Під час Глобального тижня медіаграмотності Фільтр, національний проєкт з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України, спільно з програмою USAID «Мріємо та діємо» та проєктом «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність», які виконуються IREX, провів національний тест з медіаграмотності. Ознайомитися із правильними відповідями на тест, а також поясненнями до них, можна нижче.
Питання 1. Ви натрапили на таку новину в мережі. Якою буде ваша перша реакція?
А) Скоріше поділюся новиною в чатах з друзями, рідними та колегами, щоб вони остерігалися потенційних місць скупчення павуків.
Б) Як справжній арахнофоб зачинюся в кімнаті й нікуди не виходитиму.
В) Репостну новину в соцмережах і порекомендую поширювати далі, щоб якомога більше людей дізналося про небезпеку.
Г) Пошукаю інформацію про це на інших каналах, спробую знайти першоджерело, спробую з’ясувати, чи це не фейк.
Правильна відповідь Г.
Новини, які базуються на вирваних із контексту заявах або спекулюють на страхах людей, можуть бути частиною пропагандистських маніпуляцій. Окремий випадок укусу павука не є підтвердженням нашестя, а згадки про теорії змови, як-от американські біолабораторії, часто використовуються для дезінформації. Тому важливо критично оцінювати такі новини і перевіряти їх через надійні джерела.
Питання 2. Яке з цих повідомлень НЕ є маніпулятивним?
Пояснення
Правильна відповідь В.
Часто медіа, канали в соцмережах та інші ресурси використовують маніпулятивні публікації з сенсаційними заголовками для привернення уваги користувачів та підбурення інтересу до новини, спонукаючи перейти за посиланням або поширити інформацію.
Серед особливостей маніпулятивних публікацій:
провокаційні, клікбейтні заголовки; текст, фото та відео, які викликають сильні емоції (страх, гнів, радість тощо); відсутність посилання на джерело або використовуються посилання на неавторитетні, анонімні ресурси; використання перебільшених або сенсаційних тверджень; граматичні помилки і погана якість тексту; одностороння подача інформації, хибна аргументація; використання цифр і статистики, які не підкріплені джерелами.Питання 3. Ви натрапили на таке повідомлення у Telegram-каналі. При натисканні на посилання відкривається інший канал. Які твердження, на Вашу думку, є правильними?
А) В описах до Telegram-каналів використовують назви відомих міжнародних організацій, отже цим каналам можна довіряти.
Б) Присутня реклама сторонніх каналів через клікбейтний заголовок.
В) На скріншотах — достовірні повідомлення від українського новинного каналу.
Г) Повідомлення відповідає журналістським стандартам.
Пояснення
Правильна відповідь Б.
Наведений на скріншотах приклад — один із методів реклами Telegram-каналів. У пошуках виплати, про яку йдеться в публікації, людина може підписатися на десятки новинних джерел. А поміж тим — на боти, які надсилатимуть нагадування, що ви й досі не забрали свою виплату! І все почнеться знову — нові канали, нові обіцянки виплат, які нічого не дають.
Кожна підписка на Telegram-канали, що публікують дописи сумнівної якості, засмічують вашу інформаційну стрічку. До того ж, частина з них можуть виявитися відверто шкідливими.
Питання 4. Якому з вказаних першоджерел у новині НЕ можна довіряти?
Пояснення:
Правильна відповідь В.
Кожна новина повинна містити чітке посилання на першоджерело. Важливо перевіряти, щоб це джерело було надійним, а в його публікаціях не містилося суб’єктивних суджень або маніпуляцій. Надійні джерела посилаються на перевірені ресурси, як-от наукові публікації, офіційні заяви установ, авторитетні новинні агентства або підтверджені дані. Читайте новини у якісних та відповідальних медіа, які входять до Білого списку українських онлайн-медіа від Інституту масової інформації (ІМІ).
Питання 5. Як виборці можуть захистити себе від маніпуляцій та дезінформації під час виборчої кампанії? Оберіть усі правильні відповіді.
