Наше суспільство переживає серйозні перетворення, нові технології постійно здійснюють прориви, наш спосіб життя і споживання змінюються. З цих причин деякі робочі опції, як правило, зникають, а багато інших повинні з’явитися в найближчі роки.
У своїй книзі «Професії майбутнього», опублікованій у 2019 році, Ізабель Роухан описує початок 2030-х років. За оцінками есеїста, 85% професій 2030 року на сьогоднішній день ще не існує.
Давайте спробуємо уявити себе в тому недалекому майбутньому, спрогнозувати, як виглядатиме ринок праці, та які галузі будуть найактивніше розвиватися.
Сто мільярдів – це приблизна кількість нейронів, з яких складається наш мозок. Ні для кого не секрет, що вже сьогодні нейроекономіка є базовою у формуванні будь-якого ринку. То ж чому б не уявити собі професію нейро-менеджера?
Давайте зосередимось на зоні прекунеуса, невеликій ділянці з внутрішньої сторони тім’яної частки кори головного мозку, яка визначає нашу здатність відчувати щастя. Наш мозок прагне позитивних емоцій як удома, так і в офісі. Глибокі знання нейробіології допомогли б будь-якому керівнику краще контролювати свою команду через емоційний інтелект.
Саме тому можна сказати, що в 2030 році нейроменеджер може зіграти головну роль у добробуті працівників. Це допоможе їм відчувати себе краще з кожним днем, а керівництву застосовувати нові методи управління, засновані на нейронауці. Для того, щоб стати нейроменеджером майбутнім фахівцям будуть необхідні комплексні знання у сфері нейробіолоігії, хімії мозку, психології та управління персоналом.
За словами футуролога Яна Пірсона, у 2048 році на Землі працюватимуть 9,4 мільярда роботів. Вони зможуть розділити наше повсякденне життя, допомогти нам у складних завданнях на роботі, а також гуляти по наших містах, оскільки це 25% транспортних засобів (згідно з дослідженням Талес, вони повинен бути автономним у 2030 році). Airbus вже працює над прототипом літаючого таксі. Коротше кажучи, роботи будуть скрізь, і ми, безперечно, матимемо проблеми без них. Все ж знадобиться трохи більше часу, щоб зробити їх повністю автономними. Фахівці з робототехніки наголошують: погано задокументований або погано параметризований алгоритм може мати катастрофічні наслідки.
Ця потенційно нова робота матиме місію оновлювати алгоритми, які складають віртуальні мізки наших нових супутників — роботів. Це відбуватиметься у лабораторіях, а також безпосередньо в таких компаніях, як Amazon і Google, які, безумовно, потребують армії цих освітян нового покоління. Їх роль полягатиме в тому, щоб зробити автономних, ефективних і справедливих роботів, оснащених штучним інтелектом, щоб люди могли краще з ними співіснувати. Алгоритмічне написання та комп’ютерне програмування — це дві основні дисципліни, які менеджеру роботів доведеться досконало опанувати.
Ми все менше звертаємо увагу на кібератаки, які, між іншим, відбуваються щодня. Наприклад, у 2018 році GitHub став жертвою найбільшої DDOS-атаки всіх часів. Цей випадок є лише одним із прикладів тисяч віртуальних атак, які відбуваються щороку. Вже у 2015 році Microsoft підрахувала, що 81% французьких компаній стали жертвами кібератак. Все більше і більше великих компаній, нарешті, розуміють міру небезпеки, яку можуть представляти ці віртуальні атаки. Кібератака може дуже дорого обходитися компанії.
За даними міжнародного дослідження Accenture Security та Ponemon Institute, середня вартість комп’ютерної атаки становить 13 мільйонів доларів, і це число зростає. Можна уявити, що в 2030 році бізнес особистих даних буде як ніколи процвітаючим. Щоб уникнути небезпеки, відділи ІТ-безпеки компаній зміцняться та вирішать сформувати цілі команди, присвячені профілактиці ризиків.
До 2030 року етичні хакери можуть замінити комп’ютерних науковців у державних адміністраціях та бізнесах для боротьби зі зловмисними хакерами. Етичний хакер завжди повинен бути на крок попереду і мати можливість передбачати можливі кібератаки, виявляючи недоліки веб-сайту. Якщо ця робота вже існує сьогодні, вона, безумовно, займе набагато важливіше місце в суспільстві в 2030 році.
До 2030 року ми, швидше за все, відчуємо форму цифрового нетравлення. Деякі люди стануть залежними, а інші намагатимуться боротися із залежністю, але не без труднощів. З огляду на те, що ця тема вже є актуальною у 2019 році — можемо уявити масштабність проблеми у 2030… Згідно з дослідженням, проведеним Deloitte, у 2023 році ми будемо консультуватися зі своїм смартфоном 65 разів на день проти 50 разів у 2017 році. Доведено, що ця залежність завадить нашій здатності до концентрації, ми все ще не знаємо, які інші наслідки це може мати для нашого самопочуття та психічного здоров’я. Терапевтам у цифровій детоксикації доведеться допомагати наркоманам 2.0 боротися з цією залежністю.
Терапевт в галузі цифрової детоксикації зіткнеться з поколінням, яке забуде, якою була реальність. Як і психоаналітик, він повинен бути в змозі створити адекватний процес дослідження психічних процесів, щоб вирішити проблему цифрової наркоманії.
Тож, шановні читачі, пристебніть ремені: the future is now!