Критично оцінювати власний прогрес та розвиток навичок, виявляти прогалини і розуміти, куди рухатись далі, покращувати продуктивність і, зрештою, бути відповідальним за власні процеси навчання. Усе це можливо розвивати за допомогою самооцінювання. Ми розповімо як ця методика оцінювання знань працює за кордоном.
БЕЛЬГІЙСЬКЕ РІЗНОМАНІТТЯ
Освіта в Бельгії регулюється і в більшій частині фінансується трьома громадами: фламандським, французьким і німецькомовним. Усі вони мають єдину систему шкільної освіти з незначними відмінностями. Національний уряд відіграє мінімальну роль в управлінні освітою.
Школи розділяються на три групи:
- ті, що належать товариствам;
- громадські школи, якими управляють провінції і муніципалітети;
- школи, якими управляють організації при католицькій церкві.
Обов’язкова освіта в Бельгії починається з 6 років і триває до 18-ти. Початкова школа (lager onderwijs / enseignement primaire) триває шість років.
Кожна школа має право організовувати освітній процес згідно зі своїми принципами і за обраними методиками. Останні мають схвалити місцеві органи самоуправління. Тому школи в Бельгії різні – ті, що застосовують традиційні підходи в педагогіці, і ті, які слідують методам “активної педагогіки” (системи Френе, Декролі, Монтессорі, Штайнера, Піаже і т.д.).
Спільне для всіх шкіл громади – базова навчальна програма, яку затверджують місцеві органи влади, і оцінювання (формувальне і сертифікаційне), яке вже кілька десятиліть поспіль базується на перевірці не знань, а навичок і компетентностей. Кожна школа може використовувати свою систему сертифікативних оцінок (оцінки за 10-ти, 12-ти бальною шкалою; буквенні показники – А, Б, С…; відсоткові показники).
Викладачка факультативу з вивчення російської мови у франкомовній школі Брюсселя Оксана Козлова каже, що останнім часом вчителі активніше використовують самооцінювання і взаємооцінювання учнів.
“Критерії можуть бути різними. Вчитель може складати їх самостійно або користуватися рекомендаціями місцевого департаменту освіти чи розробками колег та практичних науковців”.
Автономія вчителя – один із базових принципів бельгійської освіти. Викладачі вільні обирати ті способи і критерії оцінювання, які вважають найбільш прийнятними і дієвими для кожного завдання.
“Щоб вчителям було легше орієнтуватися в новаціях у питаннях типів і критеріїв оцінювання і самооцінювання зокрема, регулярно проводять конференції і тренінги”.
До самооцінювання учнів залучають різними способами. З урахуванням віку, завдання, часу, який є в учителя, самооцінювання може бути різним:
- заповнення формуляра із запитаннями;
- присвоєння емотикону (піктограма, що зображає емоцію);
- усна мотивувальна промова (учень дає фідбек про свою роботу);
- спільне обговорення у групі чи класі.
АВСТРАЛІЯ
Австралійський Університет Нового Південного Уельсу (UNSW Sydney) – один з провідних наукового-педагогічних університетів Австралії. На сайті університету є ціла рубрика, присвячена самооцінюванню – необхідності, доцільності, викликам, стратегіям проведення.
Австралійські учні починають з оцінювання однокласників, щоб потім застосовувати ті ж критерії до своєї роботи.
Вчителям рекомендують давати учням чіткі вказівки і пояснення. Під час розробки підходів до самооцінювання рекомендують враховувати такі фактори:
Наскільки досвідчені учні в самооцінюванні?
Недоцільно очікувати, що учні стануть експертами у самооцінюванні після одного курсу.
Доцільно очікувати, що вони стануть спроможними самооцінювачами до кінця програми навчання.
Як ознайомити учнів із самооцінюванням?
Враховуйте різні рівні досвіду учнів під час проектування завдань та, відповідно, підтримуйте розвиток їхніх можливостей у самооцінюванні.
Для менш досвідчених учнів надайте більше рекомендацій.
