Американська вища освіта в першу чергу відрізняється від української демократичністю. У США дають право скласти власну навчальну програму. Студент має цілковиту свободу що і коли вивчати. Для українських студентів кількість навчальних дисциплін, їх перелік і розподіл на семестр є фіксованими, тобто вони мають готовий план на 4 роки наперед.
Перші 1-2 роки навчання американський студент вивчає фундаментальні дисципліни. За цей час він має можливість визначитись у якому напрямку він хоче рухатись і що вивчати далі. Опісля може сформувати власний навчальний план і мати один або два пріоритетні напрямки. В Україні ж ти одразу вибираєш профільний напрямок та факультет, на якому будеш навчатись наступні кілька років.
Коледжі та університети Америки надають студентам свого роду продукти, пропонуючи до 1000 курсів. Серед цих курсів можна обрати й такі, котрі віддалені від твого фаху: різноманітні факультативи, на кшталт, театральних курсів чи спортивних секцій. Навіть якщо обрав фах юриста чи медика, ти можеш 4 роки навчатись на курсах, не пов’язаних з твоєю професію.
В Україні найтрадиційнішими є денна, вечірня та заочна форми навчання. Такого поняття як дистанційне навчання в України практично нема, в той час як у Америці воно є найбільш затребуваним. Не лише тому, що воно фінансово доступніше, але й тому, що дає можливість навчатись студентам навіть у тюрмах.
Таким чином американська вища освіта відіграє дуже важливу соціальну роль для країни. Працюючи з продуктом у нас була можливість у цьому пересвідчитись. EduNav працює в першу чергу з державними коледжами та університетами, де число малозабезпечних студентів в рази вище, ніж у приватних. Ми стикнулись з тим, що велика кількість студентів продовжує чи навіть розпочинає своє навчання, перебуваючи у тюрмах. Їм в першу чергу потрібна стратегія та детальний навчальний план. Також є великий відсоток людей, котрі після тюрем вступають до коледжу. З одного боку, це наступний крок у виправленні їх особистості та поведінки, а з іншого — дуже важливий фактор соціалізації, який необхідний людині після тюрми.
Якщо проблеми української системи освіти нам відомі: гостра потреба модернізації, централізованість та нестача практичних умінь випускників — то з американською все не так очевидно. На перший погляд вона здається досконалою. Поки ви не дізнаєшся про зворотну сторону її демократичності та проблеми, які це спричиняє. Лише 19% студентів американських університетів завершують 4-річний бакалаврат вчасно. У той час, як у коледжах ситуація іще гірше — всього 5% завершують навчання без затримок. Як правило студенти або не завершують навчання взагалі, або ж завершують його за 6-7 років.
В рік на освітню галузь в бюджеті Америки закладають понад $200 млрд. На одного студента закладають більше $15 000 на рік. І ця сума не покриває оплату самого навчання. Перш за все вона включає кошти на студентські стипендії (гранти на навчання чи дослідження певної теми), зарплати викладачів та адміністративні витрати (обслуговування будівель, бібліотеки та інше). Чим довше студенти не завершують навчання, тим більше коштів це вимиває з бюджету країни.
В 2018 у Америці нараховано 20,8 мільйонів студентів, з них 15,2 мільйона вступили у державні університети та коледжі. Якщо студент не завершує навчання вчасно, це проблема як для його власного бюджету, так і для бюджету цілої країни. $1,5 млрд — саме стільки американцям коштує додатковий рік студентів-бакалаврів. Така собі ціна за свободу вибору.
Через демократичність, широкий вибір курсів та повну свободу вибору студенти не завершують навчання вчасно. Основна проблема полягає у тому, що студент не бачить загальної картини і не усвідомлює, як вибір додаткового курсу та факультативу може відтермінувати завершення його академічного навчання. EduNav націлений на те, щоб підняти в університетах completion rate — відсоток студентів, котрі випускаються вчасно і зекономити країні декілька мільярдів доларів. Спеціальний алгоритм вираховує попередню академічну історію студента, аналізує та зівставляє її з його цілями в університеті чи коледжі, після чого видає готову навчальну програму.
Такий собі індивідуальний план дій на наступні 4 або 2 роки (в залежності, університет це чи коледж), який гарантує що студент завершить навчання своєчасно. Втім студент може змінювати програму та адаптовувати її. Цінність продукту власне у тому, що можна отримати усі можливі варіанти та альтернативи, щоб оцінити тривалість курсів і врешті набрати необхідну кількість балів. Продукт працює як своєрідний Google Maps для студента, який прокладає найкращий маршрут і може прорахувати твій час у дорозі, врахувавши перешкоди (особисті фактори як робота, спорт). Не продовживши своє навчання на ще один рік студент може зекономити від $50 000 до $68 000.
Як відомо, в Україні для студентів, які навчаються за державним замовленням, навчання безкоштовне. Крім того, при успішному навчанні вони отримують щомісячну стипендію коштом держави. У США вища освіта платна, незалежно від того, навчаєшся ти в державному університеті чи приватному. Якщо ти хочеш здобути диплом, тобі доведеться платити. В чому ж тоді різниця між цими університетами, якщо в обох навчання платне? Перш за все, вартісь навчання — у державних вона в рази менша, втім це ніяк не впливає на якість освіти. Багато державних університетів США очолюють списки кращих освітніх установ світу. Мова радше йде про елітарність та статус: наприклад, усі 8 університетів Ліги Плюща є приватними.
Проте Федеральне міністерство освіти Америки надає стипендії на навчання для студентів і гранти на наукові дослідження. Але стипендії у США це не ті стипендії, котрі в нас асоціюються з безкоштовною освітою. Стипендія — це разова чи багаторазова знижка, котра надається університетом чи незалежною організацією за певні досягнення студента. Існує багато видів стипендій, але вони покривають лише частину навчання, і ніколи не стосуються оплати проживання і харчування. Ці витрати студенти повинні покривати самостійно.
Американську освіту важко назвати доступною. Більше того, з кожним роком вона стає все менш доступною. Студентам потрібно брати кредити на навчання. Борг за кредити на навчання перевищив борг по кредитних картках. Близько третини студентів у державних коледжах не доїдають або ж не мають, де жити. Через кредити, вони не можуть собі дозволити базових речей і змушені працювати на низько оплачуваних роботах. Коледжі готують окремий штат персоналу, який працює з цими людьми й допомагає їм — шукати одяг, житло чи організовує дотаційне харчування для них.
Недарма у 2017 найбільший венчурний капітал підняли SoFi ($1,88 млрд) та Affirm ($420 млн). Обидва Edtech-стартапи займаються рефінансуванням приватних студентських позик, що в свою чергу допомагає студентам заощаджувати кошти (до $20 000 на рік).
Ми можемо багато говорити про недоліки української освіти та її якість. Втім американська система освіти також має серйозні проблеми, котрі нам можуть бути просто незнайомі — шалені кредити за навчання та критично мала кількість студентів, котрі завершують навчання вчасно. За останні 20 років більше 31 мільйона студентів, провчившись в університеті та коледжі, так і не здобули вищої освіти.
Головна різниця у тому, що в Америці ці проблеми вирішують за допомогою Edtech. Технології допомагають оптимізувати ресурси університетів та економити Америці величезні кошти. І це круто, що Edtech надає складні, а головне дієві рішення. У 2017 інвестиції у ринок Edtech зросли до рекордних $9,5 млрд. А прогнозують, що до 2020 ця сума перевищить $252 млрд.
В Україні цей ринок лише починає набирати обертів. Наразі наша вища освіта навіть не має потреби у таких надскладних рішеннях, якщо порівнювати її з американською. Та з часом Edtech-рішення з’являться в українській освіті і це неминуче. Головне, щоб вони були націлені на вирішення реальних та дійсно гострих проблем — модернізацію чи покращення рівня якості освіти.