Як вчитися так, щоб знання залишилися в пам’яті надовго, а не зникли наступного дня? Це запитання цікавить не лише студентів, а й психологів, освітян та когнітивістів. Більше того, вони активно шукають відповіді, і на сьогодні вже доведено кілька стратегій ефективного навчання. З цього матеріалу від EdEra ви дізнаєтесь про таку стратегію, як конспектування і отримаєте відповіді на питання, як конспектувати: на комп’ютері або від руки і що робити з нотатками після заняття.
В цих матеріалах читайте про інші ефективні навчальні стратегії – поєднання, чергування, повторення та формулювання запитань до матеріалу.
Конспект дозволяє виокремити та занотувати важливу інформацію, а також зберегти її на зовнішньому носії (папері або комп’ютері). Однак, якщо ви будете вести нотатки під час заняття, це може відволікати від процесу сприйняття та обмірковування матеріалу. То чи потрібен конспект взагалі?
Дослідження доводять, що так. Студенти, які ведуть конспект, зазвичай, демонструють кращі результати ніж ті, хто не робить нотатки під час занять. Повторення конспекту перед тестуванням також позитивно впливає на оцінку.
Коли ви слухаєте лекцію, працює ваша робоча пам’ять. Це вид короткострокової пам’яті, який відповідає за сприйняття та обробку інформації. Якщо ви тільки слухаєте, робоча пам’ять працює над пасивною обробкою інформації. Тобто, ви приділяєте увагу лекції та розумієте почуте.
Коли ви слухаєте лекцію та пишете конспект, робоча пам’ять працює над активною обробкою інформації. Щоб зробити нотатку, необхідно вдумливо слухати та виокремлювати основні думки. Це вже потребує активного аналізу матеріалу, а не пасивного прослуховування.
Отже, коли ви пишете конспект, то активно обробляєте інформацію. А це сприяє ефективнішому навчанню. Це підтверджує і наука. Зокрема, аналіз 225 досліджень, які порівнювали ефективність пасивного прослуховування лекцій та активних форм навчання. Виявилося, що активні форми значно ефективніші за пасивні.
Щоправда, конспектування працює тоді, коли ви дійсно аналізуєте почуту інформацію та занотовуєте найважливіше. Якщо ж ви переймаєтеся лише тим, щоб записати якомога більше, робоча пам’ять не працює над активною обробкою інформації, а конспект перетворюється на транскрипт (дослівний запис).
Читайте також Ефективні навчальні стратегії: Повторення
Існує багато способів вести конспект, але ефективність різних форматів поки що мало досліджена. Тому найкраща стратегія — обирати формати, що зручні саме для вас. У нагоді стане ресурс, який розробив Університет Джеймса Медісона, – інтерактивний англомовний сайт із порадами стосовно ведення конспекту.
На сайті перелічені основні складнощі, з якими стикаються студенти під час ведення конспекту. Потрібно обрати ту, що заважає саме вам. За відповідним посиланням ви знайдете формат конспекту, який допоможе подолати цю перешкоду. Наприклад, якщо ваші нотатки неструктуровані та їх складно зрозуміти, варто звернути увагу на стратегію Корнелла (Cornell Notes). За посиланням ви знайдете покрокову інструкцію щодо застосування стратегії.
У цьому відео розповідається про 5 способів ведення конспекту. Саме його рекомендує переглянути MIT на початку своїх онлайн-курсів.
Загалом, способи ведення конспекту умовно поділяють на лінійні та нелінійні. Обидва можуть бути ефективними або неефективними. Все залежить від того, як ви їх використовуєте.
Ліворуч — лінійний формат ведення конспекту. Теми та нотатки оформлені у вигляді послідовного списку. Праворуч — нелінійний формат. За допомогою схеми зображено ієрархію тем і понять.
Наприклад, якщо ви записуєте історичні події, краще робити це в хронологічному порядку (лінійний формат конспекту). Саме він допомагає встановити послідовність матеріалу. Нелінійний формат дозволяє сформувати зв’язки між різними концепціями. Він теж може підійти для нотаток з історії, однак не для хронології, а для причин і наслідків певної події.
До речі, згадана стратегія Корнелла дозволяє поєднувати лінійні та нелінійні формати записів. Цю стратегію названо на честь Корнелльського університету (Cornell University), де її й створили. На сайті університету опублікована покрокова інструкція, якщо ви хочете використати цю стратегію.
Конспект за методом Корнелла:
Розділіть аркуш на три частини. У правій широкій частині робіть нотатки під час лекції. Незабаром після лекції запишіть запитання та ключові слова до нового матеріалу в колонку ліворуч. Запишіть підсумки та висновки до нового матеріалу в нижньому розділі.Існують два глобальних підходи до ведення конспекту. Можна записувати за лектором слово в слово (non generative note-taking). А можна перефразовувати, узагальнювати та зображувати зв’язки між концепціями (generative note-taking). Саме другий метод передбачає активну обробку інформації. Дослідження показали, що він ефективніший за транскрибування (записування під диктовку) лектора.
Однак залишається запитання: на чому вести конспект? Адже «власними словами» можна робити нотатки і на папері, і на комп’ютері. Відповідь з’явилася в 2014 році. Дослідники порівнювали результати студентів, які вели конспект на комп’ютері та на папері. З’ясувалося, що перевага однозначно на боці паперу. І не тільки тому, що під час роботи за комп’ютером люди швидше відволікаються.
Навіть якщо вимкнути всі можливі повідомлення, конспект на комп’ютері працює менш ефективно. Він все одно більш дослівний, адже люди друкують швидше, ніж пишуть від руки. А отже, можуть занотувати більше (згадуємо про non generative note-taking). Дослідження показало, що електронні конспекти містять більше слів ніж паперові, а відсоток дослівного транскрибування лектора в електронному конспекті вищий.
Тобто, коли студенти ведуть конспект на комп’ютері, вони переходять до пасивного транскрибування лектора. Так втрачається активна обробка інформації, і це негативно впливає на навчання.
Результати тестування студентів у дослідженні, яке порівнювало електронні та паперові конспекти. Темно-сірий стовпчик — це група студентів, які вели конспекти на папері. Їх результати виявилися кращими як для фактичної, так і концептуальної інформації.
Тож надавайте перевагу паперу та пишіть нотатки своїми словами. Тоді ваша робоча пам’ять працюватиме над обробкою інформації, а не над простим записуванням слів, що сприймаються на слух.
У наступному матеріалі ще кілька порад щодо ведення конспектів учням і вчителям.
Читайте також Ефективні навчальні стратегії: Формулювання запитань до матеріалу
Photo by ConvertKit on Unsplash
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram