Не займайся сексом до шлюбу. Уникай небезпечних компаній та ситуацій. Не вживай наркотиків та алкоголь. Тоді в тебе точно не буде ВІЛ!

Не одягайся відверто, не провокуй, і тебе не зґвалтують.

Ось і майже вся інформація, яку можна знайти у підручниках з "Основ здоров'я".

Автори книг вважають, що цих порад достатньо, щоб підлітки могли себе захистити та уникнути проблем в особистому житті.

"Основним шляхом передачі ВІЛ-інфекції, на жаль, є статевий контакт (61,6%).

ВІЛ-інфекція вийшла з середовища груп ризику, насамперед від споживачів ін’єкційних наркотиків, до здорового населення. Дуже тривожна тенденція", — вважає гендиректорка державної установи "Центр громадського здоров’я" Наталя Нізова.

Окрім того, пані Наталя зазначає, що сифіліс та гонорея вже зафіксовані серед підлітків до 17 років.

А що буде далі, скільки ще підлітків мають захворіти?

В Україні не приділяють достатньо уваги сексуальній освіті для підлітків і молоді. Це явище є дуже серйозною проблемою і потребує негайного вирішення.

Я живу з ВІЛ від народження, тому завжди була зацікавлена у коректності подачі інформації на цю тему.

Мені довелося змінити чотири школи у Києві, і скрізь була одна й та сама ситуація: викладачі, розповідаючи про репродуктивне та сексуальне здоров'я, спиралися на власні упередження та стереотипи.

Наприклад, в одній із шкіл вчителька з біології сказала під час уроку: "Я не бажаю вам зустріти ВІЛ-позитивних людей у житті". Мені захотілося встати та викрикнути, що я живу з ВІЛ. Але я злякалася.

Впевнена, мій досвід не унікальний: з такою ж непрофесійністю та байдужістю до важливих тем стикаються більшість підлітків.

Згідно з опитуваннями U-Report (проект ЮНІСЕФ), тільки 42% школярів здобули певну сексуальну освіту, водночас середня оцінка якості викладання – 3,1.

Згідно даних дослідження українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка, 36% молодих людей в Україні отримують перший досвід статевих стосунків до 15 років, 8% – до 12 років.

Проте, в українській школі у рамках шкільного курсу "Основи здоров’я" теми статевих стосунків починають викладатися аж у 8-9 класі, коли учням 15-16 років.

Абсурд, вам не здається?

Згідно з опитуваннями U-Report (проект ЮНІСЕФ), тільки 42% школярів здобули певну сексуальну освіту

Підлітки-активісти громадської організації Teenergizer перевірили підручники з "Основ здоров'я", які зараз використовуються в київських школах. Ось, що ми знайшли:

– нуль згадок про альтернативну контрацепцію;

– нуль згадок про права ЛГБТК-спільнот;

– нуль згадок про гендерні права, але багато згадок про гендерні стереотипи;

– поради, як не бути зґвалтованою, а не поради, як не ґвалтувати;

– частково некоректна інформація щодо ВІЛ і СНІД та нуль інформації про тестування на ВІЛ з 14 років.

А знаєте, чому це відбувається?

Все дуже просто.

По-перше, характерною проблемою української громади є явище, коли неперевірені факти потрапляють до навчальних матеріалів.

Багато батьків вважають, що сексуальна освіта у школах призведе до того, що їхні діти почнуть статеве життя надто рано. Мої однокласники займалися сексом у шкільному туалеті, а їх батьки навіть не здогадувалися. Часто секс освіта навпаки допомагає відстрочити перший статевий шлях.

По-друге, існує проблема з вчителями.

Значна частина викладачів – охоронці освітньої системи Радянського союзу, які не можуть якісно викладати предмет із певних незрозумілих причин. Вони вважають неприпустимим озвучувати слова "презерватив" або "секс" під час уроків.

Такі вчителі або кажуть учням самостійно проходити теми, пов'язані з сексуальним життям, або й узагалі викидають цей матеріал із навчального процесу.

У мене серед друзів є багато активістів та волонтерів, які навчаються у школі або ж лише її закінчили. Переважна більшість із них вважають, що нічого не дізналися з уроків "Основ здоров'я", в частини таких уроків узагалі не було.

"Мені, як активній представниці молоді, дуже прикро, що досі у пріоритеті не здоров’я молодих людей, не освіта, а абстрактні "традиційні цінності", за якими дуже часто стоять банальні нетолерантність та брак знань у певній сфері", – зазначає учасниця Youth Contact Group (supported by OSCE), активістка Amnesty International in Ukraine, 20-річна, Ірина Шаповалова.

"Дуже часто і чиновники, і батьки, обговорюючи освітні програми, керуються своїми упередженнями та стереотипами.

Але найабсурднішою мені здається ситуація, коли запитують про думку, наприклад, Ради Церков, запрошують її представників на дискусії, використовують їхнє неприйняття певних речей як аргумент у формуванні політики та прийнятті рішень.

Чому у світській державі, якою є Україна, це відбувається?".

Тепер трохи розповім про ситуацію з сексуальною освітою в Європі і те, як вони вирішують схожі проблеми.

Мені дуже подобається досвід Нідерландів: у них сексуальна освіта починається з дитячого садочка. Звичайно, там не йдеться про секс, але з дітьми обговорюють, що таке стосунки та кохання.

Результат цієї роботи такий:

– перший статевий досвід у середньому відбувається у 17-річному віці;

– у більшості молоді перший секс є обдуманим і приємним;

– 85% молодих людей використовують контрацепцію на постійній основі;

– в країні низький рівень захворювань, що передаються статевим шляхом.

Хіба не круто?

Мені пощастило, що моя мама розповіла мені всю інформацію про секс.

Звичайно ж, мені було дещо некомфортно. Я б радше поговорила про сексуальне здоров'я і права з учителем, але, на жаль, бажаючих не було.