Обґрунтуйте учням необхідність самооцінювання та його передбачувані переваги для навчання, щоб вони не трактували стратегію неправильно (свідчення того, що вчитель лінивий).
Хто повинен розробити критерії оцінювання?
Спочатку ви можете надати визначені критерії оцінювання, які студенти використовуватимуть для самооцінювання своєї роботи. Під час вивчення певних тем і на вищих рівнях навчання так навіть краще.
Учнів буде більше зацікавлювати і мотивувати, якщо ви залучатимите їх до розробки критеріїв оцінювання. Це також заохотить їхні самостійність та саморегуляцію.
Допомога в розробці критеріїв оцінювання розвиває оцінювальну грамотність учнів та сприяє спільному розумінню завдань та стандартів оцінювання.
Як я можу підтримати своїх учнів під час розвитку навичок самооцінювання?
Учні здатні оцінювати власні здобутки і здобутки своїх однолітків. Завжди пам’ятайте про цю спроможність, щоб учні могли сформулювати та відстояти свою роботу та уточнити, що вони можуть зробити для покращення своєї роботи.
Надання експертної оцінки учнівській роботі дозволяє їм перехресно перевірити власне самооцінювання. Це поєднання самооцінювання з експертною оцінкою.
Використовуйте оцінені приклади роботи учнів, щоб проілюструвати різні рівні досягнень. Це дозволить уточнити стандарти та критерії, які застосовуються до самооцінювання.
Чи має самооцінювання впливати на підсумкову оцінку?
Це складне рішення. Самооцінювання для оцінювання може бути більш прийнятним на курсах вищого рівня або післядипломної освіти. Особливо там, де розміри класів менші.
Якщо ви вирішите, що самооцінювання має бути враховане до підсумкової оцінки, заздалегідь повідомте про це учням і визначте відсоток його внеску.
Введіть самооцінювання в регулярну практику, якщо плануєте враховувати його до підсумкової оцінки.
Практичні методи застосування:
Відображувальний журнал (Reflective journal)
У ньому учні фіксують свої досягнення, пропозиції щодо покращення своєї роботи і цілі. Можна запропонувати однокласникам залишати відгуки в таких журналах. Учитель також може залишати свої нотатки та коментарі.
Підказки для самооцінювання
- Як ви вважаєте, це справедлива оцінка вашої роботи?
- Що вам вдалося найкраще оцінити?
- Що ви оцінили не так успішно?
- Що вам було найважчим?
- Що було найважливішим, що ви дізналися, виконуючи це завдання з самооцінювання?
- Якби у вас було більше часу для виконання завдання, чи змінили б ви щось? Що б ви змінили і чому?
Самооцінювання у груповій роботі
Учень коментує свій внесок у роботу в команді та спільну роботу над результатами діяльності.
США
Кріс Бейлз із США має багатий досвід домашнього навчання. З 2009 року регулярно долучається до розробки навчальних планів для дітей, які навчаються вдома.
Форми самооцінювання:
Ведення журналу. Наприкінці кожного дня просіть учнів приділити 2-3 хвилини для заповнення журналу про те, що вони дізналися. Питання можуть бути такі:
- перерахуйте 5-10 фактів, які ви дізналися, вивчаючи нову тему;
- напишіть про найцікавіше, що ви дізналися сьогодні;
- назвіть одну чи дві речі, про які б ви хотіли дізнатися більше;
- що в мене викликало проблеми з розумінням;
- назвіть способи, за допомогою яких ви могли б краще зрозуміти тему.
Картки із запитаннями. Наприкінці кожного дня або тижня запропонуйте учням дати відповіді на короткі запитання. Запитання можна надрукувати на картках:
- Три речі, які я дізнався
- У мене два запитання
- Одна річ, яку я не зрозумів
- Що мені було найцікавішим
Малювання. Запропонуйте учням намалювати етапи процесу або створити комікс для зображення своїх здобутків.
Форма для самооцінювання. Форма може містити перелік здобутих навичок і вмінь, а також стосуватися поведінки чи участі в житті класу.
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.