Як підлітки чай у кавомашину засипали

Шалва Амонашвілі говорить, що дитячі пустощі – це прояв мудрості дитинства, рушійна сила життя. Саме пустуни є творцями майбутнього. Пустощі – це прояв неймовірної творчої енергії, енергії змін, енергії мрій. І тому варто не карати дітей за пустощі, а трансформувати їх у життєвий досвід, ситуацію розвитку і навчання.

Хочу розповісти вам одну реальну історію із життя у нашій школі – DEC life school. Саме в її контексті можна зрозуміти, про що говорить великий вчитель.

Одного дня я заходжу на кухню (вона є спільною для дорослих і дітей) і стаю свідком наступної ситуації: двоє підлітків (назвемо їх Петро і Костя) стоять біля кавомашини, відділення для засипання кави відкрите, хлопці дивляться на це відділення і намагаються щось звідти дістати. Побачивши мене, Костя говорить:

– Світлано, ми засипали чай у кавомашину!

– Що ви маєте на увазі? – перепитую я, думаючи, що вони просто жартують (з дітьми ніколи не знаєш).

– Ну, ми думали, що то в пакетику була кава, а це виявився чай, відповідає Петро.

Я задумалась, що ж робити. Саме в цей момент я зрозуміла, що можу «прочитати їм лекцію» про те, як важливо бути уважними, і не робити таких дурниць (ефективність такої лекції для підлітків досить сумнівна), після чого самій розібратися з кавомашиною. Або можна перетворити цю ситуацію на навчальну. Звісно ж, я обрала другий варіант. Питаю хлопців:

– Що пропонуєте робити? Як будемо виправляти ситуацію? Чай там лишати не можна.

– Так, треба якось звідти дістати чай, – говорить Петро, а Костя активно киває головою.

Варто напевно зауважити для повного розуміння, що кавомашина у нас має відділення саме для кави в зернах, а чай був дрібний листковий. Завдання дістати чай з відділення було ускладнене тим, що просто вийняти або зняти цей відсік неможливо.

– А як же ж нам дістати звідти чай? – питаю я хлопців.

У відповідь вони знизують плечима, і Костя каже:

– Якось би його (відсік) помити.

– Як можна з цієї машинки вийняти цей відсік? – продовжую я.

– Ми не знаємо.

– А як можна дізнатися? – продовжую я свій «допит».

І тут Петро з неймовірною радістю вигукує:

– Інструкція!!!

– А інструкції немає, – повідомляю я хлопцям, внутрішньо відчуваючи, що ця розмова вже дає свої плоди.

– Її можна знайти в інтернеті, – сяючи від щастя, говорить Костя.

Все закінчилось тим, що Петро знайшов відео на YouTube про те, як розбирати цю модель кавомашини. Ми проговорили базові правила безпеки при роботі з технікою, відкрутили декілька гвинтиків, вийняли відсік, помили його і поставили назад.  Кавомашина була «врятована» руками самих дітей. І хлопці щасливі побігли до своїх друзів розповідати про свій «подвиг».

Дуже важливо використовувати кожний момент і ситуацію. Цей досвід однозначно допоможе хлопцям в майбутньому швидше і легше адаптуватися до будь-яких обставин. А також він вчить дітей цінувати працю і зусилля, які інші люди вкладають для створення тих благ, якими ми користуємося кожен день.

У будь-якій незрозумілій ситуації варто завжди взяти паузу і подумати про те, як цей досвід може допомогти дітям у розвитку та навчанні.