Osvitanova.com.ua

З перших днів існування БеркоШко (з 2011 року) ми розмовляли з дітьми про сприйняття світу, емоції, обговорювали суперечливі неоднозначні теми, але в окреме заняття зібрали їх не одразу.

Спершу в нас був курс “Творче мислення”, деякі ідеї до нього брали з книг Ю. Гатанова, окремо був курс “Спілкування”, де обговорювали різноманітні способи передачі інформації і емоцій – від міміки і мови жестів, до симболонів і семафорної абетки.

Але приблизно на третій рік існування проекту, “Теревені” сформувались як повноцінний курс занять і практик з розвитку мовлення і мислення. Дуже важливо не лише закликати дітей мислити коректно і не боятись висловлювати свої думки, це варто тренувати.

Теревені мають два основні напрямки розгортання:

рефлексія, розпізнавання власних емоцій, емпатія, конфліктологія;

обговорення різних культурних, соціальних, етичних аспектів існування людства.

Деякі теми виринають зрідка, зазвичай спричинені прочитаним чи побаченим: як то клонування людей чи правопорушення, завоювання космосу чи політична ситуація в країні. А інші теми переосмислюються постійно: здатність домовлятися, довіра, ревнощі, сексуальний розвиток і вибір свого шляху в житті.

Під час будь-якого обговорення ми намагаємось дотримуватись таких правил:

Викладати свою думку стисло, але водночас достатньо повно;

Обґрунтовувати висловлені твердження;

Вислуховувати думку співбесідника;

Підтримувати обрану тему обговорення, не перескакуючи на недоречні відгалуження. За умови втікання думки, вміти згадати початкову тезу і продовжити її обговорення;

Вишукувати хибні твердження, у разі незгоди, спростовувати думку опонента, але не переходити на особистості;

Доводити міркування або обговорення до логічного завершення.

Теми для обговорень можна брати з літератури, наприклад, зараз є чудові книги “Велика книга почуттів” Ґжеґож Касдепке, чи серія книг Оскара Бреніф’є, яка виходить у видавництві “Маміно”. Але найкраще обирати теми з життя дітей, що їх хвилює в цей час, які задачі їм потрібно вирішувати.

Шукаючи відповіді на свої запитання, вчимось добирати і аналізувати інформацію:

1. Спершу необхідно пригадати все, що вже знаєш з цього питання.

2. Спробувати сформулювати відповідь на свій розсуд (якщо цей етап пропустити, скоріш за все лише повториш чиюсь відповідь, а не знайдеш власну).

3. Поцікавитись, як це питання висвітлено в книгах, Вікіпедії, на спеціалізованих сайтах тощо (щоб не лише вдовольнятись вже відомими відповідями, а розширювати і поглиблювати знання).

4. Уточнити свою відповідь з урахуванням отриманої інформації.

Обговорюємо джерела інформації:

Найбільш надійними є словники і дорослі енциклопедії.

Дитячі енциклопедії також можуть давати відповіді, але іноді вони дуже спрощені чи навіть можуть містити помилки, тому їх треба перевіряти.

В інтернеті можна знайти майже всі відповіді, але там ще більше неперевіреної інформації і шукати правильні відповіді в інтернеті – це окреме вміння.

Добре вчитись у вчителів – людей, які щось знають з цього питання.

Дуже часто, обговорюючи якусь задачу, діти самі накидують “мозковим штурмом” варіанти рішення і досить лише підсумувати висловлене. Наприклад, коли в нас постало питання: “Як домовитись про одне, якщо всі хочуть різного?”, після обговорення дійшли до таких висновків:

кожний має висловити свої бажання;

вислухати бажання інших;

знайти такі, що можна поєднати;

знайти ті, які хтось хоче, та й інші не проти;

запропонувати щось інше, але цікаве для всіх;

розподілити в часі: спершу одне, потім інше.

І найважливіше – після обговорення і зроблених висновків, перейти безпосередньо до практичного застосування :).

Джерела:

Гатанов Ю. Б.: “Курс развития творческого мышления Иматон для детей 7-10 лет” СПб.: ИМАТОН, 1997. - 59 с. - (Программа "Умное поколение")

Ґжеґож Касдепке “Велика книга почуттів”. - Львів : Урбіно, 2016. - 256 с.

«Велика книга почуттів» у «БеркоШко» http://archive.chytomo.com/place/velika-kniga-pochuttiv-u-berkoshko

Оскар Бреніф’є: “Хто я?”. - Київ: Дух і Літера, Маміно, 2018. - 96 с.

Оскар Бреніф’є: “Що добре, а що погано?”. - Київ: Дух і Літера, Маміно, 2017. - 96 с.

Поширити у соц. мережах: