Osvitanova.com.ua

Педагоги-інноватори активно залучають в навчальний процес різноманітні нові методики. Це дозволяє цікаво й актуально реалізувати збалансовану навчальну програму. Інтегровані уроки для вчителя з досвідом не є чимось незвіданим. Вони давно використовують їх на практиці (колись такі уроки називали бінарними чи комбінованими). Молоді вчителі могли лише чути про таку діяльність. Сьогодні ж Міністерство стимулює школи до участі в експериментальних інтегрованих курсах чи, принаймні, педагогів використовувати міжпредметну інтеграцію під час реалізації навчальної діяльності.

Інтегровані уроки – це міждисциплінарне об’єднання уроків, спрямоване на комплексне пізнання теми, законів, ідей з метою отримання школярами більш поглибленого розуміння тієї чи іншої ситуації.

Якщо розглядати використання інтегрованих уроків у світовій практиці, то можна зробити висновок про популярність такого виду діяльності.

Наведемо декілька прикладів з практики вчителів  США:

У школі міста Ешвілл, Північна Кароліна, школярі отримують математичні навички у танці. Такий спосіб використовують і для вивчення Сонячної Системи. У школах цих міст вчителі реалізують основну навчальну програму через мистецтво. Такий підхід обрано не даремно, він базується на результатах дослідження 1999 року, яке мало назву «Чемпіони змін: вплив мистецтва на навчання». У ньому говориться про те, що постійна участь в мистецьких заходах (музичних, театральних) підвищує успішність у математиці та читанні. Крім того, подібний підхід дозволяє працювати з учнями з так званої групи ризику (діти з проблемних сімей).

Професор університету Маямі (так, вища школа не відірвана від початкової та середньої) Охай Лі, працює з наймолодшими школярами, створюючи невеликі вітрові та дощові станції. Учні пізнають основні закони природи і найпростіші фізичні явища: випаровування, конденсацію, теплову енергію тощо. Після проведення такої роботи рівень знань школярів суттєво підвищився, а навички логічного мислення вдосконалилися. Оскільки класи є, як правило, мультинаціональними, така робота сприяє покращенню комунікативних навичок і підвищенню рівня знань англійської у школярів, для яких вона не є рідною.

У школі Нью-Гейвена, штат Коннектикут, розроблено інтегрований курс для дітей з проблемних сімей. Він охоплює роботу в школі та позашкільні заняття. У позашкільній роботі, яка безпосередньо пов'язана із шкільною програмою, діти навчаються сплачувати податки, вести бізнес, розглядають законодавчі норми та виконують інші цікаві види робіт. Такий підхід робить навчання наближеним до реальності. А в результаті школярі підвищили середній бал з математики та читання.

Вчителі розробляють складну програму, здатну потіснити типовий підхід до навчання. Коли школярі пізнають світ через міждисциплінарні зв’язки, вони розуміють, навіщо навчатися. Навчання – це не просто оцінка у журналі, це адаптація до сучасних реалій.

Як запроваджувати інтегровану навчальну програму?

Це непросте запитання, яке постало перед методистами та педагогами-практиками. Ми наведемо приклад типового плану організації інтегрованого уроку:

Проведіть попередню роботу. Цей пункт передбачає формування команд, визначення думки школярів щодо певної теми, способів викладання та використання різноманітних видів робіт. Шукайте міждисциплінарні зв’язки. Обравши певну тему для вивчення, визначте, з якими предметами інтегруватиметься цей процес. Продумайте можливість розробки учнівських проєктів. Для школярів проєктна діяльність є цікавою, тому не бійтеся, що робота може виявитися надто складною. Визначтесь із системою оцінювання до початку інтегрованого уроку чи теми. Учні можуть використовувати різні методи для реалізації та презентації отриманих знань. Тому стандартна схема оцінювання не підійде, розробіть унікальну систему чи порадьтесь зі школярами. Дозвольте школярам навчати. Наставництво над партнерами з групи допоможе кожному з її учасників отримати більш глибокі знання та повірити у власні сили.

Також варто розрізняти різні напрямки інтеграції. Зазвичай існує декілька класифікацій, більш детально ми зупинимось на тій, що ілюструє ступінь залучення міжпредметних зв'язків.

1. Багатодисциплінарна інтеграція

Вона орієнтована передусім на дисципліни, які організовуються навколо певної теми. Існує багато способів втілення такої програми, відрізнятимуться вони інтенсивністю та насиченістю. Вони мають, як правило, загальношкільний характер.

 

Як правило, використовується більш інтенсивний темп роботи, а задіяна може бути вся школа. Найчастіше заклад об'єднується на окремі підгрупи, відповідальні за реалізацію певного проєкту. Аби організувати їх роботу, необхідно докласти чимало зусиль, зокрема для забезпечення комунікації. Представники кожної з груп (чи вся група) можуть періодично зустрічатись для розробки плану виконання завдання. Така масштабна групова діяльність матиме свої результати:

Об'єднання заради спільної роботи. Повне занурення у процес. Взаємодія учнів не тільки в межах одного класу, а й всієї школи. Засвоєння технологій та різні способи презентації діяльності. Глибоке і всебічне розуміння учнями теми. Підтримування постійного інтересу до актуальних питань сучасності невіддільне від навчального процесу.

Як варіант, можна провести роботу спільно з учителями, які викладають в одному класі. Варто організувати один масштабний проєкт (а не 10 невеликих).

Організація: типові навчальні предмети згруповані навколо вивчення теми. Роль вчителя: фасилітатор, спеціаліст. Сфера: типова навчальна програма. Ступінь інтеграції: помірний. Оцінювання: за нормами кожного з предметів.

Міждисциплінарна інтеграція

Базується на поєднанні споріднених дисциплін (наприклад, читання, письмо та декламація у межах вивчення літератури). Педагог може самостійно чи разом з однокласниками  втілювати ідею в життя чи спільно з колегами. Окремі навчальні предмети відрізняються, проте важливо підкреслити міждисциплінарні зв’язки, завдяки чому розвивається мислення на більш високому рівні.

 

Прикладом такої діяльності є уроки в школі Маямі, про яку мова йшла вище. Учні зосереджуються не просто на явищі випаровування чи вітру, а на природі цих явищ, шукаючи їм логічне пояснення.

Організація: міждисциплінарні зв’язки з розвитком ключових навичок. Роль вчителя: фасилітатор, спеціаліст, натхненник. Сфера: типова навчальна програма з елементами міждисциплінарних зв’язків. Ступінь інтеграції: середній, інтенсивний. Оцінювання: окремо сформована система, що базується на принципах оцінювання в межах окремої дисципліни.

Трансдисциплінарна інтеграція

Спрямована на поглиблення зв’язку навчального процесу та реальних життєвих ситуацій. Програма розробляється з огляду на типові проблеми, які виникають у школярів конкретної місцевості. Завдяки цьому учні розвивають життєві навички, застосовуючи їх у реальному житті.

 

Одним зі способів реалізації трансдисциплінарної інтеграції є проєктне навчання, або STEM, про який ми неодноразово згадували. Учні та вчителі обирають тему для дослідження, що базується на інтересах школярів з прив’язкою до планування навчального процесу.

Пропонуємо найпростіше завдання з тих, що ви можете зробити: спільно з дітьми сплануйте проєкт покращення облаштування класу. Це кропітка робота – від ідеї до пошуків шляхів реалізації. Згодом можете вийти на масштаби школи чи взагалі міста.

Організація: використання навчальних дисциплін, реального контексту та проблемних запитань. Роль вчителя: спеціаліст, співавтор ідеї та партнер у реалізації. Сфера: реальне життя, проблемні питання. Ступінь інтеграції: змінний, залежно від теми. Оцінювання: окремо сформована система.

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки й групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Поширити у соц. мережах: