Osvitanova.com.ua

1 жовтня в Україні святкують День вчителя. Цього року напередодні свого професійного свята 440 тисяч українських педагогів отримали новий закон “Про освіту” та надбавки до зарплати з 2018-го. У Міністерстві освіти та науки України (МОН) на запит “NewWest Media” повідомили, що наразі в нашій країні не вистачає вчителів хімії, фізики, математики, біології та інформатики. Натомість є перенасичення у фахівцях з іноземної мови та історії.

Сьогодні в Україні молодий вчитель без стажу роботи в загальноосвітній школі може розраховувати на заробітну плату в 4345 гривень.

Розмір заробітної плати вчителів залежить від стажу роботи, розміру ставки, надбавок чи винагород за сумлінну працю. Наприклад, вчитель зі стажем роботи від 3 до 10 років у звичайній школі може розраховувати вже на 5136 гривень, а педагог І категорії – на 6371 гривню. Вчитель вищої категорії може отримувати від 7483 гривень на місяць”, — пояснює начальник управління з питань інформаційної політики та комунікацій МОН Тетяна Голубова.

Однак, незалежно від розміру заробітної плати чи зміни навчальних планів, учителі свідомо чи несвідомо роблять значний внесок у життя кожного учня. Журналісти “NewWest Media” запитали у відомих українців, що підкорили вершини кожен у своїй галузі, про вчителів, які повірили в них та скерували на правильний шлях. Згадали своїх педагогів співак Павло Зібров, головний інженер всесвітньо відомого українського стартапу з виготовлення 3D-моделей з дерева “Ugears” Юрій Новіченко, перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, українські письменники й видавці Дмитро та Віталій Капранови та музикант і соліст гурту "Kozak System" Іван Леньо.

Кого підгодовувала викладачка з музики, з ким учитель під час уроків говорив про футбол та кого били капцями — читайте в нашому матеріалі.

"Після її занять я зрозумів: усе можливо", — Юрій Новіченко

Листопад 2015-го. Українським інтернетом миттєво шириться новина про стартап “Ugears”, що випускає дерев'яні 3D-пазли для складання механічних іграшок. Компанія за рекордних два дні на міжнародній платформі зі збору коштів “Kickstarter” збирає 40 тисяч доларів із запланованих 20. “Ugears” виходить на міжнародні ринки і просто миттєво завойовує прихильність покупців та інвесторів. Після феєричного успіху компанія ще тричі збирає десятки тисяч на “Kickstarter”. Усього після 4 виходів на краудфандигову платформу “Ugears” вдалося залучити 840 тисяч доларів інвестицій.

Головний інженер-конструктор Юрій Новіченко в “Ugears” працює з часу заснування. Відповідає за злагоджену роботу інженерів, впровадження нових технологій на виробництві та контролює якість. Каже: з дитинства хотів бути лікарем, однак у школі біологія та хімія просто “не пішли”. Зате завдяки вчительці математики лише за 1,5 року до вступу в університет освоїв чи не всю програму з алгебри та геометрії. Як результат — вступив до Національного технічного університету “Київський Політехнічний Інститут” на бюджет і на все життя пов’язав свою роботу з механікою та кресленнями.

"Без вчительки математики зі 142 школи Інни Анатоліївни я б, напевно, і не став інженером. Її перша усмішка і спокій, з яким ми почали все заново вивчати допомогли мені зрозуміти — не така вона вже й важка та математика. Але найголовніше після занять із нею я зрозумів: усе можливо", — розповідає Юрій Новіченко.

Іншим педагогом, який зіграв велику роль у житті Юрія Новіченка був викладач вищої математики в університеті. Саме він навчив сьогоднішнього головного інженера “Ugears” шукати рішення там, де їх на перший погляд немає, розуміти, а не просто зубрити, та найголовніше — бачити істину в деталях. Адже в техніці найменші міліметрові деталі можуть стати вирішальними аргументами.

"Найголовніше — зробити так, щоб навчання не стало каторгою", — Іван Леньо

22 березня 2017-го. У київському клубі “Atlas” відбулося вручення музичної премії "Селекція" від радіостанції “Джем ФМ”. Синглом 2016 року стає пісня гурту "Kozak System" “Не моя”. Хіт бувлідером чартів протягом рекордних 12 тижнів.

