Коли дитина починає це робити, не можна кричати на неї (як і в будь-якій ситуації), а також не варто ігнорувати подібну поведінку. У відповідь на ігнорування малюк лише «увімкне гучність» — і все закінчиться істерикою.

4 головні причини дитячого скигління:

1. Дорослі занадто заклопотані та не слухають дитину.

2. Дорослий говорить з малюком «крізь телевізор або телефон», тобто дивиться телевізор або розмовляє по телефону, паралельно намагаючись спілкуватися з дитиною.

3. Дорослі занадто холодні, не реагують на дитину емоційно, їм до неї байдуже.

4. У сім’ї скиглення, канючення є звичним, буденним способом спілкування.

Якщо ваша дитина скиглить, перш за все, потрібно зрозуміти причини. Коли вона просто говорить «мама», не вимагаючи чогось конкретного –солодощів чи іграшок, вочевидь, що вона прагне уваги. Мамі чи татові необхідно бодай на якийсь час звернути свою увагу на малюка. Якщо дитина постійно потребує уваги, проаналізуйте, чи не занадто ви заклопотані? Чи може дитина привернути вашу увагу в інший спосіб? Якщо ні, природно, що вона почне домагатися вашої уваги саме так. Скоригуйте свої щоденні плани так, щоб проводити більше часу лише з дитиною –хоча б перед сном.

Маленькі маніпулятори

Коли дитина бачить, що може домогтися бажаного через скигління, вона починає канючити для отримання матеріальної вигоди, наприклад іграшок. Маніпулювання слід припиняти доброзичливо, але твердо.

Але якщо йдеться про труднощі (не зміг зав’язати шнурки), необхідно також спокійно і твердо сказати.