Ярослав Коваленко, засновник демократичної школи Діксі, за якими принципами могла б працювати демогкратична школа
З 1991 року в Україні проголошена демократія, і всі громадяни мають право голосу, а в школах нас цьому ніхто не вчить. Навпаки, там працює повністю авторитарна, ще царська система, що є прямою протилежністю демократії. Ще делегації з СРСР у США цікавилися, як в Америці влаштовані школи, очікуючи, що вони будуть демократичними, як і країна*. Факт же полягає у зворотньому: школи en masse не є демократичними в жодній країні. Проте в світі вони існують – школи, які вчать демократії, демократичні школи. Їх частка дуже маленька, для прикладу, в Ізраїлі – це 1% дітей, що навчаються в таких школах, в інших країнах – ще менше. В Україні – це близько ста дітей.
Зрозуміти, що таке демократична школа дуже просто. Необхідно просто уявити, що там вчаться не діти, а дорослі. І прийшли вони не з-під палки, а добровільно. Непоганою ілюстрацією буде уявний вечірній клуб за інтересами, що фінансується його учасниками. На його прикладі можна розібратися, як буде виглядати вільна школа. Тож давайте пофантазуємо!
Хтось вчиться танцям, хтось займається йогою, хтось приймає участь у дискусійному клубі, хтось грає в «Мафію». Власне, в будь-який момент можна змінити студію або зовсім її покинути. Як правило, після заняття, бо інші будуть ображатися за порушення основного процесу.
Чоловік прийшов на танці, бо його привела з собою дружина, дружина його прийшла тому, що надивилась «Танців з зірками», самотній програміст прийшов на «Мафію», щоб познайомитися з іншими живими людьми, хтось з дівчат прийшов на аеробіку, щоб триматися в формі, а комусь просто глибоко цікава йога.
Так як учасники самі оплачують послуги тренерів або ведучих, ніхто не буде оплачувати роботу студії, на якій нікого немає. Це є запорукою того, що існуючий склад студій відповідає інтересам клієнтів. І якщо хтось з тренерів не користується популярністю, довго він працювати не буде.
Якщо ти вже можеш дійти до студії або ще здатний запам’ятати, де вона відбувається, ніхто не буде перешкоджати твоїй участі. З іншого боку, якщо твоя поведінка не подобається іншим, група має можливість змусити тебе підкорятися якимось загальним правилам, що розуміються всіма. Наприклад, забороняти участь в роботі тим, хто спізнився, або тим, хто ображає інших.
Якщо на студію парних танців прийшло троє дівчат – буде заняття по жіночій стилістиці, якщо прийшло три пари – буде робота в парах. Якщо на заняття по роботі з комп’ютером прийшли 10 чоловік різного рівня, то й навчання в них буде відрізнятися. Більш досвідчені будуть працювати самостійно над вирішенням складних задач, а викладач буде допомагати літнім пенсіонерам, як спілкуватися по Skype з внуками в іншій країні. Ті, хто прийшов вперше, будуть задавати запитання спочатку сусідам, а вже потім викладачу, і це буде сприйматися нормально всіма учасниками.
Щоб визначати, які студії та викладачі користуються популярністю, яким має бути графік роботи, чи мають бути загальні правила роботи клубу, яким має бути розмір членських внесків чи окремої сплати за студії. За умови, що всі оплачують роботу клубу однаково, рішення мають прийматися так само всіма – або демократичним голосуванням, або делегуванням різних функцій найбільш досвідченим в них.
Так як у всіх є щось таке, чим можна ділитися або вчити.
І студії на 8.30 ранку будуть лише в крайніх випадках та для супермотивованих учасників.
А тепер достатньо в своїй уяві знову змінити дорослих на дітей і ми побачимо звичайну демократичну школу, яких близько 250 в світі та декілька в Україні. Кожен з даних пунктів – справді так і працює в демократичних школах. Це справжні школи, де більшість питань вирішується на загальних зборах дітей та вчителів, і голос дитини дорівнює голосу дорослого. Школи, де немає фіксованої програми для всіх, де можна обирати, чим займатися протягом робочого дня. Школи, де навіть можна не ходити на уроки, якщо не хочеться! Школи, де немає класів, а є різновікові групи дітей, які працюють разом. Школи, де вчителів оцінюють за відвідуваністю їх уроків, і звільняють, якщо до них ніхто не ходить. Де заняття починаються о 10, щоб можна було встигнути погратися або банально виспатися
Тобто все, що потрібно, – це лише збільшити рівень поваги до дітей як до повноправних учасників освітнього процесу та вирішити, що все навчання буде відбуватися лише за власним бажанням учнів. І ви маєте демократичну школу для демократичної країни.
* Джон Тейлор Гатто «Прихована історія американської освіти»
Запрошуємо вас на IDEC Міжнародну конференцію з демократичної освіти, де будуть представлені найпрогресивніші освітні проекти з України та закордону. Київська частина відбудеться 2 та 3 серпня в Українському домі, Вінницька частина 4-8 серпня. Подробиці і реєєстрація за посиланням.
