Спартак Суббота, кандидат психологічних наук (PhD), психіатр та психотерапевт, нині працює над серією методичок з практичними порадами про надання психологічної допомоги й підтримки інших та себе.
Перша методичка – про допомогу під час переживання таких симптомів як галюцинації, апатія, ступор, нервове тремтіння, плач, істерика та інші.
«Найкращий спосіб опанувати себе, особливо в екстремальних умовах – це допомогти тим, хто? власне, потребує допомоги. Саме тому я підготував методичку? в якій розповів про можливі складні психологічні стани людини та покрокові дії, які варто робити у такі моменти. Методичка розрахована на те, щоб кожен з нас був готовим до різних ситуацій, не піддавався паніці та розумів, як підтримати інших. Оскільки ніщо не робить нас настільки сильними, як небайдужість та допомога людям», – сказав Спартак Суббота.
У методичці спеціаліст дає поради як, наприклад, діяти при нервовому тремтінні. Для початку дає перелік ознак цього стану: сильне тремтіння всього тіла або його частин, яке триває досить довго й виснажує організм. Щоб подолати конкретно цей стан, потрібно за можливості посилити тремтіння – потрясти за плечі 10-15 секунд, продовжувати розмовляти з людиною, а опісля спробувати вкласти спати.
Решту порад можна завантажити за лінком.
У другій методичці він зібрав поради та правила психологічної підтримки в екстремальних ситуаціях та пояснив, як підтримувати дітей.
«В екстремальних умовах дуже важливо мати навички психологічної допомоги як собі, так і близьким. Правильні техніки та слова допоможуть зберегти світлий розум навіть у стресових ситуаціях. Якою б не була ваша спеціалізація, на сьогодні ви можете стати для когось — рятівником або психологічним помічником. Тому я підготував поради, які допоможуть вам надати допомогу людям, які її потребують. Особливо хочу звернути увагу на підтримку дітей. Оскільки ми не можемо їх захистити повною мірою від психотравмуючих ситуацій, але можемо мінімізувати їхні наслідки. І пам'ятайте: допомога іншим робить нас сильнішими», — сказав Спартак Суббота.
У другій методичці спеціаліст пояснив, як говорити про війну з дітьми дошкільного віку, школярами та підлітками. Адже для кожної вікової групи інформація та її формат подачі має бути різним. Для дошкільнят можна певні речі пояснювати у формі гри, для дітей шкільного віку можна частково озвучувати інформацію, але в усіх випадках варто запевнювати дітей: це – тимчасово. Також з дітьми можна й варто проговорювати й власні емоції. Не істерити, але пояснити, що ви відчуваєте.
Методичку двома мовами можна завантажити за лінком.
Третя методичка містить поради призначені для психологів та рятувальників — про те, як говорити й працювати з жертвами безпосередньо в критичних ситуаціях чи одразу після них.
Насамперед потрібно пам’ятати, що потерпілим чи людям, які перебувають під завалами чи ізольовані від зовнішнього світу, варто надати екстрену «інформаційну терапію». Люди, які пережили аварію, руйнування житла чи іншу катастрофу, не можуть адекватно оцінювати реальність до того моменту, поки їм не надали допомогу. Тому необхідно першочергово зменшити почуття страху.
«У кризових ситуаціях від страху гине більше людей, ніж від впливу реального руйнівного фактора. Тому дуже важливо сказати людині, що допомога вже йде, зовнішній світ намагається зробити все можливе, аби її врятувати. Натомість потерпілим потрібно постійно намагатися давати знати про себе: стукати по арматурі, трубах, залізу, але не по бетону», — пояснює Спартак Суббота.
Хоч це й досить складно, але в ізоляції потрібно по максимуму зберігати спокій. Це — один із головних засобів для порятунку, наголошує психіатр. Також не намагатися евакуюватися із завалів самостійно. Бо зсередини не видно зовнішніх руйнувань і намагання вийти можуть призвести до нових уламків, зсувів чи іншої небезпеки.
Яку інформацію варто донести до постраждалих:
Необхідно максимально заощаджувати свої сили;
Бажано перебувати із закритим очима. Це дозволить наблизити себе до стану легкої дрімоти та допоможе зекономити фізичні сили;
Дихати треба повільно, неглибоко і через ніс. Це дозволяє економити вологу й кисень в організмі та кисень довкола;
Подумки повторювати фразу: «Я абсолютно спокійний(а)» 5-6 разів з проміжками до 15-20 секунд. Це допоможе зняти внутрішню напругу та домогтися нормалізації пульсу, артеріального тиску та самодисципліни;
Вивільнення з «полону» може зайняти більше часу, ніж хочеться потерпілим. Будьте мужніми та терплячими. Допомога йде до вас.
Після таких травматичних подій людям варто пропрацювати їх з психологом, щоб не нести ці травми в майбутнє. В який спосіб це краще зробити також описано в методичці.
Завантажити третю методичку за лінком.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram