Всесвітній економічний форум, який періодично збирає топових підприємців світу, в своєму звіті «Future of Jobs» (з англійської - «Майбутнє професій» - ред.) б’є на сполох: дослідження 2018 року прогнозує зникнення 75 мільйонів робочих місць до 2025 року.
При цьому з’явиться 130 мільйонів нових. Сферу працевлаштування очікує відчутний переворот. Про те, які професії будуть актуальними в найближчому майбутньому та що розвивати, щоб не залишитися без роботи, розповів аналітик і директор освітнього центру "Орієнтир" Віталій Жилак.
Дуже багато людської роботи найближчим часом можна буде замінити машинами. Штучний інтелект виконуватиме роботу точно, якісно та без помилок, як це буває через «людський фактор». Якщо зараз співвідношення праці роботів і людей – 30 / 70%, до 2025 року очікується 48 / 52% відповідно.
Але в людей у будь-якому випадку буде робота. Потрібними, зокрема, будуть:
Представники творчих професій – креативні, здатні щось створювати, вигадувати: музиканти, актори, відеооператори, монтажери тощо. ІТ-спеціалісти, орієнтовані на штучний інтелект. Якщо зараз здається, що всі ІТ-шники будуть потрібними, то насправді, наприклад, системних адміністраторів потрібно буде дедалі менше. Учені, науковці та дослідники – люди, що дізнаються про наш світ більше. Адже чим більше ми знаємо про світ, тим більше маємо контролю за нашим майбутнім. Так було завжди. Медики - цю спеціальність складно передати машинам, адже є ще фактор емпатії та догляду. Лідери та підприємці – люди, що вміють організовувати інших людей. Тут просто необхідна присутність живих емоцій і цінностей.Якщо в минулому столітті можна було один раз освоїти престижну професію та жити безбідно до кінця своїх днів, тепер не існує професій, на які достатньо вивчитися один раз. Це на власному прикладі доводять Данія, Швейцарія, Швеція та Фінляндія. В цих країнах 30% населення навчаються впродовж усього свого життя («Life Long Learning»). Для того, щоб не падала заробітна плата та залишатися спеціалістами, вони постійно підвищують свою кваліфікацію.
Знання постійно доповнюються, розвиваються – до цього потрібно звикати. Наша класична система навчання не те, що неефективна, а драматично неефективна: на 5 років дітей ізолюють від практики та навчають теорії, яка на момент випуску виявляється вже застарілою. Набагато ефективніше постійно проходити курси підвищення кваліфікації, поєднуючи їх з практикою. Пригадайте «Алісу в задзеркаллі»: щоб залишитися на місці, треба швидко бігти, а щоб кудись зрушити, треба дуже-дуже швидко бігти.
Але з кожного правила є винятки. Наприклад, медику не можна йти працювати без вищої освіти в жодному разі. Інженеру-фізику теж без вищої освіти в професії робити нічого. Є знання, які самому осягнути неможливо: потрібно, щоб поруч були спеціалісти.
А от у сфері програмування чи маркетингу в «самоучки» набагато більше шансів, бо наша освіта тут - дуже негнучка. ІТ-фахівці навіть на Гарвард скаржаться, бо програма помітно відстає! Існують офіційні ІТ-курси від Google та Facebook наприклад. Деякі з них можна пройти безкоштовно, деякі – платно, отримати актуальні знання та шанс працевлаштування: найкращим учням часто пропонують залишитися в компанії.
Кен Робінсон – один із топових викладачів світу – зауважив, що школа зараз не дає необхідних життєвих навичок і не розглядає весь потенціал дитини. Наприклад, якщо учень – крутий фотограф або оператор, школа цього не помітить, адже дитина, котра відстає з математики, біології й історії, за стандартами системи – бездарна.
Шкільна програма пострадянських країн і США «заточена» на створення заводів, технологій і мілітарного протистояння. Це тісно пов’язано з «холодною війною». В той час, коли Європа, Південна Корея та Японія зрушили вперед, наша освіта не відображає реальних потреб. Зараз важливо помічати таланти дитини комплексно, з різних сторін.
Окрім того, школа погано соціалізує дітей, попри те, що вони постійно перебувають у колективі. Особливо це стосується відмінників. Їх максимально «забивають» шкільними предметами, що для мене, насправді, дуже дивно: немає в світі професії, що вимагала знання всіх предметів.
Поки відмінник зранку до ночі готується до олімпіад, зубрить предмети та змушує себе осягнути те, до чого менша схильність, «трієшники» десь учаться життєвим навичкам: рвуть і продають яблука – підприємницькій діяльності, домовляються про щось із однолітками – комунікації тощо. Поспілкуйтеся з політиками і підприємцями та відзначте для себе, скільки серед них відмінників.
Освіта – це не погано, але до неї потрібно додати ще якісь певні навики. Риторика, фінансова грамотність, тайм-менеджмент, критичне мислення, медіаграмотність – цього в школі не викладають, а потрібно б. На цих навичках будуватимуться професії майбутнього. Від того, чи оволодіє ними дитина, залежатиме, чи буде в неї професія.
Я давно працюю з дітьми, зокрема навчаю їх критичному мисленню та риториці як на волонтерських засадах у вільний час, так і на комерційній основі в освітньому центрі «Орієнтир». Для себе давно зробив висновок, що тільки на практиці можна побачити, до чого в дитини насправді є схильності.
Наприклад, якщо дитина хоче стати фотографом, треба спробувати себе на фотокурсі. Якщо на практиці вона отримуватиме від цього задоволення, то самостійно знайде інформації навіть більше, ніж розповість викладач, це буде помітно.
За такі можливості необхідно «ловитися», адже це допоможе з профорієнтації набагато більше, ніж завзяті промови всіх вищих навчальних закладів. Чим раніше дитина спробує омріяну професію, тим краще вона визначить для себе: хоче вона далі розвиватися в обраному напрямку чи ні. Бо після завершення навчального закладу та п’яти втрачених років це зробити набагато дорожче.
Сама вища система освіти робить свої ініціативи вимушено. Часто викладачі проходять магістратуру, потім – аспірантуру, далі отримують науковий ступінь і жодного для не торкаються своєї професії на практиці. Але тільки практик може розповісти про «підводні течії» професії.
В Україні - унікальна ситуація: в нас багато ентузіастів. У деяких школах впроваджено факультатив «Критичне мислення», потрохи вводять «Фінансову грамотність». Але найбільша проблема в тому, що коли ці предмети введуть на офіційному рівні, фінансову грамотність передадуть, наприклад, учителю економіки, який, знову ж, жодного дня на практиці з нею не стикався – в цьому я бачу найбільшу проблему.
Набагато важливіше вміти знайти інформацію, ніж, скажімо, її запам’ятати та постійно відтворювати. Коли Ейнштейна в одному з інтерв’ю спитали, як він запам’ятовує складні фізичні формули, той відповів: «Для чого? В мене є блокнот. Освіта — це не заучування фактів, а тренування мозку мислити». Освіта має оживити розум та інтелект дитини.
Зараз варто зосередитися на тих аспектах людської особистості, яка перевершує штучний інтелект. У тому, що штучний інтелект вміє робити так багато речей, насправді, немає нічого страшного. Пральні машини перевершили нас у пранні, тож нас не має лякати, що з часом штучний інтелект перевершить нас в обробці інформації. Просто треба навчитися користуватися можливостями, що для нас відкрилися.
Випускникам раджу спробувати себе в неформальній освіті, але одразу перевіряйте свої навички практикою. Наприклад, після проходження курсу спробуйте заробити на своїх знаннях. Тільки після того продовжуйте рухатися.
Не потрібно постійно накопичувати знання та соромитися слова «заробіток». Ваш дохід – це показник корисності для суспільства. Більше того, поки ви накопичуватимете нові знання, попередні можуть застаріти. Я знаю людей, які таким чином замкнулись у цикл: вони вважають, що їм постійно бракує якихось знань, тому постійно вчаться та нічого не починають.
Через фріланс пробуйте себе в різних сферах. Спробувавши себе в двох-трьох напрямках, мозок сам визначить, що більше любить робити. Цей процес відбувається швидко, його не треба боятися.
Починайте завжди з TED. Із безкоштовного старту це – найкраще, що може бути.
Про викладачів семінару переважно дуже багато схвальних відгуків ви знайдете на сайті курсу. Відкрийте кілька сторінок коментаторів і подивіться, чи почали ці учні щось робити, чи справді тренер позитивно вплинув на їхнє життя. Про людей, які справді щось створюють, відгукуються інші люди, їх запрошують на фахові заходи. Неможливо в сучасному світі щось робити та залишатися непомітним. Якщо 30% досягли якогось успіху – це крутий результат.
Є багато «бізнес»-тренерів, які просто роблять маленькі секти, де окрім псевдо-мотивації немає нічого.
Якщо ви щойно вступили до вищого навчального закладу, постарайтесь якнайшвидше влаштуватися на роботу. Між випускником з перфектним дипломом і його ровесником без диплома, але п’ятьма роками практики роботодавець, як правило, обере останнього.
В якісь мірі це звучить жорстоко, але є така штука як конкуренція. Важливо отримати бодай якийсь досвід. Навіть місяць у «McDonalds» дасть розуміння про те, як відбувається взагалі робота та як будувати стосунки з начальством, колегами, клієнтами – з цього можна зробити багато якісних висновків.
Робочий досвід, отриманий паралельно з вищою освітою, дуже допоможе в житті. Це виснажує, але ви точно знатимете, чого хочете, та розвиватиметеся швидше, ніж однолітки, станете сильнішими й у результаті зможете як фахівець реалізувати себе в своїй сфері. З’явиться більше можливостей.
Перебувайте в «тусах» практикуючих спеціалістів. Створюючи в Коломиї освітню платформу для підлітків, для мене було пріоритетом, щоб курси викладали саме практики, що досягли успіху в своїй сфері. Цей підхід працює найкраще.
Юлія МАРЦІНОВСЬКА