Ситуація:
Під час президентських виборів у соціальних мережах з’являється новина про те, що один із кандидатів має незадекларовані активи за кордоном. Новина швидко поширюється і викликає обурення серед виборців. Пізніше з’ясовується, що інформація була взята зі сумнівного блогу без жодних підтверджень, і жодне незалежне медіа не перевірило ці дані.
А) Завжди перевіряти інформацію в кількох незалежних джерелах, щоб уникнути маніпуляцій.
Б) Ігнорувати всю інформацію про кандидатів, оскільки більшість новин — це дезінформація.
В) Використовувати цифрові інструменти для перевірки фактів та аналізу надійності джерел.
Г) Залишати коментарі до всіх підозрілих новин, щоб привернути увагу до можливих маніпуляцій.
Пояснення:
Правильні відповіді – А і В.
Рекомендації для захисту від маніпуляцій та дезінформації під час виборів:
Питання 1. Яке з тверджень щодо ролі інфлюенсерів (лідерів думок) у соціальних мережах є правдивим?
А) Інфлюенсери завжди поширюють правдиву інформацію.
Б) Інфлюенсери впливають на думки та поведінку своїх підписників через контент, який вони створюють та просувають.
В) Інфлюенсери працюють як модератори контенту в соцмережах.
Г) Інфлюенсери, у яких багато підписників, дають надійні рекомендації.
Пояснення:
Правильна відповідь Б.
Роль інфлюенсерів (лідерів думок) у соціальних мережах визначається тим, що вони впливають на думки та поведінку своїх підписників через контент, який створюють та просувають. Проте інфлюенсери не завжди дають надійні рекомендації та не завжди поширюють правдиву інформацію. Тому важливо критично оцінювати інформацію, перевіряти її з різних джерел та не покладатися виключно на одну думку – навіть якщо в цієї людини багато підписників або вона викликає у вас цілковиту довіру.
Питання 2. У стрічці Facebook Ви натрапили на такий допис. Визначте, з якими цілями можуть поширювати такі публікації? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Підвищення охоплень на сторінці для подальшого просування контенту, зокрема й маніпулятивного.
Б) Поширення контенту з розважальною метою.
В) З метою популяризації батьківства.
Г) Зниження схильності аудиторії до критичного аналізу ШІ-згенерованого контенту.
Пояснення:
Правильні відповіді А і Г.
Часто подібні сторінки з патріотичними назвами та постами не мають жодного стосунку до України. Проте за допомогою емоційних дописів нарощують кількість підписників, а потім в стрічку можуть “вкидатися” пости на зовсім інші теми.
Також за допомогою таких дописів визначають аудиторію, вразливу до певного типу інформації. Більше про це читайте в дописі від “НотаЄнота”.
Питання 3. Які ознаки можуть вказувати на те, що перед вами бот, а не реальна людина? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Акаунт публікує або коментує дуже часто, іноді кожні кілька хвилин.
Б) На сторінці акаунта немає особистого контенту, натомість є безліч репостів.
В) Акаунт має багато особистих фотографій, фото реального кола друзів, публікації професійного характеру.
Г) Неспівставні дата реєстрації і кількість публікацій (до прикладу, акаунт зареєстрований лише місяць тому, а вже має кілька сотень публікацій).
Пояснення:
Правильні відповіді А, Б, Г.
Щоб відрізнити бота від реальної людини у коментарях, слід звернути увагу на кілька ключових моментів:
Загальність чи специфічність відповіді: боти часто пишуть поверхневі, загальні відповіді, які не відповідають на конкретні питання або не стосуються теми обговорення. Перевірте граматику та структуру речень: боти можуть робити повторювані помилки або використовувати штучні, неприродні фрази. Перевірте профіль користувача: профіль бота зазвичай не містить особистої інформації, особистих фото чи дописів або ж містить переважно репости. Часто видно, що акаунт створений нещодавно або має підозрілу кількість друзів чи підписників.Питання 4. Перед вами кілька скріншотів із заголовками відео на YouTube, які виглядають сенсаційними та перебільшеними. Як називається цей маніпулятивний прийом?
А) Фішинг.
Б) Діпфейк.
В) Клікбейт.
Г) Спам.
Правильна відповідь В.
Клікбейт – це маніпулятивний прийом, коли заголовки відео або статей спеціально створюються сенсаційними або перебільшеними, щоб привернути увагу і змусити людей перейти на них. Часто такі заголовки не відображають реального змісту матеріалу або спотворюють його. Важливо розпізнавати клікбейт, щоб уникнути поширення неперевіреної або неправдивої інформації і не стати жертвою маніпуляції.
Питання 5. Ви хочете розповісти світу про наслідки чергового російського обстрілу та обираєте, яке фото додати в допис. Який із двох варіантів ви оберете?
А) Оберу перше фото, оскільки воно виглядає більш емоційним і драматичним та краще передає переживання українців.
Б) Оберу друге фото, оскільки воно фіксує події, що відбулися насправді.
В) Поширю обидва фото.
Г) Поширю те фото, яке набрало більше лайків на інших сторінках.
Правильна відповідь Б.
Використання згенерованих ШІ зображень для того, аби говорити про війну, може призвести до емоційної втоми у глядачів і недовіри до контенту про війну. До того ж російська пропаганда активно використовує кейси з ШІ-згенерованими зображеннями про війну: мовляв, усі фото трагедій в Україні – це фейк і постанова, адже раніше українці вже “попалися” на поширенні ШІ-згенерованих зображень про війну.
Реальні фотографії, які документують справжні події, мають набагато більшу силу впливу, оскільки вони показують правду та не спотворюють реальність.
Питання 1. Ви знайшли в Інтернеті фото, яке хочете використати у своєму проєкті, пості або статті. Як ви повинні діяти, щоб не порушити авторське право? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Додам підпис «фото з відкритих джерел» або «фото з Інтернету».
Б) Використаю Google-пошук за зображенням, щоб знайти першоджерело фото та його автора, і вкажу цю інформацію в публікації.
В) Використаю фото без дозволу, якщо це фото з великого новинного видання, такого як Reuters або The Guardian.
Г) Перевірю умови використання контенту на сайті видання, з якого взято фото, і виконаю всі необхідні вимоги.
Правильні відповіді Б і Г.
Зробити підпис до світлити «фото з відкритих джерел» або «фото з Інтернету» не є гарантією дотримання авторського права. Тож перш ніж використовувати фото, важливо знайти його першоджерело та автора за допомогою цифрових інструментів – наприклад, Google-пошук за зображенням. Якщо фото належить великому виданню, як-от Reuters чи The Guardian, необхідно ознайомитися з їхніми умовами використання контенту й діяти відповідно до них, наприклад, заповнити форму або зазначити відповідні посилання. Використання фото без дозволу, особливо з великих новинних видань, може порушувати авторські права і призвести до юридичних наслідків.
Питання 2. Перед вами новини з такими заголовками. Оцініть, чи є вони коректними з погляду мови безбар’єрності? Якщо ні, то як би ви їх змінили? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Заголовки коректні й не потребують змін.
Б) Слова «глухий», «глухонімий» та «людина з вадами слуху» слід замінити на термін «людина з особливими потребами».
В) Некоректно вживати «глухий», «глухонімий» та «людина з вадами слуху», слід використовувати терміни «людина з порушеннями слуху» або «людина з повною / частковою втратою слуху».
Г) Потрібно замінити терміни «глухий» та «глухонімий» на «людина з вадами слуху».
Пояснення:
Правильна відповідь В.
Використання термінів «людина з порушеннями слуху» або «людина з повною / частковою втратою слуху» замість «глухий чи глухонімий» є більш коректним, адже ставить на перше місце людину, а не її захворювання. Краще уникати фраз на кшталт «людина з вадами/недоліками/дефектами», «людина з обмеженими можливостями» (бо кожна людина має певні обмеження) або «з особливими потребами» (бо всі люди по-своєму особливі і некоректно виокремлювати людей з порушеннями слуху/зору тощо).
Питання 3. Який з наведених нижче коментарів у соцмережах є найбільш коректним способом висловити незгоду з автором публікації або показати, що вам не до вподоби певний тип контенту?
Пояснення:
Правильна відповідь В.
