На жаль, багато дітей дуже рано втрачають бажання вчитися. Деякі дослідження навіть стверджують, що 40% школярів мають малий інтерес до навчання або не мають його взагалі. Іноді діти випускають на волю свою допитливість на позашкільних гуртках. Три роки тому ми заснували KidIT – IT-школу для дітей від 5 років. Тут не просто програмують, тут діти вивчать інші предмети за допомогою технологій. До нас приходять діти, які з величезним інтересом досліджують фізику за допомогою роботів, географію та історію за допомогою "Майнкрафт", мистецтво за допомогою звичайних графічних редакторів.

Чому в школі зникає природний інтерес до знань

Для деяких дітей школа не стільки пов’язана з навчанням, як із досягненнями, правильними відповідями та оцінками. Коли приходить таке усвідомлення, вони можуть почати думати, що навчання – це нецікаво.

Хорошою новиною є те, що навіть коли діти жаліються, що не люблять вчитися, насправді це не так. Скоріше за все, їх руки не підіймаються першими, оцінки (як незадовільні, так і відмінні) не передають те, що вони знають або не знають, а самі діти не можуть визначити, що саме люблять вчити.

Саме тому ми в KidIT відмовилися від будь-яких оцінок, модулів та контрольних робіт. Ми працюємо проектами. Протягом кожного рівня кожна дитина створює свій проект, який потім презентує перед батькам та друзями. Який би не був результат – він завжди відмінний. Бо тільки так можна оцінити творчість.

Навіть якщо ваша дитина не навчається в KidIT, ви можете вплинути на її бажання вчитися самостійно. Починати виховувати дітей, які вчаться все життя, найкраще у ранньому віці. Незважаючи на це, змінювати підхід до виховання ніколи не пізно.

Зі своєї практики я вивела декілька порад, як навчити дитину зберігати інтерес до навчання протягом усього життя:

  • Починайте рано, надихайте часто

Немовлят захоплює все: іноді достатньо просто погратися з піском, поскладати конструктор або навіть поспостерігати за своїми пальчиками. Батьки можуть створити схильність досліджувати на цьому етапі багатьма шляхами.

Ви можете розділити їх інтерес до світу. Якщо дитина вражена павутиною або захоплена великою вантажівкою, дозвольте собі віддзеркалити цей ентузіазм та розвинути його. Задавайте питання та наголошуйте деталі: «Колеса цього грузовика – круги. Які ще в нього є частини – геометричні фігури?» або «Це дивовижно, як вправно павук побудував цю павутинку!».

Прогулянки з пригодами також чудова ідея для натхнення вчитися. Походи на природу та в музеї, невеличкі подорожі, та й навіть ваша рідна вулиця мають безліч можливостей досліджувати та захоплюватися побаченим.

  • Не будьте такі впевнені

Часто навчання пов’язане з отриманням «правильної» відповіді, а дорослі виступають знавцями всього на світі. Замість того, щоб завжди бути експертами, ми часто стаємо дослідниками разом із дітьми. Дозволяємо їм навчати нас протягом усього процесу.

Навіть якщо ми знаємо  про цю тему все, ми стараємося завжди залишатися відкритими та зацікавленими до інших фактів. Розвиваємо навички дитини вирішувати проблеми та критично мислити, занурюючись глибше в тему, висловлюючи протилежну точку зору, знаходячи зв’язки. Запитання «А як ти думаєш?» є завжди гарним варіантом, коли бачите, що дитина чимось зацікавлена. Це допоможе дізнатися, що дитина вже знає і що хоче дізнатися.

Якщо ви чогось не знаєте, запропонуйте дитині знайти інформацію разом: за допомогою покупки нової книги і читання її разом, спільного пошуку чогось в Google, запитань іншим людям. Так ви не лише підтримаєте інтерес дитини до нового, а й навчите фільтрувати та аналізувати інформацію з відкритих джерел.

  • Виходьте за рамки навчальних предметів та навичок

Безперечно, ми хочемо, щоб наші діти були геніями в математиці, читанні та науці. Проте як щодо так званих "soft skills": доброзичливість, емпатія та відкритість?

Незважаючи на те, яка сфера інтересів найближча для дитини, ми завжди хочемо, щоб вона вчилася ставати кращою версією самої себе. Подібно іншим вмінням, цього діти також вчаться у найближчого оточення. Важливо у ранньому віці показувати дитині, як ви працюєте над тим, щоб ставати кращою людиною.

Розкажіть їй про вашу буденну боротьбу з емоціями. Наприклад: «Сьогодні колега на роботі мене розізлив. Мені дуже хотілося висказати все, що думаю про цю людину, але я знав, що це не допоможе у вирішенні проблеми. Тоді я пішов на кухню, випив дві чашки чаю і заспокоївся. Коли повернувся назад, то кожну фразу підбирав, продумуючи, як би сам відреагував на неї. Якщо ця чи інша фраза мене не розізлила би, то казав. Людина стала м’якшою, і ми змогли доробити наше спільне завдання».

Вам може здатися, що ці проблеми маленькій дитячій голові недоречні. Проте це не так. Як тільки вона потрапляє до спільноти, то стикається з такими ж проблемами. Можливо, вони трохи примітивніші, ніж суперечки з радою директорів у бізнесі, проте дитина це сприймає не так. Не можна розраховувати, що вона навчиться комунікувати з людьми просто так. Кожен приходить до цього по-своєму, але батьки повинні забезпечити дитині фундамент методів боротьби з емоціями.

Не бійтеся розказувати про помилки та роботу над собою. Робіть це з гумором, але не мовчіть про це. Коли дитина почне усвідомлювати і аналізувати свої проблеми в спілкуванні, вона хоча би буде розуміти, що робити помилки – це нормально і в цьому немає нічого страшного.

  • Дозволяйте бути собою, заохочуйте до самостійності, підтримуйте самоаналіз

Ми завжди дозволяємо дітям щось спробувати, потерпіти невдачу та спробувати знову. Навіть якщо це не за нашим планом чи навчальною програмою. Відчуття права вибору та незалежності виховує витривалість та здатність відновлюватися, які діти не зможуть отримати в інший спосіб.

Ми часто звертаємо увагу дітей на сам процес навчання. Самоаналіз, усвідомлене сприйняття світу та метапізнання («мислення про мислення») – дозволяє дітям глибше розуміти самого себе та самостійно підбирати підхід до навчання, який їм близький.

Наприклад, коли дитина випрошувала курси з малювання аквареллю, а потім їй набридло через місяць, задавайте запитання: «Чому тобі набридло? Що тобі там не подобається? Чи є щось, що сподобалося? Чого ти очікувала? Чого тобі хотілось би ще?». Це допоможе дитині проаналізувати свої бажання та віднайти справу, що справді буде приносити задоволення.