Правильна мотивація виховує таку важливу рису, як цілеспрямованість. Обрані батьками методи виховання суттєво впливають на взаємини з дитиною. Які методи мотивації насправді позбавляють цілеспрямованості? Чим їх краще замінити?

1. Давати гроші.

Платити дитині за оцінки чи виконання хатніх справ — хибний шлях, бо тоді вона старатиметься лише заради оплати. Але ж навчатися чи підтримувати порядок необхідно самій дитині у будь-якому разі! Вона повинна розуміти, навіщо робить певну справу, а не відбувати нудний обов’язок заради грошей (погодьтеся, це навіть звучить жахливо!).

Як краще зробити? Узагалі платити дитині можна, але тоді, коли вона робить щось особливе, що не є її обов’язком. Наприклад, коли маленький Стівен Кінг написав перші власні оповідання, мати виплатила йому «письменницький гонорар».

2. Порівнювати з іншими дітьми.

Порівняння з кращим учнем класу, більш слухняною двоюрідною сестрою тощо аж ніяк не вмотивує дитину вчитися чи поводитися краще. Навпаки, вона почне робити все всупереч, а самооцінка її постраждає.

Як краще зробити? У кожної дитини свої здатності та здібності, свої темпи розвитку — не гірші за інших, а просто свої. Порівнюйте дитину лише з її власними досягненнями, власним рівнем у минулому. І якщо якась справа не рухається, розберіться, що заважає або знеохочує.

3. Шантажувати емоціями.

Це погрози на зразок: «Я не збираюся з тобою розмовляти, допоки ти не почнеш поводитися нормально». Дитина запам’ятає цей прийом і згодом сама не схоче розмовляти з «шантажистом».

Як краще зробити? Коли доросла людина обмежує спілкування з іншим, неприємним дорослим, то це нормально, бо обидва є самостійними особистостями, що можуть піти одна від одної. Дитині ж піти поки що нікуди — вона матеріально залежна. Тому якщо ви хочете злагоди в домі, розмовляти доведеться. Пояснюйте, які вчинки дитини вас засмучують і чому саме — це кращий шлях до шанобливого спілкування.

4. Позбавляти задоволень через низькі оцінки.

У задоволенні людина знаходить ресурс для подальшої роботи, врешті-решт, позбавляється стресу. Будьте певні, вона й так засмучена через погану оцінку та через те, що цим засмутила вас. І якщо після цього не отримає звичного джерела задоволення та замість цього змушена буде займатися чимось нецікавим, доброго результату з цього не вийде — перевірено тисячами батьків, які нічого не домоглися такими покараннями.

Як краще зробити? Найдоцільніше — розібратися у причині поганої оцінки та допомогти дитині спланувати її виправлення. Можливо, учень не зрозумів вчителя; може, не цікавить предмет. Вам слід разом знайти причину. Навчаються, знову-таки, заради знань та вмінь, а не заради оцінок.

5. Провокувати конкуренцію між дітьми.

Коли у сім’ї є діти, близькі за віком, природно, що вони можуть конкурувати. Але батькам слід цю конкуренцію зменшувати, намагатися об’єднати дітей. Конкуренція за принципом «хто краще завершить навчальний рік, той поїде у літній табір» призводить до зайвих конфліктів.

Як краще зробити? Старші діти можуть допомагати молодшим вивчати предмети; спільно можна робити домашні справи (наприклад, прибирати), і таким чином учитися домовлятися, розподіляти ділянки роботи. Досягти мети разом легше, ніж поодинці!

6. Зациклюватися на системі бонусів.

Системи бонусів для виховання дитини поширені у західних країнах, але поступово проникають і в українські сім’ї. Наприклад, за кожен день без поганих оцінок дитина отримує від матері паперову зірочку, а наприкінці тижня, зважаючи на кількість зібраних зірочок, обмінює їх на завчасно продумані заохочення (поїздка до парку атракціонів, нова комп’ютерна гра тощо).

Як краще зробити? Думка щодо такого методу неодностайна: з одного боку, він ефективний, коли дитину слід привчити до чогось, або викорінити шкідливу звичку. З іншого боку, він має ті самі недоліки, що й пункт про заохочення грішми. Тому використовувати цей підхід потрібно дозовано, не варто оцінювати кожен крок дитини.

7. Обіцяти подарунки за досягнення у майбутньому.

Мотивування на зразок: «Закінчи півріччя без поганих оцінок, тоді купимо тобі планшет» є неефективними. Вони створюють напруження, але не дають дитині жодних ресурсів для досягнення встановленого рівня. Від обіцянки уроки не стануть цікавішими; на великому відрізку часу неминуче виникне чимало перешкод. Для дитини час спливає повільніше, ніж для дорослого, і в якийсь момент вона проміняє планшет у майбутньому на прогулянку з друзями чи гру за комп’ютером зараз. А найприкріше, що гаджет ви їй так чи інакше купите, бо він все одно потрібен.

Як краще зробити? Тішити дитину подарунками потрібно без зв’язку з оцінками, бо вона в будь-якому разі залишається вашою дитиною. Любов і підтримка є чудовою мотивацією! Діти, які зростають в атмосфері злагоди, мають кращі оцінки без додаткових мотивувань, просто через відсутність зайвих стресів.