"Kozak System" заснували музиканти, які вийшли зі складу гурту "Гайдамаки". Щороку з 2012-го "Kozak System" представляє українську музику, а заразом і вітчизняну культуру, закордоном. Так, 2013-го музиканти презентують нашу країну на Днях України у Великій Британії, а потім — на фолковій сцені "Przystanek Woodstock" у Польщі. А 2017-го "Kozak System" знайомив із українською творчістю музичних фанатів у США, Канаді, Німеччині та Ірландії.

Вокаліст гурту, Іван Леньо, відомий прихильникам та музичним критикам також як акордеоніст. Кадри з його грою на музичному інструменті стають невід’ємною частиною всіх кліпів гурту, а кожен професійний фотограф має з десяток світлин Івана з акордеоном після концертів. Та якби не підхід вчителя з музичної школи, який крім гри на акордеоні розмовляв про футбол, Іван Леньо замість музиканта міг би стати… спортсменом.

"Мені щастило на вчителів. На кожному етапі мого розвитку траплявся саме той вчитель, який був мені потрібен на той момент. Мій перший вчитель у музичній школі зумів привити любов до інструменту. Бо коли ти тільки починаєш вивчати музику, і коли тобі, восьмирічному, дають абсолютно незнайому й велику річ, таку як акордеон, то найголовніше — це зробити так, щоб навчання не стало каторгою", — згадує музикант.

Його вчитель моментально визначав, коли тоді ще восьмирічний Іван Леньо стомлювався. У такі моменти відкладався акордеон і заводилися розмови про футбол.

"Коли він бачив, що я відпочив, то знову давав інструмент. Я принаймні хоча би зрозумів, що це — не страшно, що акордеон — доволі симпатична музична іграшка, й інколи я навіть раз на рік батькам грав якісь там невеличкі пісеньки чи п’єски", — додає соліст "Kozak System".

Іван Леньо під час концерту / Фото Іван Леньо via Facebook

Іван Леньо під час концерту / Фото Іван Леньо via Facebook

У музичному училищі вже інший викладач навчив Івана Леня бути саме музикантом, а в консерваторії інші педагоги відшліфовували вже набуті навички гри на інструменті. На думку музиканта, дуже непросто бути справжнім педагогом. Адже в кожному з нас — безмежна кількість талантів, тому важливо взяти саме те найкраще, що закладене в кожному з нас.

"Мені, наприклад, вдавалося грати імпульсивну музику, сучасну, модернову, динамічну, технічну. Я дуже не любив всілякі там елегії, сонати, кантати. І мене не примушували бути інакшим, не ламали через коліно", — розповідає Іван Леньо.

"Коли побачив землю з орбіти, то здалося, що урок географії продовжується", — Леонід Каденюк

5 грудня 1997 року. У космічному центрі імені Джона Кеннеді після місії "STS-87" успішно приземляється багаторазовий транспортний космічний корабель "Колумбія". Команда з 6 астронавтів вивела на орбіту науковий супутник "Спартанець-201-4" та провела дослідження з генетики й біології рослин у космосі. До складу команди увійшов Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України.

Після повернення з космосу був помічником президентів та прем’єр-міністрів України в питаннях розвитку авіації та космічної галузі, обирався народним депутатом та публікував власні наукові праці й художні книги. Леонід Каденюк згадує: стати космонавтом вирішив 12 квітня 1961 року. У цей день уперше в світі здійснив політ у космос Юрій Гагарін. Каже: тоді всі мріяли стати космонавтами й бути схожими на Юрія Гагаріна.

"Учителі відіграли величезну роль саме в моїй підготовці до космічного польоту. Бо ті знання, які я отримав у школі, виявилися таким потужним фундаментом для освоєння спочатку професії військового льотчика, потім інженера, льотчика-випробувача, космонавта-випробувача. Я пам’ятаю, коли вже був у космічному польоті і бачив землю з орбіти, то мені здавалося, що урок географії продовжується — такими сильними й ґрунтовними були знання з географії", — розповідає перший космонавт незалежної України.

Команда астронавтів шатлу "Колумбія" з Леонідом Каденюком / Фото Леонід Каденюк via Facebook

Вирішальну роль у житті відіграла вчителька Ніна Андріївна — мати Леоніда Каденюка. Саме вона допомогла тоді ще 16-річному абітурієнту військового училища "додати" рік у свідоцтві про народження.

"Річ у тім, що в училище брали тільки з 17 років. А мені на момент закінчення школи було всього 16. Тому я, склавши всі іспити, мусив чекати ще рік. Однак мені дуже допомогли воєнрук та моя мама, які пішли, скажімо так, майже на злочин, поставивши неправильний рік у документах. При цьому, моя мама дуже не хотіла, щоб я був космонавтом — вона вважала надто небезпечною цю професію. Та все ж постійно дуже допомагала", — додає Леонід Каденюк.

 

"І не тому, що він нас бив капцями, хоча й бив…", — брати Капранови

4 лютого 2004 року. Дмитро та Віталій Капранови разом з іншими колегами-письменниками під стінами Кабінету міністрів спалюють рукопис свого нового роману. Акція стала протестом проти державного бюджету, ухваленого урядом, згідно з яким книговидавнича справа узагалі мала б припинити свою діяльність. Однак спалення книги набуло широкого розголосу — і за 6 місяців Кабмін змінив розподіл статей у бюджеті.

Брати Капранови, починаючи з 1990-х, ведуть крім письменницької та видавничої активну громадську діяльність. Зокрема, в 1999-му вони перші в Україні заснували конкурс гостросюжетної літератури "Золотий бабай". Нині Дмитро та Віталій Капранови випускають літературну газету "Друг читача", засновують нові літературні премії та нагороди, а майже кожна їхня книга стає бестселером. Та виявляється, якби не бабуся-вчителька, педагог з музики, "дуб"-воєнрук та тренер з боротьби, вони б могли не стати письменниками й видавцями.

"Найсвітлішим, напевно, вчителем був тренер з боротьби. І не тому, що він нас бив капцями. Хоча й бив, а тому, що зробив з нас справжніх чоловіків", — згадують брати Капранови.

Чималий вплив мав на письменників їхній воєнрук, який сам стверджував, що хлопці мають готуватися до суворої дійсності та розуміти, що не всі люди можуть іти назустріч, а більшість — узагалі "дуби".

"На запитання нашої мами, чому він такий "дуб" непохитний, воєнрук казав: "А ти що думаєш твоїм хлопцям у житті все буде маслом мазане? Хай знають, що не всі справедливі. Тому ми на все життя запам’ятали, що не всі люди чесні та щирі, а деякі ще й "дуби", — додають брати.

 

"Підгодовувала, приносила бутерброди, чайок", — Павло Зібров

27 квітня 2016 року. Український Інтернет "підриває" відеокліп Павла Зіброва та гурту "Плюшевый Бруклин" під назвою "Польська залізниця лова-лова". Усього за кілька днів відео збирає сотні тисяч переглядів, а користувачі пророкують Зіброву нову хвилю шаленої популярності. І не помиляються. У березні 2017-го в прокат виходить комедія українського виробництва "Інфоголік", в якій одну з ролей віддали відомому співаку, а його новий кліп "Викраду", презентований 25 вересня, буквально в лічені дні збирає майже півмільйона переглядів.

Такими успіхами Павло Зібров завдячує насамперед своїм вчителям. Наприклад, перша вчителька в музичній школі-інтернаті імені М. В. Лисенка Вікторія Станіславівна Занчковська опікувала майбутнього співака та на вихідні забирала з гуртожитку додому.

"Вона мені мамку замінила. Підгодовувала, приносила бутерброди, чайок. Забирала на суботу чи неділю з інтернату додому, щоб я міг покупатися у ванній, а не душ там якийсь холодний у гуртожитку. Вона була мудрим вчителем. Знала, що коли ти займаєшся в класі, то це одне, треба бути суворою і вимогливою. Але коли урок закінчувався, вона ставала справжньою мамою", — згадує Павло Зібров.

У консерваторії педагог Віктор Іванович Курін підтримав бажання співати (а не грати на контрабасі) вже дорослого, 27-річного, абітурієнта.

"Завдячуючи саме йому я став вокалістом. Він мене не ламав, не робив з мене оперного співака. Віктор Іванович мене виховав і направив у моєму житті", — додав співак.

"Вона розвинула в мені любов до вирішення складних завдань", — Лілія Гриневич

Свою вчительку математики згадала й міністр освіти та науки Лілія Гриневич. За її словами, саме Марія Іванівна навчила Гриневич вирішувати складні завдання.

На формування моєї особистості вплинули всі мої педагоги — вихователі, вчителі, викладачі. Однак найбільше — Марія Іванівна. Саме вона розвинула в мені любов до вирішення складних завдань. Думаю, сміливо можна сказати, що це визначило мою долю на роки вперед. Дякую Марії Іванівні, дякую усім педагогам!” — написала Лілія Гриневич на своїй сторінці у Facebook. 

Поширити у соц. мережах: