Не розуміючи, як розвивається мозок дитини, батьки можуть вимагати від неї те, чого вона поки що просто не може робити. Наука про ранній розвиток мозку може стати базою для правильних «інвестицій» у розвиток дитини у майбутньому з пелюшок.  «Освіта Нова» пропонує адаптований переклад статті Гарвардського університету. Ці базові концепції неврології та поведінкових досліджень, створені протягом десятиріч, допомагають проілюструвати, чому розвиток дитини, особливо з народження до п'яти років, є основою виваженого розуму.

 

Основу головного мозку становлять нейрони — функціональні клітини нервової системи. Між їхніми відростками є своєрідні з'єднання - синапси. За допомогою цих контактів нейрони комунікують між собою і можуть миттєво передати інформацію у вигляді імпульсу з однієї ділянки мозку в іншу.  Нейрони формують звивини у вигляді центрів, які відповідають за певні навички. Саме вони поступово “дозрівають” у процесі дорослішання. Наприклад, потилична ділянка містить центри зору, скронева — слуху, а лобна відповідає за мовлення, абстрактне мислення тощо. Роль лобної долі описує Голдберг Елхонон у книзі «Керучий мозок: лобні ділянки, лідерство і цивілізація».

​​​​​​​

Мозок людини починає розвиватися ще в утробі матері. Про внутрішньоутробний та позаутробний розвиток мозку пише Джон Медіна у книзі «Правила розвитку мозку вашої дитини». Об'єм мозку новонароджених дітей становить 25% від мозку дорослої людини. Саме тому вони сплять до 20 годин на добу у перший місяць життя.

 

Мозок бере початок «знизу»

Основна архітектоніка мозку, а саме поява звивин, розвивається в процесі, який починається ще до народження і триває у дорослому житті. Ранній розвиток дитини впливає на якість цієї архітектоніки, встановлюючи міцну основу для навчання, здоров'я і поведінки дитини в майбутньому.

За перші кілька років життя кожну секунду формується понад 1 мільйон нових нервових зв'язків.

Після періоду миттєвого встановлення з'єднання деякі зв’язки «видаляються». У генах цих клітин закладена «програма», яка диктує самознищення. Так ці з’єднання стають ефективнішими.

Першими розвиваються сенсорні шляхи, такі як зір та слух, а також ранні мовні навички та вищі пізнавальні функції. Ранні зв'язки розмножуються, утворюють прості схеми, потім у певному порядку перехрещуються зі складнішими.

Спілкування з дитиною у ранньому періоді формує її здатність говорити

Вчені довели, що одним з основних компонентів процесу розвитку є взаємозв'язок «serve and return» між дітьми і їх батьками та іншими опікунами в сім'ї. Маленькі діти за своєю природою прагнуть до взаємодії через лепет, вираз обличчя і жести, а дорослі відповідають тим же видом вокалізації, тільки за допомогою слів і жестів. За відсутності відповідей або ж якщо відповідь подається в дитячому вигляді, архітектура мозку не формується так, як очікувалося, що може призвести до відмінностей в навчанні та поведінці.

Тому не варто надто сюсюкатись зі своїм малюком.

 

Здатність мозку до розвитку знижується з віком

Мозок у ранньому дитинстві подібний до пластиліну, адже має охопити та засвоїти широкий діапазон нових середовищ. Дозріваючи, мозок стає більш спеціалізованим і зосередженим, при цьому все менше  здатен реорганізовуватися і адаптуватися до нових або несподіваних ситуацій.

Наприклад, за перший рік життя ділянки мозку, які відповідають за сприйняття звуку, налаштовуються на сприйняття мови батьків. Одночасно мозок втрачає здатність розпізнавати звуки інших мов.

Хоча «вікна» для вивчення мови й інші навички залишаються, мозкові схеми все важче змінювати з часом. Така пластичність мозку дитини у ранньому віці означає, що легше і ефективніше впливати на розвиток мозкової архітектури саме в цей час, ніж докладати значущих зусиль для отримання того ж результату пізніше.

Засновник компанії Sony Масару Ібука є автором книги «Після трьох вже пізно». Назва книги є девізом для батьків, які хочуть виховати розумну дитину. Марія Монтесорі у своїй книзі «Методика раннього розвитку» розповідає, що навіть в доволі ранньому для навчання віці дитина може сама обрати, до чого «лежить її душа». Варто лише створити для дитини таке середовище, в якому вона зможе вибрати напрямок. Цей метод орієнтований на великі групи дітей, де з ними працює вихователь.

А от метод Глена Домана, описаний в книзі «Гармонійний розвиток дитини», наголошує на важливості раннього розвитку дітей. Автор пропонує ряд вправ, які дозволяють навчити вчитися. Орієнтовані вони саме на батьків.

Когнітивні, емоційні та соціальні здібності нерозривно переплітаються впродовж всього життєвого циклу

Мозок - взаємопов'язаний орган, і його численні функції існують в багатій координації.

Емоційне благополуччя та соціальна компетентність створюють міцну основу для нових пізнавальних здібностей, а разом вони являють собою фундамент, який складає основу людського розвитку.

Емоційне і фізичне здоров'я, соціальні навички і когнітивно-лінгвістичні здібності, які з'являються в перші роки, є важливими передумовами успіху в школі, а потім в роботі та суспільстві.

Метод, описаний в книзі Масару Ібуки, говорить, що формування кругозору та особистих якостей все одно визначається не тим, наскільки швидко дитина навчилась читати чи рахувати, а тим, в якому середовищі дитина виросла. Увага акцентується на емоційному благополуччі дитини.

Є широкий вибір літератури про дитячу психологію, серед них «Маленькі діти та їхні матері», «Розмова з батьками» англійського психоаналітика Дональда Віннікота, де чітко пояснюється вплив емоційної прив’язаності дітей до батьків на їхнє подальше навчання та соціалізацію.

Саме на важливість позитивних емоцій покладається Сесіль Лупан. Це одна із найвідоміших мам у світі. Вона так само пропонує демократичну школу, проте навчання орієнтоване на розкриття індивідуального потенціалу через гру. Головне — не заставляти дитину дотримуватися певного графіка та досягати ефективності будь-якою ціною. Її методика описана книзі «Повір у своє дитя».

 

Токсичний стресовий вплив пригнічує розвиток мозкової архітектури, що може призвести до проблем в навчанні, поведінці та фізичному і психічному здоров'ї

Хронічний стрес в ранньому дитинстві, викликаний бідністю, насильством або тяжкою депресією матері, може бути токсичним для мозку маленької дитини. У той час як позитивний стрес (помірний, недовгостроковий, фізіологічна відповідь на незручні ситуації) є важливим і необхідним аспектом здорового розвитку, токсичний стрес - це сильна, незакріплена активація системи управління стресом організму. За відсутності буферного захисту підтримки дорослих, токсичний стрес впливає на  процеси організму, які формують архітектуру мозку, яка тільки-но формується.

Мозок, який зазнав токсичного стресу, має нерозвинені нейронні зв'язки в ділянках мозку, що є найбільш важливими для успішного навчання і поведінки як у школі, так і в роботі.

Бретт Доріс написала книгу «Жила-була дівчинка, схожа на тебе», в якій розказує, як допомогти дітям перебороти страхи й тривогу, а також причини виникнення таких явищ. Конфлікт «батьки-дитина» допоможе вирішити Катерина Мурашова в книзі «Ваша незрозуміла дитина» та Олена Алексеєва у «Як зрозуміти дитину».