Щоб висловити незгоду з автором публікації або показати, що вам не до вподоби певний тип контенту коректно, варто дотримуватися кількох простих правил:
Будьте ввічливими, висловлюйте свою думку стримано. Фокусуйтеся на аргументах, а не на особистостях. Замість критики особистості автора, зверніть увагу на конкретні тези або факти, які вас не влаштовують. Підтвердіть свою незгоду конкретними аргументами або джерелами, щоб ваша відповідь була конструктивною. Уникайте емоційно забарвлених висловлювань та хейту. Використовуйте спокійні, нейтральні фрази, щоб уникнути агресії.Ці прості кроки допоможуть висловити свою думку без конфліктів і хейту, а також підтримати конструктивний діалог.
Питання 4. Чи є коректним поширення фото наслідків атак одразу після обстрілів, якщо на ньому не можна ідентифікувати точне місце влучання? (Приклад на фото). Оберіть усі правильні відповіді.
А) Так, адже з фото не зрозуміло, куди саме влучила ракета.
Б) Ні, навіть якщо місце влучання не ідентифікується, фото може містити метадані, які дозволять ворогу дізнатися точну геолокацію та коригувати наступні удари.
В) Можна, адже ворог використовує для атак конкретні координати, а також бачить інформацію на супутникових знімках.
Г) Ні, бо деталі на фото, як-от будівлі чи ландшафт, можуть допомогти ворогу ідентифікувати місце влучання.
Пояснення:
Правильні відповіді Б і Г.
Важливо проявляти обережність при розповсюдженні фото з наслідками ворожих обстрілів. Навіть якщо місце влучання не ідентифікується, фото може містити метадані, які дозволять ворогу дізнатися точну геолокацію та коригувати наступні удари. Метадані – це інформація, що супроводжує зображення: дата, час, координати GPS та інші дані, які можуть бути вкрай важливими для ворога.
Питання 5. Ви натрапили на подібний заголовок у стрічці новин. Визначте, чи є він коректним із погляду гендерної рівності. Оберіть усі правильні відповіді.
А) Заголовок є коректним і жодним чином не суперечить гендерним нормам.
Б) Цей заголовок посилює гендерні стереотипи про те, що певні професії належать виключно чоловікам.
В) Заголовок є некоректним, правильно вживати фемінітиви для забезпечення гендерної рівності.
Г) Заголовок коректний, адже використання чоловічого роду передбачає узагальнення.
Пояснення:
Правильні відповіді Б і В.
Використання фемінітивів у новинах та публікаціях є важливим, оскільки вони підкреслюють рівність і сприяють підвищенню видимості жінок у різних професійних сферах. Фемінітиви відображають реальність, у якій жінки займають активні ролі в суспільстві, та дозволяють уникати знеособлення жіночих досягнень, що раніше було звичним через використання лише чоловічих форм професій і посад.
Фемінітиви запобігають дискримінації за ознакою статі, адже використання лише чоловічих форм може призводити до знецінення жінок у суспільстві.
Питання 1. Як можна охарактеризувати цю публікацію? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Новина підкріплена фактами чи статистичними даними.
Б) Публікація містить маніпулятивний заголовок для привернення уваги.
В) Наявне підозріле посилання на продовження тексту.
Г) У новині вказано думку експерта з відповідною кваліфікацією.
Д) Наявні емоційні зачіпки, що провокують перейти за посиланням, використано прийом «магічності».
Правильні відповіді Б, В, Д.
Ознаками фейкових або маніпулятивних публікацій є:
Провокаційні, клікбейтні заголовки, які привертають увагу, щоб спонукати читача до швидкого поширення інформації без перевірки. Текст, фото та відео, що викликають сильні емоції, як-от страх, гнів або радість. Такі матеріали змушують людей швидше реагувати і ділитися контентом, не задумуючись про його достовірність. Відсутність посилань на авторитетні джерела: можуть використовуватися анонімні або неавторитетні ресурси, які неможливо перевірити. Перебільшені та сенсаційні твердження або викривлені факти. Граматичні помилки та погана якість тексту. Одностороння подача інформації та хибна аргументація, ігнорування інших позицій або спотворення фактів.Питання 2. Ви натрапили на новину про те, що Україна нібито продає електроенергію за кордон. На підтвердження цього автори новини прикріпили лист – його буцімто написав очільник «Енергоатому» Петро Котін міністерці клімату та довкілля Польщі Пауліні Генніг-Клоске. Які кроки варто зробити, щоб розпізнати, чи справжній цей документ? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Перевірю, чи документ містить офіційні реквізити, такі як водяні знаки, серійні номери або інші засоби захисту.
Б) Перевірю, чи документ надано офіційними джерелами, як-от державні установи або авторитетні ЗМІ. А також чи правильно вказані посади, імена та прізвища посадових осіб.
В) Зверну увагу на текст документа: якщо є граматичні або орфографічні помилки, це може свідчити про підробку.
Г) Довірюся документу, якщо його поширюють у кількох каналах одночасно.
Правильні відповіді А, Б, В.
Ознаки підробленого документа:
Розмиті або нерівні межі тексту. Це може бути ознакою того, що текст був доданий або змінений за допомогою графічного редактора. Граматичні або орфографічні помилки. Офіційні документи зазвичай проходять ретельну перевірку, тому помилки в них є підозрілими. Печатки та підписи. Якщо печатки або підписи виглядають неприродно, мають розмиті краї, це може свідчити про фальсифікацію. Невідповідний стиль і шрифт. Офіційні документи мають певні стандарти стилю та шрифту. Якщо документ не відповідає цим стандартам, це може бути ознакою підробки. Відсутність офіційних реквізитів: Водяні знаки, серійні номери та інші засоби захисту зазвичай використовуються в офіційних документах. Їхня відсутність може вказувати на підробку.Питання 3. Ви підписались на канал всесвітньо відомого медіа. Логотип та назва збігаються, проте цей канал може бути фейковим. Як ви переконаєтесь, що це дійсно офіційна сторінка медіа? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Перейду на офіційний сайт медіа і пошукаю посилання на відповідну соцмережу або месенджер.
Б) Пошукаю канал через внутрішній пошук у Телеграмі.
В) Спитаю у друзів, чи вони б довіряли такому каналу.
Г) Проаналізую, чи немає в каналі сумнівної реклами та чи є активна аудиторія.
Правильні відповіді А і Г.
Щоб визначити справжність телеграм-каналу варто:
Перевірити на офіційному вебсайті організації/установи: дізнайтеся, чи є там посилання на Telegram-канал. Це один з найнадійніших способів підтвердити, що канал є офіційним. Перевірити кількість підписників: велика кількість підписників може свідчити про популярність каналу, але не завжди гарантує його достовірність. Оцінити активність та частоту публікацій: регулярні публікації та активне обговорення можуть бути ознакою того, що канал підтримується справжніми адміністраторами. Перевірити, чи має канал знак верифікації: це може бути маркером того, що канал офіційний і належить певній організації або особі.Питання 4. Ви натрапляєте на відео, де нібито український високопосадовець емоційно коментує ситуацію в країні та закликає всіх громадян виїжджати за кордон. Як ви можете дослідити, чи це відео є достовірним? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Якщо людина на відео має гарну репутацію – я довірятиму їй.
Б) Перевірю, чи опубліковане це відео на офіційних сторінках цієї особи та державного органу, який вона представляє.
В) Пошукаю ознаки діпфейку, як-от незвична синхронізація губ, неприродній рух обличчя, аномалії в текстурах шкіри, некоректне освітлення.
Г) Оціню відео за коментарями та вподобаннями користувачів.
Правильні відповіді Б і В.
Можливі ознаки діпфейку, на які слід звернути увагу:
Синхронізація губ. У діпфейках часто буває помітна несумісність між рухом губ і звуком. Рух обличчя та міміка. Неприродні, ривкові або асиметричні рухи обличчя можуть вказувати на діпфейк. Люди на справжніх відео здебільшого мають плавну та природну міміку. Текстура шкіри. У діпфейках текстура шкіри може бути занадто гладкою або розмитою. Справжня шкіра переважно має нерівності, пори та інші дрібні деталі. Освітлення. Аномалії в освітленні, наприклад, неприродні тіні або їх відсутність, різниця в освітленні на різних частинах обличчя, яка не зумовлена освітленням на фото, можуть бути ознаками діпфейку. Розмиття, мерехтіння або дивні збої в зображенні під час руху обличчя можуть також свідчити про те, що перед вами діпфейк.А) Фото 1 згенероване ШІ, а фото 2 — справжнє.
