Хатні обов’язки не лише дозволяють підтримувати порядок в домі, але є й інструментом формування особистості. Хатня робота, будь то прибирання чи поливання квітів, є запорукою працьовитості та відповідальності малюка. Дитина стає самостійною та вчиться розподіляти свій час. Окрім того, малюк засвоює багато нових навичок, які стануть у нагоді в дорослому житті.
До 2 років
Коли малюк починає ходити, він вже може виконувати найпростіші завдання. Наприклад, попросіть його під час складання іграшок подати вам якусь з них. Нехай для початку він приноситиме по одній іграшці. Згодом переходьте до складніших дій: хай дитина візьме ведмедика чи качечку і покладе в коробку. Так маля навчиться складати за собою іграшки на місце. Задля заохочення, наприклад, можете наголошувати, що «іграшки йдуть спати» або, що їх треба поскладати, щоб не загубились.
До 3 років
У трирічному віці дитина здатна скласти за собою одяг, поставити взуття на місце. Часто дітвора рветься допомагати на кухні, під час прибирання тощо. Не можна їм цього забороняти. Так, це займе більше часу, ніж ви б робили певну справу самі. Але тоді дитина буде знати, що їй довірять. Нехай малюк принесе вам ганчірку, познайомиться з пилососом (уявіть, що це машинка чи ракета і покатайте на ньому дитину).
До 5 років
У такому віці діти можуть робити багато різних справ: застилати постіль, витирати пилюку, доглядати за домашніми тваринками (наливати воду та насипати корм), допомогти накривати на стіл. Але при цьому за дитиною все ще потрібний нагляд, особливо з крихким посудом та ножами. Не засмучуйтесь, якщо дитина виконує не все ідеально, для початку достатньо буде, наприклад, перетягування ковдри та подушки на потрібне місце. Не вказуйте дитині на недоліки, краще покажіть, як потрібно робити правильно і зверніть на це увагу.
Часто діти, особливо ті, які люблять воду, хочуть допомогти мити посуд. Поставте біля себе табуретку для малюка, але стежте, щоб він не впав. І мийте посуд разом. Показуйте дитині, як потрібно правильно мити тарілки і чашки, але перед тим заберіть усі гострі предмети та крихкий посуд з мийки. Для заохочення купіть дитині власні кольорові губки та плин для миття посуду з приємним запахом.
До 7 років
Ближче до семирічного віку у дитини уже повинен бути сформований список власних обов’язків, які закріплені лише за нею. Прибирання власної кімнати, поливання квітів, миття посуду після себе, розкладання одягу в шафу. Краще встановити графік виконання цих завдань, наприклад, прибирання щосуботи.
До 10 років
Дитина уже зможе прибрати за собою, стежити за власним виглядом, виносити сміття, ходити за покупками, мити посуд і навіть зварити макарони чи кашу.
Проте не завжди так легко підштовхнути дитину до хатньої роботи, тому пропонуємо кілька правил, які дозволять навчити дитину порядку та не відіб’ють бажання займатися домашніми справами.
Власний приклад. Чи добре це, чи погано, але першим вчителями завжди є батьки. Оскільки дитина левову частку часу проводить вдома з родиною, то саме батьки є для неї прикладом, і малюк намагається наслідувати їх. Тому, якщо ви хочете змусити дитину прибрати іграшки, а самі розкидаєте речі по квартирі, не сподівайтесь, що дитина виконуватиме ваші прохання. Чудово, якщо ви підтримуєте порядок вдома і до прибирання залучені усі члени родини рівноцінно. Тоді малюк сам схоче взяти участь у цій «сімейній акції»
Спершу навчання. Перед тим, як попросити дитину допомогти, спершу навчіть її. Покажіть, як правильно мити посуд, як користуватись пилососом чи скільки води лити у квітку. Тоді малюк зможе робити все правильно.
Постійність. Щоразу у дитини повинен бути перелік справ, які а нею закріплені. Це не обов’язково одна і та ж сама робота. Час від часу змінюйте види завдань, але пам’ятайте, що потрібно завжди мати якесь завдання, щоб не втрачати інтерес до хатньої роботи. Нехай дитина сама вибирає щотижня, що робитиме.
Похвала. Не забувайте похвалити малюка навіть за найменшу допомогу. Дитина любить почувати себе потрібною. І якщо в неї виходитиме щось, то вона ще більше зацікавиться в тому чи іншому виді праці.
Заохочення і покарання. Потрібно заохочувати малюка до роботи. Але не обов’язково це робити іграшками чи солодощами. Можна запропонувати дитині подивитися ще один мультфільм чи погуляти довше, мотивуючи це тим, що вдвох ви швидше впораєтесь з роботою і залишиться більше часу на дозвілля. Але головне, хатні завдання – це не покарання, це обов’язок. Якщо ж малюк відмовляється виконувати хатні обов’язки, заохочуйте його. Для прикладу, запропонуйте змагання, хто швидше поскладає іграшки в коробку. Хто програє – присідає 10 разів. Але пам’ятайте – ви і малюк рівні. Тому, якщо не виконуєте своїх зобов’язань, дитина має право змусити вас поприсідати.
Читання. Поштовхом для дитини активуватися можуть стати казки та різні історії, де описується як діти допомагали батькам у господарстві («Попелюшка», «Пані Метелиця», «Дванадцять місяців»).
Гра. Діти сприймають хатні обов’язки спершу як гру, і лише в шкільному віці починають усвідомлювати потребу у прибиранні тощо. Тому і потрібно ставитись до домашніх завдань як до гри. Катайте дитину на пилососі, вкладайте спати іграшки тощо. Коли оголошуєте час прибирання, говоріть це радісно, використовуйте віршики чи пісеньки. Але зважайте на настрій дитини, якщо він поганий, краще відкласти хатні обов’язки.
Власність. Кожна дитина повинна мати власний куточок, особисті речі, за які несе відповідальність. Це може бути іграшка, власна поличка з одягом чи ціла кімната. Нехай малюк сам порядкує зі своїми речами. А батькам не слід влаштовувати генеральне прибирання у кімнаті дитини без її відома. Ви лише спрямовуйте дитину, показуйте, як правильно класти речі в шафу, щоб було зручно тощо.
Хатні обов’язки дисциплінують малюка. Це допоможе йому краще концентруватися і спростить виконання шкільних завдань.