Osvitanova.com.ua

Викликом для змін в українській освіті є той факт, що сьогодні, на жаль, початкова школа перестала відповідати сучасним потребам юних громадян, вона стала нецікавою і недостатньо ефективною в порівнянні з європейською початковою освітою. На вимогу часу потрібно змінювати підходи та формат навчання.

З появою інтерактивних технологій, тотальною комп’ютеризацією, для вчителів розширилися варіанти вибору засобів навчання. Уроки лише за допомогою підручника та зошита поступово відходять на другий план. Занадто велика прірва розрослася між тим, що на сьогодні може дати школа, і тим, які вимоги до молодого покоління висуває 21 століття.

Так, якісне матеріально-технічне, методичне та програмне забезпечення школи в поєднанні з компетентнісним підходом – одна з провідних умов формування сучасного інтегрованого освітнього середовища початкової школи. Сьогодні необхідно не просто заповнити голови учнів знаннями, а сформувати в особистості ключові компетентності для успіху в житті, зробити випускника конкурентоспроможним у суспільстві. Саме таку мету ставить перед вчителем Нова українська школа.

Якщо ми звернемося до досвіду європейських країн, то побачимо, що подібну мету їхня освіта має давно. Для прикладу, у “Шкільних законах про освіту” східних земель Німеччини така мета була сформульована ще в 90-х роках, після об’єднання Німеччини. Навчання набуло більш практичного спрямування, а сам навчальний процес був зорієнтований на набування учнями навчальних та життєвих компетентностей.

Фото: автор – michaeljung, Depositphotos

Тож оновлення змісту та реформа освіти України сьогодні – необхідний захід для створення якісної сучасної освіти, що буде максимально наближена до європейських стандартів. У цьому питанні надзвичайно корисним для нас може стати досвід початкової школи саме східних земель Німеччини. Адже ця країна вже пройшла шлях реформ в освіті, що орієнтовані на компетентнісний підхід та задовольняють вимоги сучасного європейського суспільства.

Структура освіти Німеччини

Керівними органами німецької системи освіти є Постійна конференція міністрів освіти і культури земель ФРН і Конференція ректорів навчальних закладів Німеччини. На рівні земель керівництво навчальним процесом здійснюють земельні профільні міністерства, які також затверджують підручники для шкіл певної землі. У кожній із земель діє свій закон про освіту, складений на основі “рамкового” федерального закону.

Питання культури та освіти в Німеччині входять у компетенцію земель, тому умови та програми навчання в різних землях можуть відрізнятися. Питаннями координації політики в галузі освіти відає спеціальний орган – Постійна конференція міністрів культури земель. Він же стежить за тим, щоб планка якості освіти в масштабах всієї країни залишалася на висоті.

Найважливішим “уроком” реформ після об’єднання НДР і ФРН можна вважати важливість урахування плюсів та мінусів у західних і східних землях, а також звернення до міжнародного досвіду в царині реформування шкільної освіти.

Після реформ та модернізації освіти з кінця 80-х років і до сьогодні Німеччина отримала чотирьохступеневу систему освіти: початкова, двоступенева середня освіта та вища. Для всіх дітей від шести років обов’язковою є дев’ятирічна шкільна освіта. Навчання в державних школах безкоштовне. Як правило, діти навчають в початковій школі протягом чотирьох років (Grundschule). Лише в Берліні і Бранденбурзі початкова школа триває 6 років (відповідно, навчання на наступних рівнях триває менше).

Заняття в усіх класах проводять за однаковою програмою. Перші два роки всі дисципліни викладає класний керівник, у цей час немає дисциплінарної структуризації – базові знання з математики, німецької мови, краєзнавства, музики і релігії викладають комплексно, у межах одного навчально-виховного курсу. Починаючи з третього класу, уроки ведуть педагоги-предметники.

По закінченні початкової школи учні отримують рекомендацію про те, в якій з трьох видів шкіл продовжити освіту: в основній школі, у реальній школі або в гімназії. Головна відмінність двох перших шкіл від гімназії в тому, що програма в них легша, а довідка про відвідування школи не дає права на вступ до вишу. Як правило, початкові класи існують у межах однієї середньої школи (Allgemeineschule), де учні, які одержали початкову освіту, продовжують навчальний курс у середній школі (з 10-12 до 16 років) і середній профільній школі (з 16 до 19 років).

Оцінювання учнів

Провідне і визначальне місце у формуванні особистості займає об’єктивне оцінювання знань учнів початкових шкіл. Велику увагу в оцінюванні в німецьких школах приділено індивідуалізації та орієнтації на учня та його можливості. Тому оцінки диференційовані. У більшості федеральних земель діти в перші два роки навчання не отримують оцінок, а лише загальну характеристику успішності, яка дає інформацію про індивідуальні сильні і слабкі сторони у вивченні окремих предметів.

Оцінка в початковій школі – ефективний стимул, вона виставлена об’єктивно і справедливо, до всіх учнів є однакові вимоги. Оцінки успішності не залежать від інших особливостей, наприклад, поведінки учнів у школі і поза нею. У початкових школах Німеччини, починаючи з третього класу, навчальна успішність оцінюється за шестибальною системою: 1 (відмінно), 2 (добре), 3 (задовільно), 4 (достатньо), 5 (погано), 6 (дуже погано). У таблиці наведена детальніша характеристика 6-бальної шкали оцінок:

Бали

Характеристика рівня знань

1 – відмінно

 

(sehr gut)

Рівень знань, що в бездоганній мірі відповідає поставленим вимогам.

2 – добре (gut)

Рівень знань, що повністю відповідає поставленим вимогам.

3 – задовільно (befriedigend)

Рівень знань, який загалом відповідає поставленим вимогам.

4 – достатньо (ausreichend)

Рівень знань, який має недоліки, але загалом ще може відповідати поставленим вимогам.

5 – недостатньо (mangelhaft)

Рівень знань, який не відповідає поставленим вимогам, проте вказує на наявність необхідних основних знань та на те, що недоліки за певний проміжок часу можуть бути усунені.

6 – незадовільно (ungenügend)

Рівень знань, що не відповідає поставленим вимогам, та недостатній рівень основних знань.

Оцінка – єдиний у розпорядженні педагога засіб для стимулювання навчання, позитивної мотивації, впливу на особистість. Початкова школа слугує фундаментом для загальної шкільної освіти. Для поліпшення навчальних результатів вчителі рекомендують, над чим і як варто попрацювати дитині. Звіт у кінці року, відображає підсумки опанування дитиною навчальної програми. Під час оцінювання враховують: виконання запланованих завдань, співпрацю на уроці, ведення зошитів, набуття знань, умінь і навичок.

Нижче представлена порівняльна таблиця балів за успішність Німеччини та України. За основу взято 100-відсоткову шкалу.

Німеччина / Україна

Шкала

Оцінки (бали)

Німеччина

6-бальна шкала

6

5

4

3

2

1

100%-шкала

0-59

60-74

75-89

90-100

Україна

12-бальна шкала

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

За допомогою такого звіту від вчителя батькам легше слідкувати за успіхами дитини. До того ж, усі вчителі та вихователі, які викладають у цьому класі, виставляють колегіальну оцінку рівня за такі соціальні показники: поведінка, робота в колективі, готовність брати на себе відповідальність, уміння вирішувати конфлікти.У Німеччині для батьків інформація про успішність їхньої дитини представлена у вигляді таблиці з зазначенням рівня (високий, достатній, середній, низький) засвоєння головних навчальних компетентностей з усіх предметів. Так званий “Розгорнутий табель успішності” видається батькам два рази як “проміжна доповідь” (у кінці 1 семестру) та “річна доповідь” (у кінці року).

Для учнів, які не встигають засвоювати навчальний матеріал на належному рівні, організовуються додаткові заняття в позаурочний час. Це можуть бути індивідуальні або групові заняття.

Зміст освіти

Починаючи з 2000-х років, у німецьких початкових школах на заняттях учнів знайомлять з основними навчальними предметами, зорієнтовують зміст та форми навчання на індивідуальні здібності й можливості кожного учня. Виходячи з цього, можна визначити головні складові змісту початкової освіти:

Загальнолюдські цінності та культура своєї країни.

Охорона навколишнього середовища, збереження миру, права людини.

Серйозні зміни в техніці читання та культурі мовлення.

Розширення навчальних програм через новий матеріал (вивчення правил дорожнього руху, статеве виховання).

Розвиток диференціації завдань.

Збільшення учбового часу і перерозподіл часу, відведеного на вивчення окремих предметів і тем. (Наприклад, якщо учні засвоїли тему з математики за 8 годин, замість 10-ти, то вчитель може використати 2 години на вивчення інших тем з математики або інших навчальних предметів, з якими діти мають складнощі).

Врахування емоційної і соціальної стабільності дитини.

Забезпечення всебічного розвитку особистості.

Орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів під час модернізації навчальних планів, програм і підручників.

Розширення мереж факультативних учбових дисциплін.

Освіта в Німеччині керується принципом доступності та має всеохопливий характер. Останнім часом педагоги-практики та розробники навчально-методичного забезпечення багато уваги приділяли інклюзивній освіті. Відколи уряд ФРН у 2009 році підписав Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, діти з особливостями фізичного та розумового розвитку мають право відвідувати звичайні школи.

Утім, як свідчить дослідження німецького Фонду Бертельсманна (Bertelsmann Stiftung), запровадження у ФРН інклюзивного навчання відбувається повільно. Лише кожна п’ята дитина з фізичними, розумовими, психосоціальними чи емоційними особливостями відвідує звичайну школу. 80% з близько 500 тисяч дітей з особливими освітніми потребами навчаються в спецшколах. Водночас, згідно за останнім опитуванням (2014 рік), 70% німців виступають за інклюзивне навчання.

Цінним надбанням німецької педагогіки є дидактична система початкової освіти в цілому. Ми дослідили та проаналізували актуальні навчальні програми 1-4 класів землі Тюрингія з таких предметних курсів: “Німецька мова”, “Іноземна мова”, “Математика”, “Батьківщина та навколишній світ”, “Музика”, “Трудове навчання”, “Образотворче мистецтво”, “Спорт”.

У планах чітко простежується поділ на гуманітарний, природничо-математичний і загальний цикли дисциплін. Гуманітарний цикл (релігія, німецька мова, естетика) становить 42% всього обсягу годин; вміст природничо-математичного циклу (математика, природознавство) становить 37%; музика і фізкультура займають 21% навчальних годин. Найбільше часу відводиться для вивчення німецької мови і математики – 20 годин, або 23% від загальної кількості. Друге місце за обсягом часу займає природознавство і фізкультура – 12 годин на тиждень, що становить 14 %.

Отже, перевага надається гуманітарним дисциплінам. Природничо-математичний цикл менший лише на 5%. Це пояснюється тим, що відбувається зближення обох циклів шляхом посилення міжпредметних зв’язків та введення фізкультури і музики.

Фото: автор – AlexLipa, Depositphotos

У початкових школах Німеччини посилено увагу до вивчення іноземних мов. У більшості земель це англійська, проте серед іноземних мов не обов’язково обирають її. Враховуючи економічні й туристичні контакти, важливими для вивчення є також французька, іспанська, італійська, російська мови. Рівень знань іноземної мови визначається розумінням писаного тексту і діалогу кількох співрозмовників.

Обсяг знань визначається таким чином:

читання тексту і його розуміння;

відтворення бесіди іноземною мовою;

самостійна робота над текстами;

вільне висловлювання іноземною мовою на основі вивченої лексики;

нескладне спілкування з ровесниками-іноземцями.

У початкових школах східних земель Німеччини зміст навчання орієнтується на європейські освітньо-педагогічні традиції. У контексті цього ми виділяємо такі аспекти, в яких поєднуються особливості, притаманні природничо-математичному циклу початкових шкіл окремих земель Німеччини:

диференціація навчання;

спрямованість на підготовку переходу від початкової школи до середньої;

гуманізація освіти;

пріоритет вивчення дисциплін, які сприяють розвитку вмінь і навичок особистості.

Аналіз навчальних планів, вивчення змін і особливостей програм початкових шкіл Німеччини показали спрямованість навчання на забезпечення всебічного розвитку особистості, отримання початкової освіти, що готує до подальшого навчання на засадах інтеграції.

Зміст освіти в початкових школах Німеччини побудований на основі використання німецьких освітніх традицій. Простежується широке застосування нових (ІКТ, смарт-кейси, навчання на платформі Moodle) і вдосконалення традиційних (наочні, словесні, практичні методи) методів навчання, спрямованих на виховання самостійності учнів, індивідуалізацію навчання.

Вимоги навчальних планів розглядаються за індивідуальною диференціацією занять. Навчальний розвиток дітей займає в початковій школі Німеччини центральне місце. Методи навчання за щоденним і потижневим планами застосовуються різними шляхами і в різних темпах. Це означає, що учням пропонуюють всебічні пізнавальні можливості для знайомства з навколишнім середовищем і навчальною діяльністю.

Для ознайомлення з навчальними предметами і для тренування вмінь і навичок вчителі розробили систему диференційованих завдань. Для досягнення кожною дитиною навчального успіху, який би відповідав її здібностям, існує індивідуальний поділ навчального часу. Вчитель на свій розсуд може давати або не давати додатковий час для роботи дітям, які не встигли виконати завдання у встановлений час. Наприклад, вчитель дає тест, що розрахований на 20 хвилин. Більшість учнів впоралися з завданням за 15-20 хвилин, а деякі ще не готові. Вчитель може дати ще 5 хвилин для тих, хто не встиг зробити тест повністю.

У школах звертають увагу на самопізнання і пізнання світу дітьми, розвивають готовність думати та здійснювати самостійні й відповідальні вчинки. Звідси випливає, що початкова школа робить вагомий внесок, відповідно до її виховних завдань. У початковій школі функціонує внутрішня диференціація між предметами, і докладається багато зусиль, щоб усунути усі перешкоди під час переходу дітей до середніх класів.

У центрі уваги вчителя на уроці є організація навчальної діяльності учнів залежно від її змісту і підготовки дітей. Майже всі теми, з якими діти стикаються під час навчання, додатково реалізуються в позаурочній діяльності. Саме таке поєднання є однією з умов формування інтегрованого освітнього середовища в початковій школі східних земель Німеччини.

Марина Гончарук, Директор “Німецько-української міжкультурної школи” в Києві

Фото: автор – pressmaster, Depositphotos

Поширити у соц. мережах: