“Кожен учень кожної школи, коледжу та університету заслуговує якісної освіти, зокрема й громадянської”.
Уявіть ідеального громадянина світу. Складно? Мабуть, через те, що єдиного такого образу не існує. Так само не існує єдиного розуміння, якою має бути громадянська освіта. Кожна країна сама визначає, якою вона хоче бачити своїх громадян.
“Нова українська школа” спільно з громадською організацією “МІНЗМІН” розпочинає серію публікацій “Громосвіта по світу”. У ній розповідатимемо про підходи до громадянської освіти в різних країнах. Цей текст – про США.
Сполучені Штати Америки – це демократична країна, в якій надзвичайно цінують свободи та права людини. Для США важливо, щоб громадяни долучались до суспільних процесів. Досягти цього допомагає громадянська освіта, в основі якої – три взаємопов’язані аспекти:
Цінності та чесноти: кожен має відчувати відповідальність перед державою та поважати гідність і права інших; Знання: розуміння структури державного управління, державотворчих процесів, реформ, загальних суспільних понять; Навички: практичний досвід залучення в демократичні процеси: участь у виборах, ”спілкуванні” з державними інституціями.Існує думка, що недостатня увага та нерозуміння, якою має бути громадянська освіта, – одна з причин нестабільної політичної ситуації у США.
Деякі цікаві факти:
Відповідно до опитування 2016 року, лише 26% американців могли назвати три гілки влади у США. Хоча 77% опитуваних думали, що знають це. На останніх виборах США явка була найнижчою з 1996 року – 55%. У 2019 році рівень довіри суспільства до уряду був 17%.Демократія (з грецької – “влада народу”) не може існувати, якщо громадяни не вірять у неї. Але, крім віри, необхідно, щоб вони знали, як її будувати та підтримувати. І це розуміння формує, насамперед, шкільна освіта.
США – це федеративна держава, яка складається з 50-ти штатів та федерального округу Колумбія. Хоча Міністерство освіти визначає стратегічні пріоритети для освітньої політики в державі, кожен штат проводить її самостійно.
Здебільшого, лише учні старшої школи (10-12 класи) вивчають громадянську освіту, і, за статистикою, 90% з них обирали хоча б один такий курс. Але знову-таки, усе залежить від освітньої політики окремих штатів. Більшість вимагають принаймні один обов’язковий курс, який стосується громадянської освіти, або навіть кількох. 17 штатів вимагають навіть складати випускний іспит із громадянської освіти (American citizenship).
Цікаві факти:
Кожен штат стверджує, що вивчення Конституції має бути включене у програму школи. Тому не дивно, що ще в 2010 році 97% випускників говорили, що вивчали громадянську освіту чи врядування у школі. Найбільш поширені такі предмети громадянської освіти: Civiсs (громадянська освіта ), US government (Урядування США) та Problems and Prospects of Democracy (Проблеми та перспективи розвитку демократії). Ці предмети охоплюють частково вивчення історії державотворення, певних аспектів права, розуміння ролі США у світі та механізмів демократії. У штаті Айдахо освітня політика спрямована на інтеграцію громадянської освіти в кожний предмет суспільних наук, починаючи від дитячого садочка і до 12 класу. У деяких школах для учнів є обов’язкове волонтерство, щоб на практиці долучатися до активного громадянства.Більшість шкіл пропонують позаурочну діяльність, завдяки якій учні навчаються лідерства та співпраці одне з одним.
Більшість штатів у розробці програм для громадянської освіти рекомендують використовувати 10 практик:
Доносити зрозумілу для школярів інформацію. Важливо це робити, наприклад, не з погляду, що таке демократія, а пояснювати, чому це важливо і що сприяло її встановленню. Обговорювати сучасні події, суперечливі питання – міграцію, глобальне потепління, безпеку. Дискусія сприяє появі інтересу в дітей до суспільних процесів та проблем. Розробляти проєкти, спрямовані на вирішення проблем, з якими часто стикаються діти та їхні сім’ї. Залучати до позакласної діяльності для розвитку лідерських навичок та командної роботи. Забезпечити шкільне самоврядування. Такий метод сприяє заохоченню творити зміни та шукати методи, як це зробити. Моделювати демократичні процеси та процедури. Наприклад, проводити вибори на рівні класу/школи. Моделювати засідання парламенту або міжнародних організацій, як ООН, Рада Європи, ЄС. Медіаграмотність – навички, які дають розуміння, як впливати на громадську думку через медіа та як відрізняти фейкові й маніпулятивні новини. Дружній до учнів навчальний процес, де думку кожного враховують, є командна робота, рефлексії та самостійний аналіз своїх помилок та успіхів. Проведення рефлексії – навчання емпатії, розуміння своїх емоцій та цінностей. Сприятлива і мирна атмосфера в школі та відсутність булінгу.Тобто в теорії громадянська освіта, яка викладається з урахуванням цих методів, надає базові навички, цінності та знання, згадані вище. Але на практиці все зовсім інакше. Є кілька проблем, які також можна вважати актуальними і для України:
По-перше, усе менше й менше молодих людей, а особливо іноземців та учнів зі слаборозвинених шкіл у віддалених регіонах, отримують якісну громадянську освіту.
По-друге, більшість штатів не заохочують використовувати у структурі програм із громадянської освіти практичні методи участі та залученості. Серед них: моделювання, кейс-стаді, медіаграмотність, реалізація проєктів, навчання емпатії, розуміння своїх емоцій та цінностей. Такий підхід до освіти вчить дітей розуміння того, що громадянська позиція означає на практиці та як навчитися розуміти своє місце у спільноті.
Важливу роль у забезпеченні якісної громадянської освіти все ж відіграють учителі, від яких залежить, наскільки цікаві та змістовні уроки. І тут допомагають громадські організації, які розробляють інтерактивні та цікаві освітні матеріали. Наприклад, найбільш популярний ресурс – сайт ICivics, який містить багато ігор, розроблених планів уроків, презентацій.
Але також велику роль відіграє залученість батьків. Їхнє завдання – слідкувати, наскільки школа приділяє увагу громадянській освіті. Тому перед навчальним роком вони мають поцікавитись, чи вивчають їхні діти предмети, пов’язані з громадянською освітою.
У США сформувався образ “ідеального” громадянина, і система освіти спрямована на виховання активних та відповідальних громадян, які:
розуміють суспільні проблеми та працюють над знаходженням розв’язань до них; долучаються до спільнот, волонтерських рухів, громадських організацій; співпрацюють з іншими в атмосфері взаємоповаги та взаєморозуміння; беруть участь у виборах; слідкують за новинами й сучасними подіями у світі та мають свою позицію; розуміють механізми впливу на установи, які представляють їхні інтереси.Досвід США переконує, що громадянська освіта є основним інструментом у навчанні “маленьких змінотворців” принципів суспільного устрою. А від того, чи її ефективно та системно використовують, залежить, наскільки легко громадяни інтегруються у спільноти і наскільки відповідально ставляться до своїх обов’язків перед державою.
Вікторія Омельяненко, аналітикиня громадської організації “МІНЗМІН”