У 2020 році світ стикнувся з пандемією коронавірусу, який кардинально вплинув на всі сфери людського життя. Однією з найперших відчула на собі зміни галузь освіти. В Україні перехід на дистанційний режим навчання виявив безліч проблем сучасної освітньої системи – починаючи від браку матеріально-технічної бази й закінчуючи загальною підготовкою вчителів. У наявності навіть не було єдиної електронної платформи, яка б допомогла організувати онлайн-освіту з мінімальним дискомфортом.
А у який спосіб функціонуватимуть освітні заклади з нового навчального року? Про можливості та ризики в управлінні сучасною школою на своїй сторінці у фейсбуцірозмірковує Юрій Зайцев, керівник проєкту «КУРС: Освіта».
Одразу виникає запитання: а що означає «сучасна школа»? Хіба бувають несучасні школи? На жаль, так, бувають.
Хіба школу 21-го сторіччя, в якій відсутній доступ до якісного та швидкого Інтернету (а таких в нашій державі, на жаль, майже половина) можна назвати сучасною? Хіба є сучасною школа, в якій і досі не запроваджений електронний документообіг (таких за моїми даними – понад три чверті; хоч інформація ця оцінна й у нас, на жаль, не збирається статистами)? Хіба може називатись сучасною школа, в якій директор-тиран лише наказує, що робити, а вчителі-«піддані» мусять виконувати його забаганки?
Вочевидь, проблема ця не самих шкіл, в яких іноді «і на крейду грошей не вистачає», точніше не тільки шкіл. Безумовно, це спільна проблема держави, місцевої влади, громад, батьків, суспільства загалом. Саме тому є потреба проблеми ці висвітлювати та шукати шляхи розв’язання.
Нинішній етап проходження чергового «перевалу» з минулого навчального року в наступний – незвичайний.
По-перше, ніхто й гадки не має, чим все закінчиться з коронавірусною загрозою. Ба більше, є ймовірність того, що діти взагалі не вийдуть до шкіл офлайн, а будуть вимушені почати новий навчальний рік «з-за батьківського порогу». І добре, якщо буде встановлено принаймні якийсь Інтернет за цим «порогом», налаштоване відповідне програмне забезпечення, і «хто треба» буде вміти робити «що треба».
Навіть якщо все піде гаразд й школи відкриють свої двері 1 вересня, не виключено, що вірус наздожене навчальний процес протягом 9-місячного навчального періоду, і тоді добре, якщо не доведеться почати все спочатку.
По-друге, докорінні зміни в процедурі підвищення кваліфікації вчителів також переносяться на наступний навчальний рік, зокрема й започаткування нових принципів фінансування підвищення. Зважаючи на те, що в Україні й досі існують школи, за яких гроші «опановують» відповідні органи управління освітою, і на те, що за законами «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» фінансувати підвищення кваліфікації вчителів (а з часом й інші фінансові потреби) школи мають самостійно, – це непростий виклик. Адже досвіду такої діяльності більшість наших шкіл не мають.
Так, мають бути створені методичні ресурсні центри, так, можна не брати бухгалтера в штат, а використовувати так звану «зовнішню бухгалтерію» – хоч у вигляді сервісного центру при засновнику, хоч із договором із досвідченими аудиторами. Проблема при цьому не зменшується, а ризики залишаються.
По-третє, у 2022 році закінчується перехідний період із «загальноосвітньої школи до гімназії чи ліцею». Залишати це питання на завершальний рік навряд чи розумно, бо всі знають, що навіть перереєструвати статут – справа не швидка. А робити це, ймовірно, доведеться більшості ЗЗСО, бо як мінімум назви шкіл мають «виглядити по-новому». Не кажучи вже про часту зміну типу, рівня, наявності відповідної ліцензії тощо.
Безумовно, викликів значно більше, але й цих ключових достатньо, щоб зрозуміти важливість і складність «домашніх завдань для дорослих» на літо.
Що пропонується?
Зібрати найбільш болючі, поширені запитання від директорів, завучів шкіл (можливо навіть анонімно).
Кому – не знаю; можливо – МОНу? НАПНу? Систематизувати ці питання, виокремивши найбільш важливі та такі, що потребують нагального розв’язання.
Прописати якийсь план заходів (можливо – обов’язкових?, можливо – рекомендаційних?) із реалізації завдань, що будуть поставлені.
Добре відпочити… наступного літа, коли все чи більшість із запланованого буде виконано.
Бо це літо, та й осінь, здається, будуть спекотними.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram