“Должен он скакать и прыгать, все хватать, ногами дрыгать, а иначе он взорвется - трах-бабах - и нет его!” Пам’ятаєте мультфільм про невгамовних мавпочок? А виявляється, така поведінка - частина нормального розвитку будь-якої дитини, без якої у неї можуть виникнути серйозні проблеми у шкільному навчанні. Уявіть: погані оцінки - це не завжди лінь, а можлива ознака іншого типу сприйняття, або перевантаження нервової системи дитини у ранньому віці, або багато таких “або”. З цими речами допомогла розібратися Катерина Гольцберг – дитячий і сімейний психолог, аналітичний психолог, член Професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів, керівник центру-школи батьківської майстерності "Вчасно".

У наш час вчителю важко повернути кредит довіри у нових дітей і батьків. Зараз, як ніколи, йому необхідні знання з нейропсихології навчання: що в даний момент відбувається з дитиною і як допомогти. На жаль, саме тому наші школи ще не готові до інклюзії. Учитель має стати опорою для особливої дитини, допомогти у будь-якій проблемі. Наразі він не може цього зробити ні фізично, ні морально.

У шкільної неуспішності може бути ряд причин:

  • Порушення пізнавальних процесів (інтелект, пам’ять, увага).
  • Непостійна продуктивність мотивації поведінки, уваги, навчальної діяльності.
  • Перинатальні проблеми (від народження). Рання діагностика дозволяє впоратися з проблемою і уникнути наслідків - погіршення пам’яті, уваги, концентрації.
  • Деформація особистості дитини через неправильний або несвоєчасний ранній розвиток. 

Зараз дітей “розвививають” вже з пелюшок: вчать читати, рахувати, розмовляти одразу декількома мовами. Але це призводить до втрати більш важливих речей, які потрібні дитині - вміння грати, спілкуватися, переживати почуття, бути координованим і уважним. Розвиток виключно інтелекту, без урахування вікових особливостей дитини призводить до втрати мотивації до навчання. Розвиток не за віком сприяє тому, що запас енергії дитини витрачається не на ті речі, які дійсно впливають на розвиток мозку.

Починаємо вчити букви, а мозок ще не дозрів. Не пройшов попередній необхідний етап.  Перш за все – це рухова активність. 2-3 роки – це період бурхливого розвитку сенсомоторної і емоційної сфери. 
Негативні наслідки дострокового розвитку дитини проявляються у 7-10 років. «Не хочу до школи» - також можливий наслідок некоректного раннього підходу. Для того, щоб процес навчання  був більш усвідомлений, важливо врахувати готовність дитини до сприйняття інформації.

У 3 роки дитина пізнає світ через дотик – це так званий сенситивний період. А якщо ми вручили їй планшет з віртуальним кубиком замість реального кубика – яке буде пізнання? Спотворене.  У дитини змінюється розуміння реальності. Мультики, звичайно, бувають і розвиваючі, але реальна іграшка завжди краще! 

А мультики повинні бути мовними. Як відрізнити хороший мультфільм від поганого? Заплющимо очі. Якщо все зрозуміло без зображення через мовний супровід – мультик хороший. Якщо там тільки нерозбірливі звуки і не зрозуміло, що відбувається на екрані  – поганий. Дитина прикута усім тілом до сюжету, де потрібно ретельно слідкувати за розвитком подій. Як наслідок маємо затримку мовного розвитку – дитина тикає пальцями замість того, щоб розмовляти.

Наприклад, відомий мультфільм «Маша і Ведмідь» більше підходить для батьків, ніж для дітей. Ведмідь – хороший приклад батька, терплячий, справедливий врівноважений опікун. 

Чудова альтернатива мультфільмам – Lego. Найкраща гра всіх часів і народів, у ній є все, що потрібно для розвитку дитини. Lego розвиває моторику, увагу, концентрацію, мислення, уяву. З його допомогою можна навіть навчатися. 

Неуспішність дитини може бути пов’язана з її неготовністю до школи. Дитина готова до школи, якщо:

  • Зріст і вага відповідає нормі.
  • Може виконати філіпінський тест, який відображає біологічну зрілість дитини. Потрібно попросити дитину доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Дитина 4-5 років не може цього зробити - руки ще занадто короткі.
  • Може виконати вправи на координацію: пройти по лінії (бордюру), постояти на одній нозі з заплющеними очима, дитина спускається сходами двома ногами по черзі. Не дарма дітям так подобається ходити по бордюру: вони відчувають цю користь. Розкоординовану дитину видно одразу – вона стукається об парти, коли проходить між рядами, не може вписатися  в отвір дверей. Як дитина може координувати ручку и красиво писати, якщо не може координувати своє тіло?
  • Використовує повноцінне фразове мовлення. Якщо дитина не вимовляє літер – проблема вирішувана. Якщо дитина не розуміє слів – то скоріше за все не чує букв. В такому випадку немає сенсу йти до психолога без результатів аудіометрії. 
  • Дитина самостійна: сама їсть, вдягається, ходить до туалету.
  • Взуття не на липучках, а на шнурівці, щоб розвивати моторику. Замість блискавок - ґудзики. 
  • Здатна звернутися по допомогу. У стресових ситуаціях дитина може впадати у фрустрацію, мозок відключається. Увага виходить  з під контролю, втрачається час.

Проблема небажання відвідувати школу може бути пов’язана з родиною.

  • Поява нових членів сім’ї. Як я можу спокійно займатися у школі, якщо мама залишилася з братом чи сестрою, тобто з  «конкурентом» вдома?
  • Зайвий батьківський перфекціонізм. Батьками стали діти 90-х, які у свій час страждали від дефіциту батьківської уваги, у той час, як ті пропадали на роботі. Тепер вони намагаються компенсувати цю ласку за рахунок своїх дітей, навіть не підозрюючи, що останні від цього потерпають.

 Якщо в дитинстві у тебе не було велосипеда, а тепер у тебе Бентлі, то все одно в дитинстві у тебе не було велосипеда.

Катерина розповіла, як можна навчати дітей легко і приємно, з урахуванням їх провідної модальності. Диференціальний підхід у навчанні допоможе досягнути максимальної ефективності для будь-якої дитини.

Модель світу дитини може докорінно відрізнятися від моєї. І я зобов’язаний поважати і враховувати ці відмінності. С.В.Ковальов

Усі люди різні. Діти теж сприймають інформацію різними каналами. Існує три провідні модальності.

Візуали (35% населення) – сприймають основний потік інформації через зір. Вони переважно бачать інформацію.

Якщо аудіал і кінестетик мають поганий зір, то вони менше звертають на це увагу. Якщо ж у візуала поганий зір, то він завжди одягне окуляри. 

Ходить з витягнутою шиєю, підборіддя підняте. Звертає увагу на колір, форми, розміри. Відволікається на яскраві мерехтливі речі. Потрібно уникати насиченого візуального ряду.

Аудіали (25% населення) – сприймають основний потік інформації через слух.

Добре сприймають іноземну мову. Якщо візуал мислить зоровими образами, то аудіал, як чує, так і пише. Це може стати проблемою при дислексії. Мають музичний слух, добре сприймають музику, але дратуються від шуму. Аудіали часто худенькі. З ними потрібно уникати різких звуків. 

Разом з візуалами більше адаптовані до класичного навчання і соціуму. 

Кінестетики (40% населення) – сприймають основний потік інформації через дотик, запахи, смак.

Рухливі, чутливі до емоційних змін, температур. Таку дитину імовірно не наситили дотиком саме у сенситивний період. Постійно все чіпає. Найбільша мука для такої дитини – музей бо там не можна ні до чого торкатися і брати в руки.

Вирішення проблеми – музей з квестами, іграми, де не тільки можна, а навіть потрібно все чіпати.

В жодному разі не можна називати дітей гіперактивними – це діагноз, при якому обов’язкова діагностика лікаря. Запам'ятайте: педагоги не мають право розкидатися діагнозами.

Є ще один вид сприйняття інформації, який не є модальністью, але який необхідно враховувати педагогам і всім тим, хто навчає дітей. Це дискретне, алгоритмічне мислення. Відрізняється послідовністю, поетапністю. Дуже часто ці діти мають розлади аутичного спектру.

Коли аутизм вперше діагностували – це була 1 дитина на 5000, зараз діагностують 1 випадок на 68 дітей, а випадків може бути ще більше, тому що батьки уникають цього діагнозу. Аутизм має чотири різні ступені від легкого до глибокого, як з втратою інтелекту, так і без. Можуть мати незвичний талант в певній області, як от Реймонд у геніальному фільмі «Людина дощу» має феноменальну пам’ять, швидко рахує.

Дискрети мислять алгоритмічно, послідовно. Їм важко вийти за рамки. Абсолютно не розуміють метафор і перебільшень. Вчительчине «А голову ти не забув?» може перемкнути дитину на роздуми на декілька годин.

Важливо знати, що лімбічна система блокує мозок в той момент, коли, наприклад, вчителька кричить.

Афект гальмує інтелект.

Треба знати, як “увімкнути” мозок коли дитина гальмує. Важливо правильно сформулювати вислів. «Ти злий» – ярлик. «Ти злишся» – стан. І другий варіант дитина сприйме нормально, зможе почути.

Домашні завдання дають результати лише коли вони практичні. Зі свого шкільного курсу я найкраще запам’ятала проекти, де я вирощувала квасолю, робила реакцію вулкану, спостерігала за хімічними дослідами. Суха теорія не принесе ніяких плодів. 

На сприйняття і навчання особливо впливають півкулі головного мозку. Міжпівкульна асиметрія – це функціональна спеціалізованість півкуль головного мозку. У людини постійно працюють обидві півкулі, але провідна визначає тип мислення.

Ліва – умовно «технічна» півкуля – відповідає за логіку, аналітичне мислення, буквальне сприйняття.

Права півкуля – умовно «творча» – відповідає за інтуїцію, просторову орієнтацію, музичність, уяву, розуміння метафор.

Уся сучасна освіта заточена під лівопівкульних дітей. У першому класі батькам пропонують напрями «Росток» або «Інтелект». Такий ранній розподіл може бути помилковим. Дитина повинна розвиватися гармонійно. Найкраще поглиблювати спеціалізацію після 8 класу.

Наприклад, ставлю питання дошкільнятам: “За парканом зайці. Видно 6 вух – скільки там зайців?” Парадокс, але математики відповідають неправильно, бо оперують числами ( 6 вух – отже 6 зайців). Правопівкульні діти уявляють образи, тому відповідають правильно - 3 зайці.

Як визначити провідну півкулю? Є декілька тестів.

1.  Анімація показує активну півкулю в даний момент. Якщо чоловічок обертається за годиниковою стрілкою, то на даний момент у вас активніша ліва півкуля. Якщо проти годиникової стрілки – права  півкуля.

Насправді чоловічок обертається одразу в обидва боки. 

2. Провідну руку можна визначити за допомогою таких дій:

  • сплетіть пальці рук і зауважте, великий палець якої руки опинився зверху; 
  • поплескайте в долоні, зверніть увагу, яка рука зверху; 
  • схрестіть руки на грудях, відзначте яке передпліччя зверху.

Провідну ногу так:

  • покладіть ногу на ногу, погляньте, яка нога зверху; 

Провідне око таким чином:

  • уявіть, що тримаєте у руці підзорну трубу, подивіться крізь неї на віддалений предмет; зауважте, яким оком ви налаштовувалися на об’єкт. 

Провідне вухо визначається просто - саме до нього ви прикладете слухавку.

3. Тест Павлова

Яка півкуля домінує? Допомагає визначити тип мислення. Необхідно згрупувати слова за спільною ознакою.

Якщо вийшли групи типу “орел, вівця, карась” – виділяються загальні істотні ознаки. Застосовується логічне мислення. Домінує ліва півкуля.

Якщо “орел, пір’я, літати” – виділяються функціональні ознаки. Застосовується образне мислення. Домінує права півкуля.

4. Мандала Юнга. Намалюйте на аркуші паперу горизонтальну вісімку. Якщо ліва окружність більша – провідна півкуля права, і навпаки. Намалюйте горизонтальну лінію через центр вісімки. Тепер з найвищої точки більшої окружності опустіть перпендикуляр на горизонтальну лінію. Цей відрізок характеризує візуальний (В) тип. З найнижчої точки підніміть перпендикуляр на горизонтальну лінію.  Цей відрізок характеризує кінестетичний (К) тип. З крайньої бічної точки окружності проведіть перпендикуляр до її центру. Цей відрізок характеризує аудіальний (А) тип. Співвідношення показує стратегію сприйняття інформації. 

5.  Називати колір словом, а не читати назву. Права півкуля мозку - розпізнає колір, ліва - читає літери. 

6. Прочитати текст. Чоловікам цей текст дається важче - вони бачать букви, бо частіше провідна півкуля у них ліва. Жінки бачать цілісні образи, тому набагато швидше пристосовуються до такого читання, бо частіше провідна півкуля у них права.

Існують абсолютні правші (провідні ліва півкуля, права рука, нога, око, вухо), абсолютні лівші (повідна права півкуля, ліва рука, нога, око, вухо) та люди без яскраво вираженого домінування. Загалом 32 типи латеральної організації. 

Підвищення результативності навчальної діяльності у дітей часто залежать від провідної півкулі і модальності. Діти навіть розташовуються в класі так, щоб ім було комфортніше сприймати інформацію. Вони люблять одне і те ж місце, бо їм так звично, а постійне місце налаштовує на спокійну роботу. Зміна місця для багатьох часто великий стрес.

Приблизна схема:

1 ряд – лівопівкульні аудіали;

2 ряд – рівнопівкульні аудіали, візуали, кінестетики;

3 ряд – всі інші;

Лівопівкульні краще сприймають світле на темному фоні (дошка і крейда), правопівкульні темне на світлому (маркерна дошка, смартдошка, таблиці). 

Правопівкульні діти – лідери. Не викличете, коли тягне руку – зненавидить. Лівопівкульні – виконують все помірковано, послідовно, крок за кроком.

Є багато вправ, які дуже корисні для розвитку мозку як дитини, так і дорослої людини. Є набір нейрокорекційних вправ, завдань. Це можуть бути і графічні диктант, і вправи на копіювання фігур за зразком, таблиці Шульте, анаграми, ребуси, лабіринти.

Додатково:

  • “Книга для неидеальных родителей, или Жизнь на свободную тему” Ирина Млодик;
  • Отстаньте от детей!” интервью с нейропсихологом Анной Семенович о вреде раннего развития;
  • Как научить мозг учиться?” видеолекция психолога Татьяны Черниговской.

Зверніть увагу, 27 січня Катерина буде спікером в рамках заходу “Мамаврятувала. Практичний курс про безпеку дитини”, де розповість про безпечне спілкування дитини з оточенням. 

Марія Іващенко, “Освіта Нова”.