20-21 жовтня освітяни України мали змогу зустрітися і послухати двох видатних педагогів – Шалву та Паату Амонашвілі. Записала тезисно почуте на зустрічі. Буде корисно і педагогам, і вихователям, і батькам. В попередньому дописі тези з виступу Шалви Амонашвілі про цінності гуманної педагогіки, в цьому – тези з виступу Паати Амонашвілі про те, як жити в злагоді з дітьми й мотивувати їх до навчання.
Навчання і виховання невіддільні (частина/ознака) один від одного.
Передаючи знання, Вчитель ділиться своїм єством (сущностью) через відносини.
Покращити відносини можна лише змінивши своє єство.
Гуманна педагогіка відрізняється від авторитарної тим, що в ній на першому місці стоїть виховання, тоді як в останній на першому місці – передача знань через управління, примус і контроль.
Знання не дорівнює благородство душі. Злочинець може бути обізнаним, але чи приносить він користь суспільству?
При гуманному підході діти хочуть навчатися і ходити до школи, тому що враховуються їх три основні пристрасті – прагнення бути дорослими, свобода і розвиток.
{{read_more|Читайте також| 5142, 1828}}
1. Дорослість
Діти вмотивовані спілкуватися з тими, хто ставиться до них, як до дорослих (доросліших, ніж вони є). Так вони відчувають свою значущість. Хіба складно батькам і педагогам настроїтися на те, що діти перед ними вже досконалі...
2. Свобода
Ми всі хочемо робити щось за власним вибором. А як це організувати в школі, якщо там програма і все таке? Молодшій школі запропонуйте обрати, яким провести урок першим-другим-третім... в середній школі запропонуйте вивчити вірш на вибір. Цікавтеся життям дітей, слухайте, що вони розповідають, так теж зміцнюється відчуття власної значущості.
3. Розвиток
В кожної дитини природою закладено безліч зерен можливостей. Але щоб зерно проросло, йому потрібне благодатне середовище в певний час. Тоді потенціальна можливість стане актуальною. Яким буде емоційне середовище в сім’ї та школі, такі зерна емоцій й зміцнюватимуться.
У віці 2-3 років дитина починає говорити. Саме в цей час виглядають зерна мислення у вигляді безлічі питань на кшталт, чому море синє. Ви думаєте, правильно дати відповідь на ці питання? Ні. Верніть питання. Скажіть, що питання класне, але ви не знаєте відповіді... Запитайте, чи є в дитини ідеї/гіпотези. Потім можна разом знайти відповідь. Так ви створите середовище для розвитку мислення.
Дорослі шукають легші шляхи, діти ніколи не підуть найпростішим шляхом. Внутрішнє прагнення до розвитку змушує їх шукати й долати труднощі. Тому що їм потрібна радість (щастя), яку вони відчувають після того, як здолали складний момент.
Учень буде прагнути зустрічі з вчителем, який пропонує долання труднощів на уроці (але ж не у вигляді контрольної, бо це нудно). А хай в нас буде не урок, а конференція, і ми всі тут вчені-дослідники...
Якщо зерна визирають, а середовища немає, зерна відмирають, плодів не буде ніяких.
Якщо не підтримувати в дитині прагнення до дорослості, вона шукатиме її деінде... в курінні-алкоголі, наприклад, чи комп’ютерних іграх.
Саме в іграх діти отримують те, що їм так потрібно – свободу і дорослість, там вони обирають скіни, мапи, героїв тощо.
З дитиною-підлітком спілкуйтесь на рівних. Їй так потрібен дорослий друг... їй так хочеться з кимось поділитися... Круто, якщо таким дорослим буде мама чи тато.
Бажаючі можуть придбати запис семінарів (800 грн) за цим посиланням.
{{read_more|Читайте також| 2941, 4545}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
