Як створити дидактичні онлайн-ігри.

Сучасний учитель має можливість використовувати десятки цифрових дидактичних ігор, шаблонів та конструкторів. Утім, викладачі часто зіштовхуються з такими перепонами як відсутність інтернету у школі чи відсутність інтерактивної дошки. А якщо ресурс англомовний, то використовувати його взагалі неможливо. Але насправді все реально! Адже англомовні ресурси часто мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, ігри можна давати учням як домашнє завдання, а відсутність інтерактивної дошки компенсувати QR-кодами та смартфонами дітей.

Цікаво знати: Гейміфікація освітнього процесу – це використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті, допоміжний інструмент, що дозволяє підвищити пізнавальну активність і мотивацію школярів.

Як підготувати школярів до пізнавальних ігор?

Насамперед, учителю треба зрозуміти, що гейміфікація – це не занурення у тривимірний віртуальний світ, не ігри під час освітнього процесу. Тож просвітницька складова тут є найважливішою, з цього тезису й випливають конкретні правила застосування методики:

  1. Надайте детальну детальну інструкцію на початку гри, адже не всі учні знають, як грати.
  2. Позбудьтеся вікових упереджень: старші учні з захопленням можуть поринути у гру з «дитячими» персонажами, які стріляють, бігають тощо. А малюки можуть захопитися більш складними іграми. Тож вибір гри базується на навчальних цілях уроку, а також на зручній та цікавій ігровій механіці.
  3. Аби унеможливити «перевантаження» учнів, відмовтеся від ігор, що вимагають серйозних розумових зусиль. Але і не обирайте надто прості ігри, аби учні не втрачали мотивацію. 
  4. Обирайте шаблони і конструктори, орієнтуючися на кінцеву мету навчання. Для перевірки знань термінів або ключових слів теми досить простої гри на запам’ятовування (флеш-картки), глибші ж знання потребують залучення ігор зі складними сценаріями, різними рівнями складності тощо. Необхідність в оцінюванні знань також є орієнтиром під час вибору шаблону гри, адже ви маєте мати можливість зафіксувати оцінки у віртуальному журналі. 
  5. Не забувайте про нагороди і заохочення в іграх: бали, значки, рівні і рейтинги. Вони слугують механізмом мотивації, адже звичайне оцінювання під час уроку не завжди є ефективним.
  6. Використовуйте ігри помірно: пам’ятайте, що це радше «родзинка», а не «основна страва».

Корисні інтернет-ресурси

Що потрібно? Підключення до інтернету та будь-який девайс.
Де потрібно? Вдома та/або школі.
Додаткові можливості: друк всіх ігор у тестовому форматі.

ClassTools.net – ігри на будь-який смак

Англомовний сервіс, що підтримує кирилицю та має безліч шаблонів для створення дидактичних ігор або навчальних діаграм. Види ігор:

  • «Що зображено на частині світлини?»
  • «Стрічка часу» – алгоритм арифметичних операцій в математиці, хронологічна послідовність в історії тощо.
  • «Аркадні ігри» – на створені вами запитання діти відповідають у цікавий спосіб, обираючи одну з літаючих тарілок, стрибаючого Маріо тощо.
  • «Фейсбук-сторінка» – створення сторінки відомої особи (або, наприклад, математичної аксіоми), додавання друзів, дописів тощо.

StudyStack – трансформер завдань у ігри

Цей англомовний сервіс цікавий тим, що підготовлений вами тестовий матеріал одразу можна трансформувати в різноманітні завдання:

  • флеш картки
  • ігри на відповідність 
  • кросворди тощо.

Дублювати питання для кожного виду гри? Немає потреби, якщо користуєтеся даним сервісом!

Wordwall – гейміфікація вашої креативності

«Лопнути кульку», «Сховати бобра» та інші аркадні ігри для дітей.  Родзинка даного ресурсу у простому інтерфейсі, можливості миттєво змінювати формат гри відповідно до запитань, урізноманітнити одну й ту саму гру завдяки різним оформленням тощо. 

Classmill та Padlet – власна колекція ігор та посилань

Зберігати запропоновані ігри можна на власному блозі та сайті, або скористатися спеціальними інтернет-ресурсами. Наприклад, Classmill та Padlet. Сайти дозволяють створити власні колекції з посиланнями на ігри, автоматично прив’язати QR-коди тощо.