Data?1537874814

Тема індивідуальної освітньої траєкторії для дитини є дуже актуальною сьогодні, як для експертів освітнього ринку, так і для батьків. Це не дивно, оскільки система освіти, як в нашій країні, так і у світі, швидко і драматично змінюється, а пропозиція освітніх продуктів і різних їх форм – невпинно росте. Легко заплутатися в інформації  і важко приймати такі важливі для успішного майбутнього дитини рішення. Ми очікуємо, що вже за рік-другий офіційно з’явиться «професія майбутнього» – менеджер з освітніх траекторій. Тож хотілося б простими словами розказати, що таке індивідуальна освітня траекторія та я к її будувати.

Як будується індивідуальна освітня траекторія

Фактично, індивідуальна освітня траєкторія є вивіреним шляхом, маршрутом дитини з точки «А» у точку «Б». Вона будується на двох головних складових. Перша – це певна діагностика дитини: визначення, де вона є зараз з точки зору її знань, вмінь, вподобань, інтересів та побажань. І друга – візія батьків майбутнього образу своєї дитини: якою людиною вони її бачать, якими компетенціями, навичками та рисами характеру вони хочуть, щоб дитина оволоділа.

Траекторія передбачає цілий перелік освітніх і не лише активностей та закладів, інструментів, інституцій тощо, і плану руху між ними у часі. Експерт, який будує траєкторію, радить родині і дитині, що і коли потрібно включити до цього плану. Школа є лише одним із елементів траекторії. Частину завдань реалізовують у ній. Інші – поза школою, ще інші – наприклад, через участь у лідерській програмі, через освітні подорожі, через заняття у спортивних секціях, через створення проектів із соціальної відповідальності (для вступу у хороший закордонний ВНЗ це є обов’язковим пунктом сьогодні).

Однозначно, для успіху важливі усі сторони цього процесу: тьютор або експерт, який вміє будувати траєкторію, дитина – як головний суб’єкт процесу (не об’єкт, наголошуємо), і батьки – як візіонери і замовники.

У DEC life school ми маємо глибокий досвід роботи з індивідуальним навчальним планом дитини. Це один із елементів освітньої траєкторії дитини – саме для школи.

Визначаємо вихідну точку траекторії

Для побудови індивідуального навчального плану ми спочатку діагностуємо дитину через активне спостереження за нею, за її поведінкою у командній діяльності та в індивідуальній роботі, у процесі занурення дитини у різні ситуації. Це найдієвіший спосіб. Ми визначаємо, які дитина має сильні сторони характеру, які зони для розвитку, які у неї механізми прийняття рішень, які інтереси і вподобання, які предмети та студії її надихають, який у дитини освітній потенціал тощо. Шляхом спостереження та з допомогою певних тестів, які дають інформацію про рівень академічних знань, ми визначаємо точку «А» (де дитина є зараз).

Далі ми, представники школи, зустрічаємося з батьками і дитиною для робочої сесії. Ми проговорюємо, які академічні цілі і особистісні цілі ми бачимо для дитини на найближчий навчальний рік. Важливо, щоб дитина цілі бачила, розуміла і приймала так само.

Академічні цілі та особистісний розвиток  

Фактично, академічні і особистісні цілі плюс чіткі плани по їх досягненню і є двома головними складовими нашого індивідуально плану навчання. Академічні цілі передбачають визначення предметів, у яких буде пріоритизація, предметів, до яких у дитини є відчутний інтерес та мотивація, та предметів, для яких мотивацію потрібно підняти та за якими є «пробіли». Ми фіксуємо які у дитини будуть спеціальні індивідуальні завдання, додатково до програмних. Те ж саме ми фіксуємо і стосовно особистісних цілей.

Наприклад ми діагностували, що у дівчинки 9 років, нашої учениці, є проблема пов’язана зі «стресом часу». Вона прекрасно володіє предметом, однак тест із обмеженням часу вона здає зі складнощами, а будь-які «дедлайни» викликають у дитини паніку. Це означає, що їй потрібно допомогти побудувати стосунки із часом. У нас у школі існує повноцінна механіка того, як ми це робимо.

Один із її елементів, наприклад, наступний: дівчинка може бути тайм-кіпером у своїй групі протягом півроку, її завдання – слідкувати за часом і говорити однокласникам про те, що залишилося 5 хвилин до закінчення уроку. Так дитина поступово налагоджує свої стосунки з часом, зникає стрес і її академічні результати автоматично зростають. Іншими прикладами рис, які можуть заважати дитині рухатися уперед, можуть бути: невміння приймати поразку, або ж схильність завжди порівнювати свої успіхи з успіхами інших і втрачати мотивацію, якщо хтось інший кращий. Ми відштовхуємося від сильних рис характеру та особистості дитини і коригуємо ті особливості, які заважають їй у розвитку.

Лідерство і робота у команді

Взагалі це велика системна робота цілої школи. Індивідуальні цілі кожної дитини ми піднімаємо на рівень вище – на рівень групи учнів, і далі – на рівень школи. Аналізуємо, і далі команда вчителів, тьюторів і психологів формують інструменти і види діяльності у школі, які допомагають кожній дитині якнайкраще впоратися зі своїми індивідуальними завданнями. Якщо ми, наприклад, бачимо, що для багатьох учнів нашої старшої школи зоною для розвитку є вміння працювати у команді, добираємо навчальні проекти і завдання, які передбачать велику кількість різних ролей у проектних командах. Адже всі наші підлітки бачать себе «лідерами» і інших ролей не хочуть визнавати. І робота у команді, навіть невеликій, часто розвалюється. Ми використовуємо інструменти та проекти, які можна впровадити не лише у стінах школі, але і поза нею. 

Ми будуємо індивідуальні цілі для кожної дитини на рік, а також на півріччя - для кращого моніторингу прогресу. Персональний тьютор, який відповідає за досягнення дитиною цілей з індивідуально плану, знаходиться у постійному зв’язку із дитиною, іншими вчителями школи, іншими дітьми у школі, із батьками та психологом школи. І він швидко реагує на будь-які зміни, або ж відхилення у траєкторії.

29 вересня в Києві відбудеться відкрита зустріч із представниками DEC life school на тему "Батьківські збори vs. індивідуальні зустрічі".