У Британії слово “майндфулнес” встигло стати модним навіть у традиційній школі.
І відтепер майндфулнес і медитація будуть частиною навчального процесу в 370-ти школах Англії. Практикують майндфулнес і в США.
В Україні теж є вчителі, які використовують з дітьми елементи майндфулнес. Журналістка “Нової української школи” розповідає, що це і навіщо використовують у навчанні.
Майндфулнес має так багато визначень, що це ускладнює його наукове дослідження.
Здебільшого, у визначеннях йдеться про практику повної усвідомлюваності своїх думок, емоцій і досвіду в кожному моменті. Тобто зосередити увагу на тому, що відбувається зараз, і робити кожну дію усвідомленою.
Також майндфулнес про те, як приймати відчуття, які прийшли, замість того, щоб негайно їх зупинити.
Майндфулнес-сесії складаються з багатьох активностей – таких як концентрація на диханні, звуках, групових дискусіях про зв’язок тіла і мозку.
На сайті mindful.org обіцяють, що той, хто пратикуватиме майндфулнес, почуватиметься добрішим, спокійнішим і терплячішим.
У 1970-их молекулярний біолог з Массачусетського університету, який практикував дзен-буддистську медитацію, створив майндфул-програму для дорослих у клінічних умовах. Це був 8-тижневий курс, на якому навчали, як пацієнтам з хронічними захворюваннями впоратися з болем і стресом.
Цю програму вважають помічною в багатьох аспектах: від зниження депресивних симптомів, зменшення рівня тривожності до допомоги з хронічним болем і втомою.
Ось, як може виглядати заняття “Майндфулнес і мистецтво їсти шоколад”. Ця вправа займе всього кілька хвилин.
Вам буде потрібно по шматку шоколаду (чи по ягоді) для кожного учня класу.
Алгоритм дій:
– Спершу розгляньте з учнями шоколад в обгортці.
Чи обгортка видає звуки? Якого вона кольору? Що вона нам каже? Звідки вона?
– Повільно розгорніть шоколад.
Чи відчувають діти бажання пошвидше покласти шоколад до рота? Що вони відчувають?
– Подивіться на шоколад. Розгляньте його текстуру, колір, вагу.
– Понюхайте – чи викликає запах якісь почуття? Де діти відчувають запах?
– Нехай учні покладуть шоколад до рота, але не їдять.
Які відчуття виникають від його танення? Де саме в роті можна відчути його смак? Що відбувається з зубами, язиком і губами, коли шоколад тане?
– Попросіть дітей порухати шоколад у роті.
Чи змінюється площа відчуття смаку? Сам смак? Як почуваються діти?
– Нехай учні проковтнуть шоколад і сфокусуються на відчуттях.
Як вони почуваються фізично і емоційно? Дайте їм трохи часу на усвідомлення досвіду.
– Запитайте в дітей, що було незвичного в такому споживанні шоколаду? Яким воно було? Чи усвідомлювали вони більше свої емоції впродовж вправи? Чи змінить це їхній подальший досвід з шоколадом? Чому?
УП.Життя наводить ще кілька прикладів:
зімкнути долоні, розставивши пальці, і на вдиху “надувати” між ними уявний м’ячик, а на видиху змикати долоні знову; водити пальцем однієї руки по долоні іншої, від мізинця до великого пальця – на вдиху підніматися до кінчика пальця, на видиху спускатися до його основи й потім починати підйом по іншому пальцю.Ті, хто пропонують майндфулнес школам, перелічують такі переваги цих практик: зменшення тривожності та збільшення рівня уваги. При цьому, вони посилаютьсяна наукові дослідження, які, наприклад, свідчать, що практикування майндфулнес покращує якість мислення, почуттів та турботи про інших.
Втім, два роки тому журналіст VOX вирішив перевірити, що саме каже наука, і перечитав більше десятка досліджень. Після того він зробив висновок, що існує порівняно мало свідчень про загальний позитивний вплив на зниження тривожності та підвищення пізнавальної діяльності в дітей.
Наприклад, одне з досліджень показує, що майндфулнес не більш ефективний, ніж інші вправи, розслаблення чи когнітивно-поведінкова терапія.
Інше – що більший ефект майндфулнес має на дітей з емоційними проблемами, аніж на тих, у кого справи у школі йдуть добре, і все в порядку в сім’ї.
Ще в одному йшлося, що насправді важко розібратися, що саме робить конкретну практику майндфул, бо в одній зі шкіл нею вважалася робота з розмальовками. Хоча дослідники й там знайшли маленький позитивний терапевтичний ефект для уваги, самоаналізу та емоційного контролю, їм не вдалося довести, що майндфулнес може допомогти з академічними досягненнями.
І все ж, той самий журналіст VOX запитує: чи повинен майндфулнес мати наукове підтвердження, що приносить психологічну користь, щоб бути справді корисним і цікавим дітям? Чи не мають усі люди прагнути до якомога більшого самоусвідомлення? Чи потрібні наукові докази, щоб вивчати Шекспіра? Майндфулнес усе ж може бути інструментом для нового цікавого способу мислення про тіло, розум та емоції, вважає журналіст.