Причини:
дитина вчиться жити у новому світі; адаптується до безводного простору; учиться дихати, перетравлювати їжу, ковтати; пристосовується до температур; адаптується робота та взаємодія усіх органів.Ознаки:
слабкий зір та слух; тривалий час сну; невиражені емоції; численні рефлекси.Що робити?
Підтримувати постійний тілесний та емоційний контакт; бажано грудне вигодовування; швидко реагувати на плач дитини; проявляти багато ласки та любові.Причини:
бажання активно вивчати навколишній світ; усвідомлення власної самостійності; потреба отримувати більше свободи; невідповідність дитячих «хочу» та «можу»; вивчення меж дозволенного.Ознаки:
неслухняність за потреби більшої уваги; бажання робити все самостійно; гостріша реакція на зауваження; примхливість.Що робити?
Проявляти терпіння; уміти перемикати увагу дитини; підтримувати ініціативу у вивченні довкілля; проявляти батьківську винахідливість; розумно визначати межі та заборони.Причини:
усвідомлення власного «Я»; бажання бути незалежним від батьків; відмова від звичної моделі стосунків із батьками; прагнення робити все самостійно.Ознаки:
негативізм; упертість; неслухняність; істерики; протести.Що робити?
Уникати гіперопіки та диктаторської поведінки; бути послідовними; заохочувати самостійність; шукати компроміси; акцентувати увагу на гарних учинках дитини.Причини:
перехід зі світу дітей у світ дорослих; ігрова діяльність переходить у навчальну; усвідомлення нової ролі учня; поява більш соціального життя; формування гарної думки про себе.Ознаки:
негативізм; зарозумілість; неадекватна самооцінка; конфліктність; розширення власних прав.Що робити?
Приймати «дорослість» дитини; зміцнювати віру дитину у власні сили; подавати приклад позитивного сприйняття реальності; підтримувати емоційний контакт; надати дитині чіткі обов’язки.Причини:
гормональна перебудова організму; швидкий ріст та фізичний розвиток; усвідомлення статевої належності та власної сексуальності; пошук себе; потреба самоствердитися.Ознаки:
підвищена збудливість; нестриманість; агресивна поведінка; байдужість; швидка зміна настрою.Що робити?
Розмовляти з дитиною як з дорослою, без нотаток та повчання; шукати баланс між свободою та контролем; не нав’язувати власної думки; підтримувати підлітка; ставитися із розумінням.