Їй 5 років і вона щойно записала черговий урок китайської мови. Ґао ‎Марія-Ніколь ще ходить у дитячий садок, але вже навчає дітей і дорослих ‎однієї з найдревніших мов світу. ‎

Від початку карантину дитина щоденно записує відео, де навчає ‎китайських слів та типових фраз для спілкування. У цих коротких відео ‎Ніколь рахує, танцює, співає, розповідає про тварин, кольори, національні ‎страви, розказує казки, ходить з друзями у гори та багато іншого.

Такі ‎уроки вирішила робити, відколи її садок закрили на карантин і вся ‎Україна перейшла на дистанційний режим роботи.‎

‎"Люди кажуть, що на карантині їм сумно і вони не мають чим зайнятися. А ‎для мене це - найщасливіші дні. Я тепер весь час спілкуюся з мамою і не ‎ходжу в садок. На карантині можна зробити те, чого ніколи не робили, ‎але завжди хотіли. Ось, наприклад, ви можете вивчити китайську мову", - розповідає Ніколь.

Гуцулка і напівкитаянка‎

Ніколь живе в Івано-Франківську. З гордістю називає себе гуцулкою, хоча ‎й наполовину китаянка. Її вважають наймолодшим носієм китайської мови ‎на Прикарпатті.

Окрім китайської, дитина спілкується англійською. Трохи ‎знає німецьку, французьку і польську. Тому інколи на уроках чути слова ‎іншими мовами. ‎

Ніколь сама вирішує, про що розповідатиме на своїх уроках: сама ‎обирає тему й наповнює сюжет змістом. А ще часто використовує ігрові ‎методи для навчання. ‎

Ці відео знімає на телефон її мама. Мама ж їх і монтує. ‎

‎"Вона сама захотіла проводити такі уроки. Я попереджала, що буде ‎важко і не завжди буде бажання це робити. Але вона пообіцяла мені, що ‎буде робити їх, аж поки карантин не закінчиться", - розповідає мама ‎Ніколь Ірина Ілійчук. ‎

За її словами, донька записала вже понад 30 відео. Деякі записали з ‎першого разу, інші доводилося перезнімати декілька разів. ‎

‎"Але жодного разу вона не сказала мені, що втомилася. Вона завжди хотіла бути вчителькою", - пояснює жінка.

Ірина Ілійчук викладає китайську в одному з прикарпатських ‎університетів. У 2019 році вона увійшла в десятку найкращих викладачів ‎китайської мови в Україні.

Вона здобула освіту в Китаї, навчалася в місті ‎Ухань - саме там вперше зафіксували спалах коронавірусу.

Там у неї ‎залишились однокласники і найкращі друзі.

Родичі з Китаю‎

Батько Ніколь - китаєць. Він з міста Харбін. Каже, що саме там зараз пік ‎захворювання. Бабуся і дідусь Ніколь - медики.

Ніколь розповіла, що вірус не зачепив її китайських родичів, але вона за них дуже ‎переживає. ‎

Китайські родичі з задоволенням дивляться уроки онучки. Кажуть, це ‎єдиний позитив за останні кілька місяців. Вона допомагає їм ‎"переключитися" і легше перенести пандемію. ‎

Батько Ніколь, який зараз мешкає в Китаї, спочатку був проти таких уроків доньки. В Китаї неохоче ‎показують своїх маленьких дітей на широкий загал - бояться "злих очей". ‎Але коли він зрозумів, що дівчинка сама хоче це робити - дозволив.‎

Спочатку відеоуроки від Ніколь були розраховані на дітей. Її мама ‎публікувала їх на своїй сторінці у соцмережі. А потім розсилала через ‎вайбер дітям, які разом з донькою ходять в садок. Ніколь важливі були ‎коментарі, вона їх уважно читала і раділа. Але потім уроками ‎зацікавились дорослі - колеги Ірини, друзі, незнайомі люди. ‎Почали писати схвальні відгуки. ‎

Інколи уроки від Ніколь набирають понад тисячу переглядів. Зйомки їй ‎приносять велике задоволення.

Навіть коли вона з мамою поїхала до ще ‎одних дідуся і бабусі у Верховину, Ніколь не залишила вчителювання, ба ‎більше, взяла собі в помічники двоюрідних братів. ‎

‎"Ми розповідаємо про наші звичаї: малюємо крашанки, печемо паски. І ‎перекладаємо це на китайську. Я хочу, щоб всі дізналися, як у нас гарно", - ‎каже дівчинка. ‎

Ніколь і сама вчиться - займається ‎арифметикою онлайн. А ще готується до першого класу - у серпні їй ‎виповниться 6 років, тож скоро піде до школи. ‎

Чи проводитиме відеоуроки з китайської після карантину - не знає. Це ‎залежить від того, чи матиме вона і її учні достатньо часу для китайської.