Дитячий та сімейний психолог, член Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів Катерина Гольцберг пояснює, від яких публікацій у соцмережах вчителям слід утриматися, якщо сторінка відкрита, чи варто приймати заявки в друзі від учнів, як уникнути панібратства та як реагувати, коли дитина публікує щось таке, чого краще б не бачити.

«Освіторія» провела серед тисячі вчителів онлайн-опитування та запитала: «Чи спілкуєтесь ви з учнями в соцмережах?» Результати вражають: 76% педагогів відповіли «Так, це сучасно й зручно!» і тільки 24% сказали «ні»: «Соцмережі — виключно мій приватний простір».

Грамотно контролюємо контент і дбаємо про медіабезпеку

Соцмережі — це спосіб самовираження особистості. Разом з тим, професійна роль вчителя має «стереотипне» сприйняття в очах суспільства. Люди очікують високоетичної поведінки від персони педагога, як і від представників влади чи лікарів.

Із точки зору етики вчителю, сторінка якого відкрита в соцмережах, не треба переступати межі певних норм і варто уникати:

  1. публічного обговорення учнів, батьків і колег;
  2. суперечливого контенту: тексти чи картинки, де «ховаються» нецензурні чи жорсткі слова, фривольна лексика. Діти до таких моментів уважні й можуть потім пред’явити вчителеві цю публікацію;
  3. депресивних публікацій: навіть підсвідомо учні хочуть підживитися оптимізмом від свого вчителя, надихнутися;
  4. публікацій про особисте життя, постів з інтимним підтекстом чи з елементами еротики. Не забувайте: діти мають звичку потай слідкувати за тим, що постять дорослі — особливо їх можуть цікавити вчительські сторінки. Такі відомості учні можуть використати в момент, коли хочуть переломити волю вчителя. Наприклад, потролити вас під час уроку. А це може поставити в незручне становище, якщо педагог не продумав, як справлятися з наслідками публічності.

Якщо вчитель для себе вирішує, що хоче «бути як усі», та публікує вищевказаний контент, то й до різних реакцій теж має бути готовий. Це необов’язково реакції осуду — реакції захоплення також: учень старшої школи запросто може сказати вчительці: «Купальник вам пасує більше, ніж ця сукня!» Ви готові до такого? Тоді публікуйте.

Не готові, але хочете публікувати все, що душі заманеться? Доведеться витратити трохи часу й попрацювати над налаштуваннями приватності. Наприклад, створити групи з різним доступом до контенту й не забувати кожного разу ці налаштування застосовувати.

Чи потрібна вчителям і учням дружба в соцмережах

Регламентувати на шкільному рівні, чи можуть учні додаватися до вчителів у друзі — зайве. Кожен вчитель вирішує для себе сам, чи не завадить їхнім відносинам у школі онлайн-дружба та чи взагалі комфортно дружити зі школярами в соцмережах. Це нормально, якщо педагог вирішує, що для нього немає потреби ще й у соціальних мережах комунікувати з дітьми.

Разом із тим соцмережі — додатковий інструмент спілкування між учнем і вчителем: тут можливе швидке оповіщення з навчальною чи організаційною метою. Одразу встановіть правило, в які години може відбуватися комунікація.

Також соцмережі стануть у пригоді, коли дитина хоче анонімно звернутися до вчителя за допомогою, адже не всі наважуються підійти особисто. Також не виключаю, що учень, додаючись до вчителя у друзі, буде суворіше контролювати свій контент.

Якщо ви вже додаєте дітей у друзі — додавайте всіх без винятку, щоб не дати одним почуватися «обраними», а інших демотивувати. Така диференціація може погано відбитися на особистості вчителя: йому можуть прямо сказати: «Ага, ось у вас є «улюбленці»! Тим не менш, я не виключаю право вчителів когось з учнів любити менше, а когось більше — це нормальна людська якість.

І навпаки, якщо вирішуєте не додавати учнів у друзі, це теж має стати єдиним правилом.

Для себе я взяла за правило не додавати в друзі дітей, яким менш ніж 16 років, зате охоче товаришую в соцмережах із випускниками.

Не скажу, що всі учні без винятку прагнуть «зафрендитись» зі вчителями, адже це для них навпаки стримувальний фактор, відчуття можливого контролю. Часто дівчата й хлопці «френдять» викладачів протилежної статі, коли закохуються у своїх вчителів — це гріє їхню душу. Деколи сам факт того, що ти в друзях у вчителя, дає учневі відчуття «наближеності», «привілейованості».

Чат у Viber чи робоча сторінка у Facebook?

Для вчителів і учнів, які згодилися бути причетними до життів одне одного в режимі онлайн, є різні варіанти комунікації.

Якщо вчителя включають у чат у Viber, а там постійно висвічуються повідомлення «офтоп», то набридливе дзеленчання відіб’є бажання вчителя спілкуватися з дітьми. Озвучте правила взаємодії: з яких питань до вас можуть звертатися і коли саме. Контролюйте дотримання цих правил.

Варіант, який я б порадила всім викладачам — створити робочу сторінку на Facebook. На неї зможуть підписуватися всі охочі. Така сторінка стане вашим вчительським портфоліо з фото- та відеоальбомами з ваших предметів, методичними матеріалами, ви зможете влаштовувати тут відкриті обговорення. На такій робочій сторінці ви можете спілкуватися з колегами та учнями з будь-яких робочих питань, консультувати з домашніх завдань і навіть розсилати підопічним інтерактивні матеріали. Для особистого контенту на такій сторінці теж місце знайдеться, щоб вона виглядала не надто «суворо».

Зберігаємо дистанцію та встановлюємо правила соцмережевої комунікації

Пам’ятайте, що саме ви — модератор соцмережевого спілкування, якщо в ньому задіяні ваші учні. Даруйте за тавтологію, але дорослий має бути дорослим і не вступати з дітьми в психологічні ігри, а давати зворотний зв’язок з точки зору зрілої особистості.

Щоб не виникло панібратства, скажіть учням, що форма звертання до вас у соцмережах має бути точно така сама, як і в школі: «пані Ірино» чи «Ірина Володимирівна», але ніколи — перехід на «ти», «Ірина».

Озвучте теми, які ви точно не обговорюватимете з учнями в соцмережах: теми особистого життя чи інтимного характеру, наприклад. Якщо учень намагається таку тему запропонувати в спілкуванні, відповідь проста: «Я не маю права з вами це обговорювати». Учні цілком можуть ставити такі питання, щоб спровокувати педагога.

Попрохайте учнів дотримуватися норм ввічливого спілкування — це очевидно, але діти можуть наважитися в онлайн-спілкуванні на слова, які «вживу» не озвучили б.

Як реагувати вчителю, якщо учень публікує щось, чого краще не бачити

Якщо вчитель додає учня в друзі, а той починає постити на сторінці неетичний контент — замисліться, можливо, це робиться спеціально, щоб відстежити вашу реакцію.

Реакцію важливо дати, але особисто. Не слід публічно розбиратися з учнем на рахунок контенту, який вас не влаштовує. Це небезпечна зона. Я особисто бачила публікації в учнів, на яких чітко видно, що вони палять. Як вчителька я мусила якось реагувати, але, з другого боку, я стала свідком чогось, до чого могла й не бути причетною. Як психолог намагаюсь уникати таких ситуацій і не втручатися в особисте життя учнів. Ви можете вирішити, що все, що відбувається з учнем за межами школи — справа його батьків. Проте якщо дитина постійно натякає в соцмережах на те, що замислюється про самогубство, варто акуратно обговорити це як з дитиною, так і з батьками.