Osvitanova.com.ua

Психологи радять проводити з дітьми особливий час. Ви як батьки, швидше за все, і так проводите багато часу зі своїми дітьми. Однак є велика різниця між часом, який виділяється у випадку потреби, випадковим часом і запланованим – особливим часом. Далі про те, яким може бути особливий час для дітей різного віку і як знайти вільний час для спільних справ і ритуалів. 

Особливий час для різних вікових груп

Діти до двох років потребують багато часу й вони ще занадто малі, щоби зрозуміти унікальність і цінність особливого часу. Доки вони відчувають вашу щиру радість від спілкування з ними, запланований особливий час не є необхідністю. У віці від двох до шести років дітям потрібно принаймні десять хвилин у день особливого часу, на який вони зможуть упевнено розраховувати. Можливо, краще виділяти й понад 10 хвилин, але ви здивуєтесь тому, який чарівний вплив на ваші стосунки з дитиною можуть мати навіть десять хвилин регулярного особливого часу, які ви щоденного будете виділяти зі свого щільного графіка. Дітям від шести до дванадцяти років не обов'язково приділяти особливий час щодня (вирішувати вам), але в них повинна бути можливість розраховувати хоча б на пів години на тиждень. Певний час доби та тривалість особливого часу в кожній сім'ї можуть визначатись індивідуально. Це може бути час для печива з молоком щодня після школи або ціла година щосуботи. Важливо, щоб діти точно знали, коли вони можуть розраховувати на індивідуальний особливий час із батьками. Не піддавайтесь оманливому відчуттю, що підлітки не хочуть проводити з вами особливий час. У цьому віці для них друзі важливіше, ніж сім'я, але чим старше вони стають, тим важливішою стає саме сім'я. Якщо ваш підліток не знає, чому присвятити особливий час, вам, можливо, буде треба зробити йому свої пропозиції. Підлітки люблять з'їсти що-небудь смачненьке. Запросіть свою дитину-підлітка поснідати або пообідати разом. Продовжуйте пошук найкращого способу провести час, доки не знайдете такий, на який ваша дитина буде чекати з нетерпінням.

Чому особливий час із дитиною настільки необхідний

Діти відчувають тісний зв'язок з батьками, коли можуть розраховувати на систематичний особливий час із ними. Вони відчувають, що важливі для своїх батьків, оточені теплом і турботою. Це знижує їхню потребу в пустощах як в неконструктивному способі відновити або перезавантажити позитивний зв'язок з батьками. Запланований особливий час буде для батьків важливим нагадуванням про те, для чого в них є діти, у першу чергу – щоб радіти разом з ними. Коли діти потребують уваги зайнятих зараз батьків, їм буде легше почути від тата чи мами: «Мій любий, я не можу приділити тобі час безпосередньо зараз, але з нетерпінням чекаю нашого особливого часу о 16:30».

Проведення особливого часу з дітьми треба планувати заздалегідь. Добре продумайте список справ або розваг, яким би ви хотіли присвятити ваш особливий час. Цей список можна складати разом з дитиною й обговорювати, які пункти будуть пріоритетними, а які краще відкласти на більш сприятливий час. Якщо якісь речі або заходи коштують надто дорого, внесіть їх до списку справ, на які ви будете відкладати гроші. Якщо список містить заходи, які займають більше 10–30 хвилин, заплануйте їх на час вихідних або відпустки.

Особливий час має бути недоторканним, тому для батьків буде краще вимкнути свої телефони на час спілкування. Проте, якщо в мами двоє дітей і одна з них зараз може зателефонувати, мати може сказати їй: «Якщо в тебе все добре, я зателефоную тобі пізніше, оскільки в нас з Андрієм зараз особливий час». Андрію буде дуже приємно, що його мама розповідає іншим, наскільки для неї важливо провести з ним особливий час.

Батьки можуть виділяти для дітей особливий час перед сном (хоча вечірній час перед сном не повинен замінювати денний особливий час).

Рефлексія зі зміною акценту

Одна мама, перед тим як укласти своїх дітей спати, попросила їх поділитись найсумнішими та найрадіснішими моментами дня. Спочатку її діти використовували цю можливість, щоби поскаржитись на події, які їх засмутили, і в результаті починали плакати.

Мама терпляче чекала, доки вони не заспокояться, а потім казала: «Я дуже рада, що ви можете поділитися своїми почуттями зі мною. Завтра, коли ви не будете так засмучені, ми ще трохи порозмовляємо про це, щоби з'ясувати, що ми можемо зробити А тепер розкажіть мені про те хороше, що сталося з вами за день».

Якщо діти не могли думати про позитивні моменти, мама ділилася з ними своїми радісними подіями. Після того як діти звикли до цієї процедури, вони стали розповідати про сумні події без емоційного розладу, а потім висловлювати ідеї про те, як уникнути подібних проблем у майбутньому. Незабаром діти вже розповідали мамі більше про радісні події, ніж про сумні.

Якщо в сім'ї кілька дітей і всі вони відвідують школу, а після неї вирушають на заняття спортом, музикою, іноземними мовами або іншими захопленнями, у них майже не залишається часу для сімейних заходів, а тим більше для індивідуального спілкування зі своїми батьками.

Усі брати й сестри, незалежно від їх кількості й того, є вони близнюками чи ні, потребують періодичного відпочинку один від одного. Водночас індивідуальне спілкування з батьками дає їм можливість краще зрозуміти самих себе, підвищує самооцінку й гармонізує життя в цілому.

Якщо у вас близнюки, тим більше важливо приділяти спеціальний індивідуальний час кожному з них, тому що більшу частину часу, перебуваючи в громадських місцях, вони відчувають підвищену увагу тих, хто їх оточує. Коли вони виходять на вулицю по одному або ж розважаються віч-на-віч з вами, у кожного з них з'являється унікальна можливість побути самим собою.

Як знаходити вільний час для спілкування з дітьми віч-на-віч

1. Не соромтеся просити та приймати необхідну допомогу

Попросіть родичів чи друзів побути з одним або кількома вашими дітьми, поки ви організуєте спеціальне індивідуальне спілкування з іншою дитиною. Інші діти мають знати, коли заплановано їхній особистий час з мамою чи татом. 

2. Індивідуальне спілкування з дитиною необхідно планувати заздалегідь

Це стосується всіх типів стосунків: точно так ви плануєте ділові зустрічі з вашими бізнес-партнерами або планували романтичні зустрічі з вашою майбутньою дружиною. Заплановане гарантоване індивідуальне спілкування дуже важливе для ваших дітей: по-перше, вони можуть розраховувати на нього, а по-друге, знають, що цей час не буде перериватися ніким з братів і сестер. Єдине, що вам треба зробити, це знайти вікно у вашому напруженому графіку. Цього майже неможливо досягти на щоденній основі, але ви можете викроїти кілька годин на тиждень, щоб присвятити особливий час кожній своїй дитині.

Час, який ви проводите з дитиною, мусить забезпечувати розслаблення та бути приємним. Вам не треба вдаватись до дорогих заходів. Діти часто щасливі просто повалятися на дивані, послухати музику й дуже радіють, коли можуть зробити з вами якусь корисну справу, наприклад, разом сходити на пошту по посилку або відвезти на дачу старе крісло (але ні в якому разі не в порядку обов'язків). Ви також можете зробити разом з вашою дитиною щось більш особливе – піти в кіно, театр, посидіти в кафе або зайнятись вашою спільною улюбленою справою.

3. Знайдіть спільний інтерес

Кожна дитина має улюблене заняття. Навіть близнюки можуть мати зовсім різні інтереси, які ви можете розділити з кожним з них. Це можуть бути спорт, вирощування кімнатних рослин або ваше з дитиною улюблене хобі, займаючись яким, ви обидва можете відпочити й весело провести час. Індивідуальний час, який ви присвячуєте загальним інтересам, – прекрасна можливість дізнатися про щось нове разом з вашою дитиною.

4. Перетворіть індивідуальне спілкування на систематичне заняття

Ритуали та звичаї мають життєво важливе значення для кожної родини. Дослідження доводять, що найбільш підготовленими до жорстокого світу виявляються діти, які відчувають тісний зв'язок зі своєю сім'єю, цей зв'язок виникає в результаті обміну досвідом з батьками й теплого заспокійливого спілкування, що стало систематичним.

Спробуйте зробити ваше індивідуальне спілкування з дитиною постійним. Наприклад, установіть звичай: доки ви з однією дитиною готуєте обід на кухні, інша пилососить у квартирі, а третя витирає пил. При цьому щоразу на місце помічника кухаря буде вирушати інша дитина в порядку черговості.

Крім того, замість того щоб відправляти спати відразу всіх дітей, підготуйте до сну спочатку одну дитину, доки інші ще зайняті своїми справами, обійміть її, поговоріть із нею. Це може здатись несуттєвим моментом спілкування, тому що воно є частиною звичайної буденності, але якщо робити це щоразу з іншою дитиною й не поспішати, приділяючи їй усю свою увагу, це може стати дуже цінним і значущим для неї.

Ви можете взяти за звичку питати у своєї дитини перед сном про ті моменти, які її засмутили протягом дня та про ті, які її порадували. Обговоріть разом, що слід було б зробити, щоб уникнути прикрощів у майбутньому, й навчіть дитину бути вдячною за радісні події.

Кожна дитина має право на індивідуальну увагу батьків. Дізнайтесь, як бачить це спілкування кожний з ваших дітей. Ваші стосунки з дітьми, без сумніву, будуть винагороджені. І не забудьте при цьому радіти й насолоджуватися спілкуванням!

{{read_more|Читайте також| 5883, 4151}}

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

За матеріалами  Childdevelop 

Поширити у соц. мережах: