Кооперативне навчання базується на так званій “позитивній взаємозалежності”, коли успіх можливий лише за умови взаємодії одне з одним. Співпрацюючи в малих групах, учні й учениці омовлюють думки, аргументують свій погляд, дивляться на поставлену проблему під різними кутами, вчаться сприймати інакшість.

Ця публікація – чудова ілюстрація едкемпівського ефекту “довгого хвоста” – з’явилася після знайомства з цим освітнім підходом у школах Сінгапуру, яке відбулося під час мого стажування в липні 2018 року на урядовій програмі для лідерів в освіті з 23 країн.

Раді до національного старту Нової української школи і початку навчального року поділитися простими і перевіреними стратегіями співпраці, які підвищують зацікавленість у навчанні, зменшують розрив в успішності учнівства, покращують взаємини між ними, створюють атмосферу доброти та турботи в класі.

Навчання через співпрацю (кооперативне навчання), ґрунтується на кількох важливих концептах.

Команди. Учнівські групи з чотирьох учасників / учасниць годяться якнайкраще. Вони достатньо малі для активної участі всіх членів команди та за необхідності їм можна легко розділити для роботи в парах.

Є три типи команд: різнорідні, однорідні та такі, що утворюються у випадковий спосіб. Гетерогенні групи (різної статі, здібностей, віросповідання тощо) зазвичай закріплюються педагогом і є довготерміновими. Гомогенні та “випадкові” групи, що час від часу формуються для виходу за межі базової команди, привносять розмаїття.

Бажання. Для успіху кооперативного навчання потрібне бажання учнівства співпрацювати. Розбудова команд і класу загалом створюють це бажання. Оцінки для команди не використовують, оскільки вони зазвичай підривають мотивацію і часто є несправедливими.

Принципи. Існують чотири принципи кооперативного навчання, які разом утворюють акронім PIES (з англійської – пироги):

Позитивна взаємозалежність (positive interdependence). Контрольне запитання: чи успіх однієї особи призводить до успіху іншої / інших? Чи відчувається потреба в допомозі одне одному під час взаємодії?

Індивідуальна підзвітність (individual accountability). Контрольне запитання: чи затребувані показники кожного та кожної, що доступні публічно?

Участь, що передбачає рівність (equal participation). Контрольне запитання: наскільки забезпечені шанси для участі кожної та кожного?

Одночасна взаємодія (simultaneous interaction). Контрольне запитання: яка частина команди активна одномоментно?

Якщо всі чотири принципи втілено, то це саме кооперативне навчання. Інакше – маємо звичайну групову роботу. Критичні запитання, що наведені вище, а також ця стаття, дають змогу здійснити відповідну самооцінку.

Стратегії кооперації. Ці викладацькі методи визначають, як учнівство взаємодіє зі змістом. Існує ціла колекція таких стратегій для досягнення різних цілей, розроблена доктором Спенсером Каганом. Кожна з них гарантує успіх кооперативного навчання, оскільки має “вбудовані” PIES-принципи.

Формула. Стратегія кооперації + навчальний контент = активність у класі.

Керуючись цією простою формулою, ви отримуєте чудові активності без змін в освітній програмі та додаткових матеріалів. Застосувати її дуже просто, наприклад: стратегія 31 “Обмін в парі з обмеженим часом” + “Чого ти хотіла / хотів би навчитися?” = початок нової теми.

Ось 32 стратегії, які можна використати вже завтра. Також на допомогу з вибором наприкінці пропонується таблиця співставлення стратегій з елементами уроку, типами інтелекту, а також сферами співпраці.

  1. Коло згоди. Учні й учениці стоять у великому колі, а потім крокують до центру пропорційно до ступеня їхньої згоди з твердженням, яке запропонував/-ла педагог або хтось із учнівства.
  2. Оточіть мудру людину. Учні й учениці, які знаються на певній темі, стають так званими мудрецями. Члени команди оточують кожного / кожну з мудреців для того, щоб повчитися від них. Потім діти повертаються до своїх команд, щоб обговорити нотатки.
  3. Знайди когось, хто… Учениці й учні рухаються, щоб знайти тих, хто можуть зробити внесок до їхніх зошитів – на основі відповідності встановленим ними характеристикам або за принципом гри “Бінго”, що був заготовлений педагогом заздалегідь.
  4. Правда чи брехня. Учні й учениці намагаються визначити, яке з трьох (або іншої кількості) тверджень є неправдивим.
  5. Гра у флеш-карти. Відбувається в парах з картками, на які нанесено завдання, у кілька раундів – спочатку учні й учениці мають підказки, але поступово їхня кількість зменшується до жодної.
  6. Формування. Учні й учениці всім класом утворюють різні фігури.
  7. Мозковий штурм на чотирьох. Учениці й учні записують ідеї на аркушах, озвучують їх членам команди, а потім викладають на стіл. Далі відбувається обговорення і пошук спільного рішення (чи кількох), але головне в тому – що спочатку робота над ідеями відбувається самостійно.
  8. Внутрішнє та зовнішнє. Учні й учениці стають у концентричні кола обличчям одне до одного, щоб відповісти на запитання педагога або партнера / партнерки у відповідній парі.
  9. Головоломка. Кожен / кожна з членів команди має частину відповіді на запитання або картку з підказкою. Команда має зібрати усе до купи, щоб вирішити проблему.
  10. Шикування в лінію. Учні й учениці шикуються в лінію за певними характеристиками. Це можуть бути гіпотези, погляди, варіанти відповіді, певні призначені ролі тощо. Потім діти взаємодіють з тими, хто мають відмінні характеристики.
  11. Повтори за мною. Учень або учениця організовує об’єкти таким чином, щоб відповідати інструкціям іншого члена команди про об’єкти, які приховано за бар’єром. Це може бути, наприклад, малюнок або конструкція.
  12. Дискусія в парах. Учні й учениці формують пари, щоб відповісти на запитання вчителя.
  13. Подорожні. Вчитель називає номер, а учень або учениця з таким номером переміщується до іншої команди, зазвичай, щоб чимось поділитися. Також це можуть бути двоє або троє “подорожніх”.
  14. Перевірка в парах. Учні й учениці працюють спочатку в партнерстві над розв’язанням проблеми, отримуючи підтримку і похвалу одне від одного. Потім пари перевіряють і святкують кожні дві вирішені проблеми.
  15. Порівняння в парах. Пари генерують ідеї або відповіді і порівнюють із результатами роботи іншої пари. Потім вони вже разом намагаються прийти до нових відповідей, які не прозвучали до цього в обох парах.
  16. Перефразування. Учениці й учні можуть поділитися власними ідеями лише після того, як вони повно повторили думки особи, яка говорила перед ними.
  17.  Партнерство. Пари працюють над презентацією, а потім представляють її іншій парі з команди.
  18. Вірші у два голоси. Партнери і партнерки по черзі читають спочатку парні, а потім непарні рядки. Після того в унісон читають увесь вірш.
  19. Спільне-відмінне. Учні й учениці намагаються зрозуміти, що є спільного й відмінного у двох малюнках. Водночас кожна / кожен з пари чи групи бачить лише свій малюнок.
  20. Відправ проблему. Члени команди утворюють завдання, які потім передаються іншим командам для розв’язання. Також можна робити ярмарок завдань, які “викупаються” іншими командами.
  21. Витрачаймо четвертак. Усі, хто беруть участь, мають по чотири монети номіналом 25 копійок, щоб інвестувати в дві, три чи чотири опції вибору. Опція, в яку вклали найбільше грошей, є вибором команди.
  22. Фішки, що розмовляють. Учні й учениці розміщують у центрі свої фішки щоразу, коли говорять; коли висловляться всі, учні та учениці забирають фішки; вони не можуть говорити знову, поки всі фішки не з’являться в центрі й не повернуться до своїх власниць / власників.
  23. Командне інтерв’ю. Учні й учениці дають по черзі інтерв’ю своїм членам команди.
  24. Консалтинг у команді. Для кожної серій запитань учні й учениці збирають свої ручки до підставки, спочатку обмінюються і обговорюють усі відповіді, а вже потім беруть ручки, щоб письмово занотувати відповіді своїми словами.
  25. Команда-пара-соло. Учениці й учні розв’язують завдання спочатку в команді, потім у парах, і зрештою самостійно.
  26. Командні твердження. Учні й учениці обмірковують, обговорюють у парах, записують індивідуальні твердження, по черзі презентують їх у команді. Потім разом працюють над спільним командним твердженням, з яким вони готові погодитися більше, ніж із власними.
  27. Мережа слів. Учні й учениці записують в центрі тему, малюють, готують або вклеюють ключові концепти з теми, додають за необхідності зв’язки. Кожен і кожна обирає інший колір ручки, щоб можна було оцінити особисті внески і забезпечити участь усіх дітей.
  28. Телефон. Хтось із учнівства виходить з класу. Педагог тим часом навчає тих, хто залишилися в класі. Відсутня дитина повертається і навчається від членів своєї команди, після чого проходить бліц-опитування.
  29. Думаємо і обмінюємося. Учні й учениці обдумують відповіді на запитання, обговорюють їх у парах і після цього діляться відповідями – власними або, краще, партнерським – з усім класом.
  30. Обмін з трьома. Хтось із команди говорить з однієї теми тричі, але з різними членами своєї команди.
  31. Обмін в парі з обмеженим часом. Учень або учениця обмінюється з партнером / партнеркою протягом визначеного часу. Потім вони змінюють ролі з доповіді на слухання.
  32. Хто я. Учениці й учні намагаються визначити секретну ідентичність, яку було прикріплено до їхньої спини. Для цього вони рухаються по класу і ставлять запитання, що передбачають відповідь “так” або “ні”. Вони можуть ставити до трьох запитань одній особі з класу або необмежену кількість до тих пір, поки не отримають відповідь “ні”. Після того вони знаходять нових однокласника / однокласницю для опитування. Коли дитина здогадується про свою ідентичність, то продовжує допомагати тим, хто ще не визначилися.
Елементи уроку Тип інтелекту, розвитку якого сприяє Сфера співпраці

На початку

1, 7, 10, 12, 22, 23, 29

Вербальний / лінгвістичний

2, 3, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 31, 32

Розбудова класу

1, 3, 6, 8, 10, 12, 32

Передача інформації

2, 17, 25, 28

Логічний / математичний

4, 9, 10, 15, 19, 20, 27

Створення команди

4, 15, 17, 23, 27

Керована практика

3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 18, 20, 24, 27, 28

Візуальний / просторовий

1, 10, 11, 19, 27

Майстерність

3, 5, 8, 9, 10, 11, 14, 17, 18, 25, 28

Незалежна практика

11, 19

Музикальний / ритмічний

18

Навички мислення

1, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 15, 17, 19, 24, 27, 29, 30, 31, 32

Підбиття підсумків

1, 8, 12, 16, 22, 26, 27, 29, 31

Тілесний / кінестетичний

6, 10

Навички комунікації

1, 2, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 19, 21, 22, 24, 25, 26, 28, 31

 

Натуралістичний

10, 13, 19, 27

Обмін інформацією

2, 8, 16, 17, 23, 26, 28, 29, 30, 31

 

Міжособистісний

1, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 32

 
 

Внутрішньоособистісний

1, 2, 10, 16, 21, 22, 26, 28, 29, 31

 

З більшою кількістю інструментів можна ознайомитися в бестселері д-ра С. Кагана, який протягом останніх 30 років популяризує кооперативне навчання в США і по всьому світу.

Пишіть нам, будь ласка, протягом року на for@edcamp.org.ua короткі історії – які з практик і на уроках з яких предметів ви застосували, для якого віку, якою була реакція учнівства, що вдалося, а що, можливо, не сподобалося дітям. Ми зробимо добірку таких педагогічних есеїв  щоб поділитися практичним досвідом з українським учительством, а авторки й автори, звісно ж, отримають від EdСamp Ukraine заохочувальні приємності.

Олександр Елькін, голова Ради ГО “ЕдКемп Україна”, радник міністерки освіти і науки України з питань інновацій та горизонтальних зв’язків в освіті, кандидат технічних наук