За даними Міжнародної асоціації дислексії 12% населення мають дислексію. Дислексія визначається як стійка нездатність опанувати навичку читання при нормальному рівні інтелекту в оптимальних умовах навчання.

Факторами розвитку дислексії можуть слугувати: патології вагітності та пологів, генетичні особливості, порушення мовленнєвого розвитку, органічні ураження мозку, ліворукість.

Для читання необхідний достатній рівень розвитку мовлення, фонематичного слуху, просторових уявлень, зорового сприйняття.  Якщо якась із цих сфер не розвинута до певного рівня, дислексія має ту чи іншу форму:

Фонематична – діти плутають літери подібні за звучанням, пропускають склади та слова. Часто супроводжує мовленнєві розлади. Семантична – техніка читання на достатньому рівні, але дитина не запам'ятовує сенс прочитаного, не може переказати. Аграматична – проблеми узгодження слів за відмінками, родами, числом. Мнестична – недостатньо засвоєно зв'язок між буквами і звуками, що вони позначають. Діти плутають літери через низький рівень зорової пам'яті. Оптична – слабкість зорового сприйняття. В процесі читання плутають рядки, погано орієнтуються в тексті, на сторінці, присутня “дзеркальність”. Дитина може читати справа наліво, не може знайти початок речення, абзац.

Діагностику при підозрі на дислексію проводять невролог, логопед та психолог. Для цього підбирають текст, що відповідає віковим нормам, серію слів, літер. Під час читання та переказу тесту фіксують наявні помилки. Також діагностують загальний рівень розвитку та мотивованість до навчання. Недоліки читання у дітей першого року навчання виникають через несформованість читання та не потребують корекційної роботи.

Підозрюючи дислексію у дитини батьки можуть звернутися до інклюзивно-ресурсного центру, психолога чи логопеда. У Києві рекомендуємо звертатися до мовленнєвих центрів. Там  проводять діагностику паралельно логопед та психолог. Вчитель може рекомендувати батькам звернутися до шкільного психолога.

Не існує ліків проти дислексії. Для психолого-педагогічної корекції підбирають вправи для розвитку недорозвиненої функії. Задачі враховують форму дислексії та підбираються таким чином, щоб мати опору на сильну аналізаторну систему. Наприклад, при порушенні зорового сприйняття навчають дитину завжди проговорювати при читанні.

При оптичній формі дислексії використовують вправи для розвитку зорового сприйняття, уваги, пам'яті. Це різноманітні лабіринти, коректурна правка, задачі на знаходження відмінностей у малюнках, відновлення малюнка по пам'яті, відтворення за зразком. Для засвоєння образу літер корисно ліпити їх з пластиліну, складати із паличок. Графічні диктанти допоможуть з розвитком просторових уявлень. Якщо важко утримувати рядок, закривають текст нижче аркушем паперу, або “віконечком для читання”.

Фонематична дислексія потребує роботи логопеда. Корисні вправи на розпізнавання звуків у слові, звуковий розбір слів, підбір слід до звукових схем. Дитині пропонують показати картку, в назві якої є певний звук, складати слова з літер. Зараз багато настільних ігор для мовленнєвого розвитку. Цікавими можуть бути “магічні диктанти” для розвитку слухової уваги. Вчитель читає текст, учень має помітити собі речення піктограмою або серією малюнків. Пізніше за малюнками складають розповідь та відтворюють текст.

При семантичній дислексії читання автоматичне – сенс прочитаного не сприймається. Корисно складати план тексту перед переказом, виконувати словникову роботу, використовувати мнемотаблиці.

Позбавитись дислексії зовсім вдається рідко. Задача навчання – мінімізувати вплив розладу на навчання. Наразі існує декілька спеціальних шрифтів для людей з дислексією – Dyslexie, Read Regular, Delicious, які полегшують читання та розповсюджуються безплатно

В Україні дислексія може бути причиною для інклюзивного навчання. Найближчим часом будуть впроваджені адаптовані підручники та букварі. Оформлення інклюзивного навчання вимагає багато часу та зусиль батьків, але є важливою складовою ефективного навчання. Для прикладу: дитина з дислексією, має проблеми з читанням та письмом. Але навчається за загальноосвітньою програмою та успішно вивчає дві іноземні мови. Програма модифікована таким чином, щоб особливості сприйняття не були перешкодою до навчання. Такі діти часто мають талант у музичній сфері, мистецтві, архітектурі.

Оскільки діти з дислексією не мають інтелектуальних порушень — можуть отримати вищу освіту та вести звичайне життя. Вони потребують збільшення часу на виконання екзаменаційних завдань та тестових завдань (шрифт, міжрядковий інтервал тощо). Зараз такі проблеми можна подолати використовуючи електронні книжки, аудіопосібники та інші комп'ютерні засоби навчання.

{{read_more|Читайте також| 5180, 4953}}

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Поширити у соц. мережах: