Як дітей навчати сучасним технологіям по-сучасному, які світові технологічні інновації вже зараз може застосувати кожна школа, та що зробити, щоб вашим дітям привезли у школу електромобіль або навчили користуватися дроном розповів “Освіта Нова” Олександр Лісовський, засновник проекту The Future.news.
The Future.news – це медіа про сучасні технології. Яка ваша мета?
The Future – це не лише медіа ресурс. Ми створюємо кейс-уроки про сучасні технології, які використовують шкільні вчителі на уроках інформатики. Наша мета – достукатись до кожної з 17 тисяч шкіл України, побудувати спільноту вчителів інформатики та забезпечити наших дітей знаннями, які допоможуть їм обрати цікавий напрямок розвитку.
Однак, зараз звертаються й університети з проханням допомогти готовувати майбутніх вчителів інформатики: щоб вони були більш ефективними та сучасними, вже в той момент, коли приходять до учнів в школу.
Тож наразі працюємо як з дітьми-школярами, так і долучаємося до формування майбутніх вчителів інформатики. Життя повне несподіванок.
Сучасні діти – інтуїти в питаннях технологій. Чи не має бути нівельований урок інформатики в школі?
Це не зовсім так. Справді, діти легко розбираються у смартфонах та додатках, які пропонують розваги. Але є дуже багато технологічних речей, у взаємодії з якими нам усім, і дітям зокрема, потрібна допомога. Наприклад, біткоїн – що це таке, як зрозуміти криптовалюту, як вона працює? Або – що таке віртуальна реальність та чим відрізняється від доповненої реальності? Ведуться розмови про те, що у майбутньому будуть самокеровані автомобілі. Як вони працюють? Магія?
Багато новітніх технологій ми вже використовуємо щодня. І ще багато нових з’явиться найближчим часом. Ігнорувати їх вже неможливо.
Це має важливе значення. Адже, часто обмежене коло родини-друзів дитини не дає їй можливості знайти цікавий напрямок для розвитку. Майбутні професії суттєво зміняться. Наприклад, професія водія за 10 років зникне, що є несподіванкою для багатьох. Багато інших професій зникнуть як клас, проте з’являться нові – цікаві, технологічні.
Тому я вважаю, що навчання про технології є надважливим в сучасному світі.
Звучить переконливо. Як формуєте ідеї для уроків?
Відслідковуємо технологічні інновації та обираємо топ-10, які вважаються трендовими. Деякі теми учні або вчителі надсилають як зворотній зв’язок після роботи з нашими матеріалами.
Ми маємо базовий урок про штучний інтелект, а зараз готуємо урок про те, як він може вплинути на наше життя. Протягом останнього року з’явилося багато прикладів впровадження технології штучного інтелекту – від медицини до нерухомості тощо. З’являються все нові, часом незвичні та несподівані приклади використання технології. Цікаво розповідати про це дітями, щоб вони фантазували, куди це все може привести.
Ваш проект існує декілька місяців, і його вже підтримує Міносвіти. Як просувається співпраця?
Ми знайшли людей в міністерстві, які відповідають за середню шкільну освіту і мають сильне бажання зробити дійсно якісну реформу. Більше того, вони готові залучати адмінресурс, щоб допомагати таким проектам, як наш, рухатись вперед. Чому?
Прийнято Закон “Про освіту” та концепцію нової української школи. Він –про напрямок руху. Щоб його втілити у життя, потрібно наповнювати змістом. Наш проект це робить – наповнює змістом один з напрямків навчання. Тому ми отримали широку підтримку, і не лише міністерства. Наприклад, департамент освіти КМДА всіляко підтримує, безпосередньо пропонує школам навчати за нашими матеріалами, запрошує виступати на освітніх конференціях тощо.
Тобто дійсно, в державному апараті є багато активних людей, які в рамках власних повноважень та ресурсів роблять все для покращення української освіти.
Яким є Ваше бачення – як мають змінюватися підходи до освіти в школі? Наприклад, технології змінюються настільки швидко, що навіть Ваші новітні матеріали застаріють за пару років...
Добре, що із прийняттям нового закону школи отримали набагато більше свободи, тому що класична система освіти дуже інертна. Технології рухаються значно швидше. Два роки тому готували презентацію про 3D-друк, і вже зараз половина має бути перероблена, адже з’явились нові можливості, способи друку та приклади імплементації.
Тому потрібно загалом переосмислювати підходи до вивчення технологій.
Існує світова конференція про освіту – WISE, яка проходить в Катарі. Там зустрічаються освітяни звідусіль, діляться інформацію про свої підходи до освіти, нові методи, інновації та результати. Думаю, нам потрібно не винаходити велосипед, а долучатись до міжнародної спільноти і запроваджувати найкращий світовий досвід, бути відкритими до інновацій вже зараз.
На жаль, рівень підготовки вчителів в Україні – недостатній, тому потрібно приділяти увагу не лише запровадженню, але й сприянню у зростанні тим, хто це буде втілювати у школі. Знаю, що “Освіторія” долучається до цього процесу. Маю надію, що цей проект буде підтриманий на державному рівні.
Можете навести приклад світових практик, які хотілося б, щоб було втілено в наших школах, зокрема, у школі, де навчається Ваш син?
Мій син навчається в школі Papaya (Ірпінь), де втілюють багато інноваційних методик.
Що хотілося б мати в кожній школі України – це кейс-уроки. Обирається один предмет чи явище і досліджується з різних сторін. Наприклад, смартфон зі сторони математики, хімії, фізики, економіки. Підхід мотивує дітей мислити широко, а не рамками однієї дисципліни. Цього в моїй школі не вистачало. Дуже радію, що моя дитина може навчатися так.
Перевернуті уроки. Це коли діти вивчають теоретичну частину вдома, а над практикою працюють у школі.
STEM-методологія, розшифровується як science (природничі науки), technology (технологія), engineering (інженерія), mathematics (математика). Діти вивчають явища не окремо, а за допомогою інтеграції всіх п’яти дисциплін у єдиний підхід до навчання.
Дизайн-мислення – методологія, яка дозволяє зробити будь-який проект. Такий підхід може бути імплементований до будь-чого.
Є ще дуже багато сучасних технологій, які коштують недорого, а інколи й безкоштовні. Наприклад, Trello – продукт для планування задач за canvas-методолгією, зручний та простий. Чому у школах його не використовують для проектних робіт? У нашій школі вже використовують.
Є ще одна гарна концепція – Bring Your Device to School. КМДА провела дослідження київських шкіл, яке виявило, що 75% учнів середньої та старшої шкіл мають власні смартфони. За цією концепцією, дітям не забороняють використовувати гаджети у навчанні, а навпаки – спонукають використовувати їх для вивчення фізики, математики тощо. Є спеціалізовані додатки, більшість із них англомовні, що допомогають проводити уроки з використанням смартфонів.
Телефон – це не зло, а інструмент. І лише від нас залежить, чи навчимо ми дітей використовувати його для навчання та розвитку, або ж тільки для розваг.
Все перелічене не складно зробити, але вчителі не завжди готові. У них має виникати бажання розібратися у новому, щоб запровадити в життя. Мені дуже подобається концепція демокартичної школи. Це – про відповідальність, а не про вседозволеність. Життя сучасного світу також про відповідальність. Вже найближчим часом понад 40% людей у США будуть працювати дистанційно. Людина, яка постійно знаходиться під пригніченням, не може працювати самостійно, приймати рішення.
Концепція демокартичної школи вчить, що таке відповідальність, планування, як приймати рішення, вирішувати конфлікти мирним шляхом, вчить про повагу до простору та думки іншого.
Ви як батько відчуваєте зміни у поведінці або характері сина після того, як він почав ходити в Papaya?
Свят лише другий місяць вчиться в “Папая”, і поки що йому важко. До цього чотири роки навчався в інших приватних школах, де за нього вирішували вчителі, який урок наступний, коли перерва тощо. Дуже складно дитині прийняти свободу, а разом з нею і відповідальність, можливість планувати розклад дня. Але бачу, що йому цікаво.
Деякі речі, які були складними для мене у 20 років, син у 11 років сприймає нормально. Це – про комунікацію та інноваційні методи роботи над проектами. Наприклад, у нашій школі, якщо не зрозумів тему, можеш ініціювати окремий урок з викладачем. Або можеш долучити когось зі старшої школи, щоб допомогли розібратись. Це важко уявити у школі мого дитинства.
Або ж у школі використовують agile-методологію, яку наразі використовує більшість ІТ-компаній. Вона мені близька, однак, особисто вивчав її лише декілька років тому. А діти вже зараз практикують щоденні стендапи, спрінти на тиждень, планування в понеділок, ретро у п’ятницю тощо. Дуже цікаво.
Чому ви перевели дитину з інших приватних шкіл?
По-перше, ми змінюємо локацію проживання.
А по-друге, якщо школа декларує методологію навчання та цінності, вона має дійсно впроваджувати їх в життя. Якщо вони говорять, що не підвищують голос на дітей, а мотивують, навчають планувати та досягати цілей, і весь колектив зацікавлений у цьому, то мають дотримуватися цього на практиці, а не лише на сторінках сайту. Коли ж нові вчителі починають підвищувати голос на дитину, а адміністрація школи після серії зауважень, запитань ігнорує їх – це неправильно, так не повинно бути.
Тобто, через вчителя?
Так. Вчитель проводить з дитиною 4-5 годин на день. Це вкрай важливо.
Цікавий факт: лише за минулий рік в Києві відкрилось 50+ нових шкіл. Де вони беруть вчителів? Якої кваліфікації ці вчителі? Це – поки що надскладна тема та проблема освіти.
Ви хочете створити “медіа нового формату”. Як цей напрям діяльності корелюється зі створенням кейс-уроків?
Одна з наших цілей – простою мовою розповідати про технологічно складні речі. Тому окрім матеріалів для дітей та вчителів з інформатики ми у відкритому доступі викладаємо на сайті статті про різні технології. Поки що, як молодий освітній стартап, ми знаходимося у пошуках працюючої бізнес-моделі, поєднуємо формат публічного медіа та освітнього проекту, який працює зі школами. Тестуємо, досліджуємо фідбек аудиторії.
Проект неприбутковий? І чи є бачення, як його монетизувати?
Так. Проект існує за рахунок інвестицій ІТ-компанії MacPaw. Але ми плануємо бути самодостатніми, жити не лише за кошти інвесторів.
Нашим продуктом зацікавились за кородоном і наразі готуємося до масштабування у школи Канади, Китаю та Європи.
Що саме є продуктом?
Підписка на уроки для шкіл. Працюємо над створенням курсу кейс-уроків про нові технології. Собівартість розробки одного кейс-уроку становить приблизно $100. Проте для України плануємо залишити весь проект безкоштовним – соціальним.
Наша мета – створити системний продукт, який може масштабуватись на всю Україну.
За 1,5 місяці офіційного старту до нас долучились 340 шкіл та 24 хоумскулери. Приблизно 30 000 дітей середньої та старшої школи. Це – багато!
Ми думали, що процес йтиме повільніше. Але ми готові до цього, адже немає обмежень, всі матеріали розміщені онлайн.
Долучаються партнери, які готові реально знайомити дітей з технологіями. Наприклад, Dronarium Academy може привезти дрон в будь-яке місто та навчить 100 дітей за день основам пілотування. Це коштує 30 грн з однієї дитини – досить помірно, на мою думку. Є партнер – Oxygen group – який безкоштовно привозить електромобілі у школи Києва.
Ми хочемо відкрити декілька лабораторій при університетах, які готують педагогів. Нас вже підтримали компанії PetCube, Ring Ukraine, LaMetric, Ajax systems, які надаватимуть обладнання для навчання. Зараз домовились з університетом ім. Каразіна у Харкові, і плануємо розширити цей напрямок.
Вам подобається працювати з освітнім продуком та змінювати підходи до навчання?
Мені дуже подобається! Сфера освіти – надихає. Коли є можливість змінювати майбутнє дітей цілої країни на краще, а також є натхнення та суттєва підтримка, чому б не займатись цим?
Дуже цікаво спостерігати, як розвивається проект. Коли він лише в твоїй голові – це одне. А коли починаєш діяти, розповідати про ідею, виявляєш навколо себе дуже багато людей, які мріють про те саме, але кожен йде своїм шляхом до мети.
Треба шукати однодумців, шукати підтримку серед компаній, міністрества, бізнесу тощо... Все можливо! Якщо дійсно робити, а не просто чекати.
Що Вас особисто найбільше цікавить та хвилює у майбутньому?
Кількість змін, які відбуваються зараз та відбудуться найближчим часом, надзвичайно велика. Якщо б ми повернули людей, які жили у 1960 роках на десять років назад, у 1950-ті роки, мало що б змінилося для них. Але коли ми дітям пропонуємо повернутися на 10-20 років назад і говоримо, що мобільних телефонів не було, що ми не могли зв’язатись з батьками immediately, що у нас не було комп’ютерів, інтернету… Що мультфільми ми дивилися по телебаченню лише о 10 ранку в неділю. Треба було тиждень чекати, щоб подивитись наступний мультик! Зараз це виглядає дуже дико. Дітям важко нас зрозуміти. Швидкість змін зростає. Перша технологічна революція (XV-XVII століть) потребувала десятиріччя для змін у суспільстві. Зараз ці зміни займають набагато менше часу. Ще декілька років тому 3Д-друк вважався іграшкою для хіпстерів, а популярність криптовалют – фантазіями.
Майбутнє зміниться досконало. Ми навіть не можемо уявити, наскільки зміниться наше життя в найближчі десять років.
Але що точно станеться – трансформування професій. Багато людей залишаться без роботи. І можливість пристосуватись до нового світу стане цікавим викликом.
Ми живемо в надзвичайно захоплюючий час. І ті зміни, що відбуваються, дуже надихають.
Ірина Порецька, “Освіта Нова”