Б) Фото 2 згенероване ШІ, а фото 1 — справжнє.
В) Обидва фото несправжні.
Г) Обидва фото справжні.
Правильна відповідь Б. Фото 1 справжнє. Авторка портрету — фотографка Carin Deben. Фото 2 згенероване в нейромережі Midjourney. На те, що це фото згенероване за допомогою ШІ, можуть вказувати такі деталі: неприродня текстура шкіри, погляд, ідеально симетричні зморшки на обличчі.
Відрізнити ШІ-згенеровані фото від реальних стає дедалі важче через вдосконалення технологій штучного інтелекту. Алгоритми ШІ здатні точно імітувати текстури шкіри, волосся, світло і тіні, що робить портрети, згенеровані ШІ, такими, що майже не відрізнити від справжніх фото.
Для додаткової перевірки скористайтеся інструментами для перевірки автентичності зображень. Наприклад, інструмент AI or Not аналізує різні аспекти зображення та дозволяє користувачам швидко дізнатися, чи має фото ознаки генерації штучним інтелектом.
Також звертайте увагу на ключові ознаки, які можуть допомогти візуально визначити фото, створене в ШІ:
Текстура шкіри. Згенеровані обличчя можуть виглядати занадто гладкими або мати неприродню текстуру: без видимих пор чи зморшок, дуже симетричну тощо. Симетрія та пропорції. ШІ часто створює обличчя з надмірною симетрією, що часто не є характерним для реальних людей. Освітлення та тіні. Неправильне або неприроднє освітлення може бути ознакою того, що обличчя згенероване. Справжні фотографії мають природні тіні і освітлення. Деталі обличчя. Звертайте увагу на очі, зуби та інші дрібні деталі, наприклад – аксесуари. В згенерованих обличчях вони можуть виглядати дивно або неприродно.Питання 1. Ви натрапили на повідомлення, у якому пропонується перейти на сторонній сайт й отримати грошові виплати від відомої міжнародної організації. Як перевірити, що цей ресурс справжній?
А) Перевірити дизайн сайту: якщо він виглядає професійно, то йому можна довіряти.
Б) Перевірити посилання на сайт через пошукову систему, а не за наданим у повідомленні посиланням, та пошукати відповідну інформацію про грошові виплати на сторінці міжнародної організації.
В) Ввести свої персональні дані на сайті, а потім перевірити, чи не було зловживань.
Г) Довіряти сайту, якщо він має логотипи відомих організацій або брендів.
Правильна відповідь Б.
Шахрайські сайти часто копіюють дизайн і логотипи відомих організацій, щоб викликати довіру у користувачів. Однак справжній сайт можна знайти через пошукову систему, ввівши його назву самостійно. Введення персональних даних на фішингових сайтах може призвести до втрати коштів, тому важливо завжди перевіряти інформацію через офіційні джерела.
Питання 2. Вам потрібно створити надійний пароль для нового облікового запису. Як ви це зробите? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Використаю комбінацію «123456» або «password» для простоти запам’ятовування.
Б) Використаю свій день народження або ім’я як основу для пароля.
В) Складу пароль на основі фрази-коду, де перші літери кожного слова будуть основою пароля, і додам спеціальні символи та цифри.
Г) Перевірю надійність пароля через сервіси, такі як Have I Been Pwned або How secure is my password?
Д) Використаю один і той же пароль для всіх своїх облікових записів, щоб не забути його.
Правильні відповіді В і Г.
Застосування одного і того ж пароля для різних облікових записів створює серйозну загрозу для безпеки, адже якщо один пароль буде зламаний, зловмисники зможуть отримати доступ до всіх ваших акаунтів. Щоб уникнути цього, важливо створювати унікальні складні паролі та уникати використання загальновідомих комбінацій або особистої інформації. Використовуйте фрази-коди як основу для паролів, а також перевіряйте їхню надійність через спеціалізовані сервіси, як-от Have I Been Pwned або How secure is my password.
ВАЖЛИВО! Перевірка пароля через сервіси не дає 100% гарантії безпеки, але є важливим доповненням до загальних заходів безпеки.
Більше про безпечні паролі до облікових записів читайте у спецпроєкті від Національного банку України та Держспецзв’язку.
Питання 3. Ви перебуваєте у громадському місці, наприклад, у кафе, і хочете приєднатися до доступної мережі Wi-Fi. Які заходи безпеки слід врахувати? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Використаю мобільний інтернет від свого оператора замість загальнодоступного Wi-Fi.
Б) Вимкну автоматичне підключення до загальнодоступних мереж Wi-Fi на своєму пристрої.
В) Здійсню банківську операцію через загальнодоступний Wi-Fi, адже це зручно.
Г) Використаю VPN-сервіс для шифрування даних під час підключення до загальнодоступної мережі Wi-Fi.
Правильні відповіді А, Б, Г.
Використання загальнодоступних мережам Wi-Fi є небезпечним, оскільки вони часто не захищені належним чином. Шахраї можуть використовувати їх для перехоплення ваших конфіденційних даних, як-от паролі, банківські дані або повідомлення. Щоб убезпечити себе, краще використовувати мобільний інтернет або VPN-сервіси для шифрування вашого трафіку. Також важливо вимкнути автоматичне підключення до загальнодоступних мереж, щоб уникнути випадкового підключення до небезпечної мережі.
Щоб дізнатися, що таке VPN і як ним безпечно користуватись, рекомендуємо до прочитання статтю Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Питання 4. Ви отримали повідомлення з проханням підписати петицію щодо присвоєння звання Героя України загиблому захиснику або захисниці. Посилання на петицію виглядає підозріло. Що ви зробите, щоб убезпечити себе? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Перевірю, чи посилання веде на справжній сайт петицій: petition.president.gov.ua.
Б) Авторизуюсь на сайті петицій через свій WhatsApp, щоб швидко підписати петицію.
В) Поділюся посиланням з друзями, щоб вони теж могли підписати петицію.
Г) Перевірю, чи сайт петицій просить авторизуватися через електронний підпис або Дію, а не через соцмережі чи месенджери.
Правильні відповіді А і Г.
Для фішингових атак часто використовують чутливі та емоційні теми, як-от петиції на підтримку загиблих Героїв, щоб виманити у вас особисту інформацію або доступ до ваших акаунтів.
Завжди перевіряйте посилання та способи авторизації, перш ніж підписувати петиції або ділитися ними з іншими. Авторизація через WhatsApp або інші месенджери на сайті петицій не є офіційною і може призвести до того, що зловмисники отримають доступ до вашого акаунту або інших особистих даних. Також не поширюйте підозрілі посилання без попередньої перевірки.
Питання 5 . Ви реєструєтеся на новому сайті або встановлюєте новий застосунок на свій смартфон. Як ви можете захистити свій цифровий слід? Оберіть усі правильні відповіді.
А) Надаю доступ до своєї телефонної книжки та фотоальбому, щоб швидше пройти реєстрацію.
Б) Переглядаю налаштування приватності, щоб визначити, хто може бачити мою інформацію.
В) Читаю, яку інформацію сайт або застосунок хоче отримати від мене під час реєстрації.
Г) Реєструюся лише на тих сайтах і встановлюю лише ті застосунки, яким довіряю.
Правильні відповіді Б, В, Г.
Захист цифрового сліду є важливим для вашої безпеки в інтернеті. Коли ви реєструєтеся на нових сайтах або використовуєте застосунки, важливо переглядати налаштування приватності та бути обачними щодо того, яку інформацію ви надаєте. Не варто давати доступ до конфіденційних даних, таких як телефонна книжка чи фотоальбом, якщо в цьому немає потреби. Крім того, завжди обирайте надійні сайти та застосунки, яким ви довіряєте, і уникайте використання однакових паролів для різних облікових записів, щоб мінімізувати ризики зламу ваших акаунтів.
{{read_more|Читайте також| 6585, 6575}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram