчувала, раділа або уявляла себе на місці героїв”.

3. У середній школі важливо сприяти тому, щоби дитина вільно мислила, складала свою уяву про навколишній світ.

“Коли на уроках фізики ми вивчаємо звук, то спочатку я показую дітям різні досліди, щоби вони самі прийшли до думки, що звук – це хвиля. Я не починаю урок із сухого викладання теми. Ми проводимо багато досліджень, під час яких діти самі доходять до певного висновку”.

4. Коли йдеться про закони чи правила, то краще запам’ятовується те, що учні відкривають самостійно.

“Тому я не підтверджую правила прикладами, а разом із дітьми шукаю закономірності в прикладах і вже потім ми разом виводимо закон. Безперечно, потім йде закріплення, але радість від власного відкриття допомагає запам’ятати надовго.

Ми спостерігаємо, намагаємося зрозуміти, чому так стається, й самі винаходимо закони – фізичні, хімічні, математичні. Якщо ти це зробив, то цього вже не забудеш”.

5. Вірші, таблицю множення тощо краще вчити з рухами. Так швидше запам’ятовується і стає весело. Арифметику та правопис можна закріплювати за допомогою настільних ігор.

6. Уроки на природі дуже корисні для дітей будь-якого віку. Там є набагато більше можливостей робити відкриття. Це те, що потім згадується найбільше після школи.

Читайте також: Як розвивати пам’ять в учнів

7. Добре запам’ятовується те, що діти пояснюють одне одному: “Так пояснював, що аж сам зрозумів”.

8. Коли цікаво – діти запам’ятовують легше. Пані Олена розповідає, що у їхній школі кожен 8 клас бере участь у проєкті “Театр”. Весь клас ставить серйозну п’єсу впродовж року. Діти дуже зацікавлені, оскільки переживають психологічні колізії героїв, вивчають історичні факти, майструють декорації, шиють костюми того часу.

“Щоби підготувати все, треба докласти чимало зусиль і перечитати багато літератури. Зрештою, виставу, яка триває півтори години, майже кожен учень знає напам’ять, хоча кожен вчить свою роль. Вони всі – у процесі, це спільний проєкт”.

9. У старшій школі важливо, щоби діти почували себе вільно у висловлюванні своєї думки, щоб учитель міг прийняти іншу думку, хай навіть, на його погляд, вона неправильна.

“Я часто заохочую дітей до дискусій. Коли діти включаються в живе обговорення – літературного твору, історичної події, – тоді вони краще запам’ятовують”.

10. Емоційний складник і дотичність до себе.

Пані Олена розповідає, як одного разу тема з кровообігу спричинила в дітей неабияку цікавість до вивчення хвороб.

“У 10 класі ми проходили цю тему з біології. Діти готували реферати, розбирали тему, але я побачила, що це не дуже їх зачепило. Якраз з’ясувалося, що їхній класний керівник лягає в лікарню робити операцію, пов’язану з венами. І я кажу: “Зараз близька вам людина в лікарні”. Тоді діти почали питати: “А що це за хвороба, розкажіть”. Діти зацікавились”.

Згодом вони почали запитувати своїх батьків і родичів про хвороби бабусь і дідусів.

“Діти охоче беруться за те, що їм самим близько. До того ж, вони розвивають емпатію”, – каже Олена Лиходід.

Тема краще запам’ятовується, коли діти розуміють практичний складник знань і усвідомлюють їх дотичність до себе.

11. Діти добре пам’ятають те, що наповнене почуттями.

“Мої школярі й досі згадують важливі для них дні, які були емоційно наповнені. До прикладу, одинадцятикласники пам’ятали, що було на їхньому першому уроці в школі. Тоді я їм розповідала про те, що вміють дорослі, ми малювали.

Вони пам’ятають, що малювали, що слухали, де і з ким сиділи, “корабель” на святі “Першого дзвоника” й навіть деякі пам’ятали слова, які я їм говорила, зустрічаючи”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Поширити у соц. мережах: