Компанія GFK провела колосальне дослідження сучасної молоді: «Українське покоління Z: цінності та орієнтири». «Освіта Нова» пропонує вашій увазі частину дослідження щодо освіти. Діти відповідають, чи є освіта якісною та чому так, що мотивує їх до навчання у вишах та чи планують вони використовувати отриманні знання у своїй професії. Проте щоб скласти уявлення про загальний хід думок покоління Z, варто переглянути усе дослідження.
У медійних матеріалах часто можна натрапити на оптимістичні заяви про українців як одну з найосвіченіших нації. За підрахунками Міністерства освіти, 79% української молоді отримує вищу освіту, що забезпечує Україні місце у світовій двадцятці за цим показником. Минулого року на освіту Україна витратила майже 6% від ВВП, з них 1,6% — на вищу освіту. Попри такий високий показник, видатки на одного студента та заробітні плати викладачів є дуже низькими навіть порівняно з країнами Центральної і Південної Європи.
В Україні є 288 університетів. У розрахунку на чисельність населення України це означає в середньому 6,35 університетів на 1 млн осіб. Для порівняння, у Великій Британії аналогічний показник становить 2,45, а у Німеччині — 5,28. Водночас у світових рейтингах можна знайти лише 1 чи 2 українські виші. Значна кількість вищих навчальних закладів лише збільшує відсоток осіб з дипломом бакалавра або магістра, однак, за спостереженнями експертів, це не призводить ні до підвищення показників продуктивності праці, ні до задоволеності роботодавців якістю робочої сили.
Згідно з опитуванням 2015 року, яке охопило молодь віком 14-35 років, 67% української молоді цілком або скоріше були задоволені своєю освітою, незадоволених було 14%. Як показало наше дослідження, 72% задоволені і дуже задоволені своєю освітою, проте лише 44% молодих українців задоволені якістю освіти в Україні загалом, і тільки третина вважає, що українська освіта відповідає потребам сучасного ринку праці.
Для порівняння: опитування Eurobarometer 2014 року показало, що 73% молоді ЄС погоджуються, що їхня освіта дала їм необхідні навички для пошуку роботи відповідно до отриманої кваліфікації.
Також у 2016 році 59% молоді ЄС заявляли, що їхня національна система освіти адаптована до сучасного ринку праці.
Вважається, що освіта в Україні пронизана корупцією. Недоброчесність системи освіти проявляється на всіх рівнях, але особливо — коли йдеться про вищу освіту. Так, відповідно до соцопитування 2013 року, понад 80% громадян України вважали, що корупція присутня в середній школі, і 90% - у вищій освіті.
Запровадження у 2008 році системи Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) як основного критерію вступу до вищого навчального закладу призвело до певних позитивних змін; суттєво змінилось і сприйняття доступності освіти. Згідно з опитуванням Громадської мережі «Опора» у 2016 році, 90% учасників тестування довiряють системi ЗНО. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) назвала ЗНО українською історією успіху.
Згідно з опитуванням 2015 року, 76% студентів підтримують систему вступу до ВНЗ за результатами ЗНО. Водночас повністю побороти корупцію в українських вишах не вдалося: опитування 2015 року показує, що з випадками корупції у ВНЗ безпосередньо стикалися 34% студентів, ще 26% чули про це від інших.
Окрім корупції, проблемою української системи освіти є низька якість освітніх послуг.
Згідно з дослідженнями CEDOS, основною проблемою української системи шкільної освіти є нерівність між селом і містом, тобто нерівні умови підготовки учнів до вступу у ВНЗ.
Також на навчальні результати студентів впливає їхнє матеріальне становище, зокрема доходи родини. Результати ЗНО свідчать, що учні сільських шкіл мають гірші оцінки, ніж учні з міст, а найкращі результати показують учні столичних шкіл. 29% учасників ЗНО вважають, що шкільних знань недостатньо для проходження тестування, а 7% вважають, що цих знань недостатньо навіть для отримання мінімальних балів, тому батьки часто змушені наймати репетиторів за власний кошт. А отже, якість шкільної освіти в Україні напряму залежить від соціально-економічного середовища дитини.
Щодо вищої освіти, то тут дослідження громадської думки, проведене у 2013 році, виявило, що у структурі порушень прав студентів перше місце займає порушення прав на отримання якісної освіти. 62% респондентів заявили про невідповідність освітніх послуг чинним стандартам, 60% — про брак матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення ВНЗ, ще 52% — про неможливість або формальне проходження практики.
Попри це, більшість школярів все ж прагнуть отримати вищу освіту. 83% респондентів нашого опитування вважають спеціальні знання та досвід, а 76% — рівень освіти важливими факторами при пошуку роботи. Водночас молодь не применшує значення особистих зв’язків для працевлаштування: знайомства та зв’язки входять до топ-3 факторів, яким молодь надає ключове значення у пошуку роботи, разом із досвідом та рівнем освіти.
Рівень молодіжного (до 35 років) безробіття в Україні становить 22,8%. Для порівняння: рівень молодіжного (25-29 років) безробіття в ЄС складає 19,7%.
При цьому трохи більше половини молодих українців (56%) задоволені своєю роботою, тоді як 5% незадоволені (решта обрали нейтральну оцінку або не дали відповіді).
Ключові висновки:
Молоді українці здебільшого незадоволені якістю освіти в Україні — лише третина (33%) вважає, що навчання та навчальні заклади в Україні відповідають потребам сучасного ринку праці.
При цьому молоді люди схильні бути кращої думки про власну освіту (27% задоволені своєю освітою), аніж про освіту в Україні загалом (її якістю задоволені лише 44%).
Менше половини респондентів (37%) брало участь у практиці або стажуванні під час навчання.
Кожен п’ятий молодий українець (5%) навчався або хотів навчатися за кордоном (15%).
Молодь вважає, що для працевлаштування передусім необхідні спеціальні знання та досвід (83%), а також зв’язки (79%).
При виборі роботи молоді українці перш за все звертають увагу на дохід (96% вважають це важливим, з них 82% — дуже важливим), і в останню чергу — на можливість зробити щось цінне для суспільства (72% вважають це важливим, з них дуже важливим — лише 38%) та роботу з людьми (68% вважають це важливим, з них 42% — дуже важливим).
Лише 15% української молоді вважають, що використання зв’язків для працевлаштування ніколи не може бути виправданим.
Трохи більше половини молодих українців (56%) задоволені своєю роботою, тоді як 5% незадоволені (решта обрали нейтральну оцінку або не дали відповіді).
СТАВЛЕННЯ ДО ОСВІТИ
Опитування охопило респондентів на найрізноманітніших освітніх щаблях — від незакінченої середньої школи до бакалаврів та магістрів. Чверть (26%) молоді віком 25-29 років мають ступінь бакалавра, ще 29% — ступінь спеціаліста/магістра, а 28% —професійно-технічну освіту. 71% у цій віковій групі не планують продовжувати навчання.
Серед тих, хто ще не отримав вищу освіту, 18% планують здобути ступінь магістра, 14% – спеціаліста, 7% — бакалавра, 2% — доктора філософії (PhD).
Учасники фокус-груп зазначають, що багато молодих людей не хочуть витрачати час на навчання, якщо вже знайшли роботу з хорошою заробітною платою і можуть просто пройти курси для підвищення кваліфікації чи освоєння нової професії.
Загалом молоді українці думають про освіту в Україні гірше, ніж про ту освіту, яку здобули вони самі. Так, менше половини українців (44%) задоволені якістю освіти в Україні, зокрема дуже задоволені — 12%. Цей показник практично не залежить від віку респондента. Найменше задоволених якістю української освіти — на Сході (приблизно на 10% менше, ніж в інших регіонах).
Однак, коли йдеться про власну освіту, то тут показники дещо кращі. Так, абсолютна більшість молодих українців (72%) задоволена рівнем отриманих знань (з них 33% — дуже задоволені), тоді як повністю незадоволених — усього 4%.
Багато учасників фокус-груп пояснили, що освіта дає скоріше «корочку» (диплом), аніж власне навички, які знадобляться на майбутній роботі.
Серед проблем, що спричинюють незадоволеність освітою — корупція, відсутність належної практики та інновацій у навчанні, а також перевантаженість навчальної програми зайвими предметами, які ніяк не пов’язані зі спеціальністю.
ВІДПОВІДНІСТЬ ОСВІТИ РИНКОВІ ПРАЦІ
Переважна більшість (43%) молодих українців вважає, що освіта та навчальні заклади в Україні не відповідають потребам сучасного ринку праці, а третина (33%) думає навпаки. Найбільше тих, хто вважає, що між освітою та ринком праці існує невідповідність, проживає на Півночі України (52%).
Учасники фокус-груп зазначили, що мало хто бачить сенс у другій вищій освіті; натомість молодь надає перевагу курсам, освітнім ресурсам в інтернеті, де ціна та якість є більш співмірними.
Менше половини респондентів (37%) брало участь у практикумі або стажуванні під час навчання. Серед старшої молоді (21—29 років) приблизно 45% проходили стажування.
Дані фокус-груп засвідчили, з одного боку, усвідомлення потреби якісних стажувань для набуття досвіду, необхідного для працевлаштування, а з іншого боку, зафіксували скептичне ставлення до тих стажувань, які пропонують у вищих навчальних закладах.
У дослідженні ще багато цікавого про погляди і ставлення сучасного покоління до життя. Читайте за посиланням http://www.gfk.com/fileadmin/user_upload/dyna_content/UA/02-News-2017/GfK-Ukr_Generation_ukr_inet-1.pdf
Опитування було проведено у липні-серпні 2017 року компанією GfK Ukraine на замовлення Центру «Нова Європа». Вибірка складає 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною населенню України цієї вікової групи за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту (без урахування населення АР Крим та непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей). Опитування проведено методом особистого інтерв’ю вдома у респондента. Теоретична похибка не перевищує 2,2%. Окрім кількісного опитування, в межах дослідження також було проведено 4 фокус-групи з молоддю 18-29 років у Львові, Одесі, Харкові та Чернігові.